Палац Балів у Тулиголовому: маєток на Львівщині із найбагатшим скульптурним оздобленням

"Еспресо.Захід" розповість  історію цього маєтку

Як пишуть одні джерела, вперше це село згадане 8 жовтня 1445 року у підтвердній грамоті львівських земських суддів дарчої грамоти Івана Куната своїй дружині Олені на маєтки у цьому селі. Інші, що перша згадка датована 1524 роком.

Історики стверджують, що до XVIII ст. село Тулиголове належало славетним гербовим родинам Фредрів і Гумецьких, а наприкінці століття ‒ Оссолінським. На початку ХІХ ст. маєток в Оссолінських викупила родина Балів гербу Годзава, які прибули сюди з Угорщини.

"Батько польської історіограФІЇ" Ян Длугош вважав, що Балі — це польський рід з гербом білих лілій на червоному полі. Проте, можливо, цей герб походить з Угорщини. Деякі історики стверджують, що походження Балів русинське (українське).

Відтак останніми приватними власниками Тулиголового, стали Станіслав Баль і його дружина Марія з Бруницьких, які наприкінці ХІХ століття вирішили збудувати в маєтку новий великий палац. 

Трішки інтриги

"Автопортрет з музою" (1904) Яцека Мальчевського. Муза, ймовірно, Марія Баль, фото: Львівська національна галерея мистецтв ім. Возницького

Пишуть, що Марія Баль стала довічною музею старшого за неї на 25 років батька символізму в польському мистецтві Яцека Мальчевського. Роботи художника щедро прикрашали новозбудований палац. Але не все так просто.

Марія Баль познайомилася з художником Яцеком Мальчевським близько 1904 року, коли жила в Кракові. У них був бурхливий роман, який тривав десятиліття до початку першої світової війни. Оскільки Станіслав Баль з Мальчевським були добрими приятелями, то художник регулярно приїжджав у Тулиголови до 1908 року та періодично до 1913 року, встигши стати у 1912 році ректором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.  Після 1914 року, коли почалася війна, коханці з ініціативи Марії Баль розірвали зв'язок  Але залишилися добрими приятелями та підтримували листування. Марія позувала для багатьох картин Мальчевського, зокрема для його серії "Піфія".

Вважається, що ця жінка є однією з найбільш пошанованих національних моделей мистецтва в Польщі. Померла  вона у січні 1955 року в Кракові на 76-му році життя.

Палац у стилі французького неоренесансу

фото: Україна інкогніта

Палац в Тулиголовому збудували у 1898-1899 роках за проєктом львівського архітектора Владислава Галицького у стилі французького неоренесансу, Хоча прискіпливий гість може відшукати в ньому елементи різних стильових пошуків, які використовували провідні архітектори, прикрашаючи у той час Львів і округу різноманітними особняками і віллами.  

Деякі джерела архітекторами палацу називають австрійця Фердинанда Фелльнера та німця Германа Гельмера – авторів проєкту Будинку вчених (колишнього Шляхетського казино) у Львові. Але до реальності це не має стосунку.

фото: Відкриті джерела

Розкоші цегляному, двоповерховому, майже квадратному в плані палацу додавало його скульптурне оздоблення, яке вважали найбагатшим з усіх палацових резиденцій Львівщини. Виконав його скульптор Петро Гарасимович – уродженець Варшави, чий батько Юзеф Гарасимович був причетним до антиросійського повстання 1863–1864 років, відтак родина опинилася в Галичині. Учень Краківської школи мистецтв, який згодом шліфував свій талант у майстернях львівських скульпторів Тадеуша Сокульського та Леонарда Марконі, а пізніше  у Флоренції, повернувся до Львова та став провідним майстром у галузі декоративно-монументальної скульптури, відсунувши на другий план свого вчителя Марконі. Приміром, рельєфи з музичними інструментами та металеві фігури лебедів на аттиках будівлі Галицького музичного товариства (тепер Львівська національна філармонія ім. М. Скорика ) – його витвір.

Як Тулиголове увійшло в історію світового мистецтва 

Юліан Фалат "Сніг". Колекція Львівської національної галереї мистецтв ім. Возницького

Саме в цьому селі у 1853 році в  сім’ї органіста народився майбутній один із найвидатніших польських акварелістів, представник реалізму та імпресіоністичного пейзажу Юліан Фалат. Дитинство провів, випасаючи гусей та корів. Навчання в школі не любив, кілька разів його кидав. Але любив малювати і так опинився у Краківській школі образотворчих мистецтв, де через брак коштів на олійні фарби захопився аквареллю.  

Після закінчення школи працював креслярем під час археологічних робіт у маєтку Станіслава Кшижановського, подорожував Волинню та Поділлям, відвідав околиці Львова, а потім влаштувався в майстерню архітектора Фелікса Ґонсьоровського в Одесі. За його порадою також вирішив продовжити навчання спочатку в Цюріху, а потім у Мюнхені, але в 1874 році повернувся до Швейцарії і влаштувався креслярем на будівництві залізниці.

Наступні роки життя художника були позначені численними подорожами – зокрема, рік у Римі, рік в Іспанії та навколосвітня подорож. З 1886 по 1895 рік працював при дворі кайзера Вільгельма II в Берліні, що – в поєднанні з перебуванням у суспільстві – врешті-решт дозволило йому розпочати кар’єру шанованого художника.

Роботи Фалата почали визнавати на виставках у Берліні, Мюнхені та Відні, а у квітні 1895 року він став директором Краківської школи образотворчого мистецтва, яку він реформував і завдяки якій школа змінила свій статус і стала Академією.

У 1900 році Юліан Фалат одружився з італійкою Марією Луїзою Комелло Штукенфельд, з якою мав трьох дітей. У 1902 році він побудував віллу з майстернею у Бистрі. Після відновлення незалежності Польщі оселився в Торуні і долучився до відновлення польського культурного життя.

Помер 9 липня 1929 року в Бистрі і похований на місцевому цвинтарі. Музей Юліана Фалата також розташований у Бистрі, в історичній віллі художника.

Сучасне

фото: Відкриті джерела

Від 1954 року у садибі Балів розташували туберкульозний диспансер, який діяв тут до 2017 року. Після цього маєток стояв пусткою, хоч за ним ще певний час намагалися доглядати. Але був у його біографії і час цілковитої непотрібності.

У листопаді 2022 року комісія з питань комунального майна Львівської обласної ради передала палац Балів у розпорядження Історико-краєзнавчого музею у Винниках. Йшла мова про те, що цей палац мав би стати частиною нового туристичного маршруту "Королівський шлях", який був покликаний з’єднати важливі місця української історії, зокрема маєток Фредрів-Шептицьких у Вишні та монастир у Лаврові. Але - війна...

У липні 2024 року профільна комісія погодила перелік 65 об'єктів (в тому числі палац Балів) на приватизацію через аукціон.