Їх намагалися стерти з історії: в Українському Домі відкрилася виставка про жінок-бойчукісток, що зберегли спадщину знищеної мистецької школи

У київському Національному центрі «Український Дім» відкрилася виставка «Весна. Жіночі імена бойчукізму», присвячена художницям мистецької школи бойчукізму. Експозиція, що об’єднала творчість п’ятнадцяти мисткинь, триватиме до 12 квітня.

Фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко зафіксував відкриття виставки.

Виставка зосереджується на творчості художниць, пов’язаних із напрямом, започаткованим митцем Михайло Бойчук. Бойчукізм сформувався на початку ХХ століття та поєднав елементи візантійського і давньоукраїнського сакрального живопису з ідеями європейського модернізму. У проєкті представлені роботи та матеріали, що стосуються таких художниць, як Софія Налепінська-Бойчук, Оксана Павленко, Антоніна Іванова, Ярослава Музика, Віра Бура-Мацапура, Марія Котляревська та інших представниць цього кола.

Кураторський проєкт спрямований на представлення мистецької спадщини художниць, чиї імена тривалий час залишалися поза основним наративом історії українського модернізму. У межах виставки їхні роботи та архівні матеріали зібрані в одному просторі, що дає змогу показати різні напрями творчих пошуків художниць бойчукістського кола.

Після хвилі репресій проти українських митців у 1930-х роках діяльність бойчукістів була припинена. Радянська влада оголосила цей мистецький напрям небажаним, а частину творів знищили. Архівні матеріали і монументальні розписи зазнали втрат, а імена багатьох митців зникли з публічного культурного простору.

У цей період саме художниці, пов’язані зі школою бойчукізму, зберігали окремі матеріали та спогади про діяльність цього кола. Завдяки збереженим ескізам, роботам і документам частину творчої спадщини вдалося відновити та дослідити пізніше.

Історія бойчукізму бере початок у 1909 році, коли у Парижі група українських і польських художників сформувала нову мистецьку течію. Згодом за прізвищем її лідера — Михайла Бойчука — вона отримала назву «бойчукізм». Уже наступного року митці представили свої роботи на виставці у паризькому Салоні незалежних. Упродовж майже трьох десятиліть до цього мистецького напряму належали близько двадцяти п’яти художників.

У 1917 році Михайло Бойчук разом із Софією Налепінською стали співзасновниками Українська академія мистецтв у Києві. Представники цього напряму працювали над державними графічними проєктами для уряду Української Народної Республіки, а також створювали монументальні розписи у різних містах. Серед відомих робіт — оформлення приміщень Луцьких казарм у Києві, Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані поблизу Одеси, а також Соціального музею і Червонозаводського театру у Харкові.

У листопаді 1936 року органи НКВС заарештували групу митців, пов’язаних із бойчукізмом, зокрема Михайла Бойчука, Софію Налепінську, а також художників Іван Падалка і Василь Седляр.

Дочка художника, Ганна Бойчук, згадувала:

Бойчукістів звинуватили у причетності до націоналістичної організації та засудили до страти. 13 липня 1937 року групу митців розстріляли у Києві, а більшість їхніх творів було знищено.

Виставку організував Національний центр «Український Дім» у співпраці з Lean Art Foundation та ГО «Платформа культурних ініціатив». Кураторами проєкту виступили Тетяна Гаук і Сергій Комберянов.

Експозиція працює з вівторка до неділі з 11:00 до 19:00, понеділок — вихідний. Вартість повного квитка становить 180 гривень, пільгового для школярів і студентів — 90 гривень.