Закриття піратської онлайн-книгозбірні "Чтиво": як на це відреагували автори, видавці та користувачі

Своєрідний некролог з'явився на сайті chtyvo.org.ua.

Чому відтепер не діятиме бібліотека "Чтиво"

"Після більш ніж 20 років безперервної роботи ми ухвалили рішення завершити роботу chtyvo.org.ua. Цей проєкт починався як невелика ініціатива і з часом виріс у велику онлайн-бібліотеку з десятками тисяч книг та широкою спільнотою читачів і дописувачів. Протягом багатьох років він виконував свою мету - робив українську літературу більш доступною. З часом умови існування таких проєктів суттєво змінилися. Продовжувати роботу бібліотеки у сталий та відповідальний спосіб для нас більше неможливо", - повідомляє анонімна "команда chtyvo.org.ua".

Читайте також: У свої 96 років Ліна Костенко видасть нову поетичну збірку

Що мається на увазі під "сталим та відповідальним способом" продовження діяльності книгозбірні, вони не пояснили.

Далі йдуть подяки волонтерам, читачам й "усім, кому небайдужа українська книга та культура" й наголощується: "Сайт більше не буде активно підтримуватися".

Наразі там не доступна жодна із завантажений раніше книг, а будь-яке внутрішнє посилання веде на цитоване вище оголошення щодо закриття проєкту.

Реакція книжкової спільноти

Оприлюднені в соцмережах різнопланові думки з цього приводу від знакових діячів галузі зібрав портал "Читомо".

Видавець Олексій Жупанський

"Досі бадьорять своєю свіжістю спогади про те, як на мої неодноразові звернення прибрати із "Чтива" десятки наших спірачених і викладених там книжок, їхні адміни відповідали, що спершу я маю їм довести, що наше видавництво має права на видання тих книжок. Ще раз, я маю доводити злодію по факту крадіжки, що я мав права на те, що він у мене украв. Після того мене не надто розчулювали посилання на всі їхні благородні місії".

Письменник, перекладач, програміст Антон Санченко

"Колись мав листування зі "Чтивом", щоб вони просто ставили лінки на сайт видавництва, де вкрали книжку, бо я продавав також паперові версії, а їх справді після електронних книжок замовляв кожен 20-й українець, якщо йому дати таку можливість. Мені сказали, що я стою на шляху прогресу, мій поїзд пішов і решту туфти з арсеналу піратів аля "Машков", "Флібуста" й "Лібрусек".

Літературознавиця Олена Пелешенко

"Де я візьму, коли мені треба терміново на вчора, Літературно-науковий вісник за 1911 рік з оповіданням Н. Романович-Ткаченко? Або розвідку С. Гаєвського про пасхальну драму доби Бароко? Тому тут трошки не про піратство (і саме визначення піратства слід обговорити у суспільстві ретельніше). І це я вже мовчу про те, що літературознавцям іноді за день необхідно переглядати десятки книжок. Якщо платити за кожну сторінку, зарплата науковця спуститься за день (або її не вистачить, що ще реалістичніше).

Читайте також: Ігор Бондар-Терещенко. Війна з ХАМАСом, агент з ведмедиком і останній розстріляний повстанець – 5 книг з нетривіальними розслідуваннями

Технології мають сприяти тому, щоб інформація у світі ставала доступнішою, а не їхати по кожен журнал 1910 р. у бібліотеку в інше місто".

Історик, публіцист, журналіст Вахтанг Кіпіані

"Якщо хтось знає адміністраторів – передайте ідею – можна було б зберегти масив на іншій платформі. Або просто проплатити домен, умовно, на 20 років і місце під ті скарби. “Історична правда” може бути в долі. За винятком відверто піратського контенту. Заливати книги, які щойно вийшли і які ще продаються —  харам".

Історик, письменник, дослідник розсекречених архівів Едуард Андрющенко

"Натомість ось вам деякі онлайн-бібліотеки, які й далі існують, і про які знають набагато менше. Взагалі "Чтиво" значною мірою був агрегатором - тобто брав скани з інших ресурсів та заливав собі.

На відміну від "Чтива", ці - без відверто піратського контенту. 

Якщо щось не згадав - підказуйте, додам.

Електронна бібліотека Інституту історії України НАНУ - величезна кількість наукових видань:

http://resource.history.org.ua/e-library 

"Діаспоріана" - тисячі книжок та періодичних видань української діаспори:

https://diasporiana.org.ua/

Електронна бібліотека Національної історичної бібліотеки України - переважно рідкісні старовинні видання:

https://omeka.nibu.kyiv.ua/s/nibu/page/index 

Електронна бібліотека Архіву ОУН - здебільшого видані в діаспорі книжки, журнали та газети українського визвольного руху:

https://ounuis.info/library.html

Libraria - тут виключно періодика, насамперед газети першої половини 20 століття, зручний пошук за ключовими словами, доступ за символічну платню:

https://libraria.ua/ 

Електронний архів Михайла Грушевського - чималий масив його праць та про нього:

http://hrushevsky.history.org.ua/category/1

Є ще електронні ресурси Вернадки, але сайт давно потребує оновлення, для читача там все не надто зручно влаштовано:

http://www.nbuv.gov.ua/node/2116

• Перед цим коаліція великих іноземних видавництв, зокрема Penguin Random House, Elsevier та HarperCollins, подала позов проти найбільшої тіньової онлайн-бібліотеки Anna's Archive, звинувативши її у сприянні піратству.
• Бібліотека містить близько 63 млн книг і 95 млн наукових робіт, більшість із яких поширюються піратським способом.