«Вони заїхали танком у цех»: як відновлювався міжнародний виробник сувенірів з дерева Enjoy The Wood після руйнування

Бородянка — одне з міст, яке стало символом руйнувань під Києвом навесні 2022 року. Зруйновані багатоповерхівки, спалені будинки, порожні вулиці. Тоді росіяни знищували все на своєму шляху, зокрема й український бізнес. Серед них й виробництво українського бренду Enjoy The Wood.

Заснований у 2014 році, сімейний бренд здобув світове визнання завдяки своїм авторським 3D-мапам світу з дерева, ставши одним із найуспішніших українських проєктів на платформі Kickstarter. Попри повне руйнування виробничих потужностей в Бородянці під час окупації Київщини, компанія зуміла відновити роботу і сьогодні продовжує експортувати продукцію у понад 90 країн, демонструючи приклад надзвичайної стійкості та адаптивності локального бізнесу.

Пошкодження виробничого цеху

До повномасштабного вторгнення компанія мала великий виробничий цех у Бородянці площею близько 1600–1800 квадратних метрів. У ньому працювало приблизно 200 людей. Це був повноцінний цех з повним циклом виробництва продукту: від обробки дерева до пакування готових виробів, які відправлялися клієнтам по Україні, а також у США, Європу та інші країни.

За словами Ігоря, виробництво було знищене не під час активних боїв на Київщині, а вже в період деокупації, наприкінці березня або на початку квітня 2022 року. 

«Коли я туди приїхав, перші дні після деокупації, то було видно, що виробництво тільки-но згоріло», — розповідає Ігор.

Місцеві жителі, які залишились в окупації казали, що цех довго стояв неушкодженим. Скоріш за все, російські війська зруйнували його, покидаючи місто.

«Вони просто заїхали танком. Зламали ворота, зламали паркан, заїхали всередину. Щось там робили, потім поїхали, і після цього все згоріло дотла», — розповів власник.

Цех вигорів повністю. Від великого виробничого комплексу залишилися лише обгорілі конструкції. Втрати оцінюють приблизно у $2 млн. У цю суму входить саме приміщення, виробниче обладнання, готова продукція та сировина та матеріали.

Станом на початок 2026 року ці втрати вдалося офіційно зафіксувати та довести в суді. Очікується, що цю суму зможуть повернути з російських репарацій.

Проте компанії фактично довелось заново запускати бізнес.

Як бізнес відновлювався?

Після деокупації повернутися до роботи в Бородянці було неможливо. Місто було зруйноване, інфраструктура не працювала, люди залишилися без житла, місто було майже порожнє. Навіть якщо відновлювати виробництво, то працівникам буквально не було де жити і як їхати на роботу. До того ж, у першій рік повномасштабного вторгнення чи не постійно лунали новини про можливий повторний наступ на столицю.

У цих умовах компанія ухвалила рішення про релокацію. Новим місцем для виробництва вибрали Закарпаття. Саме там команда почала відновлювати бізнес з нуля: шукати приміщення, закуповувати обладнання, налагоджувати процеси, повертати виробництво до життя. Це було вимушене рішення, але воно дозволило зберегти компанію. І в це довелось вкладати власні гроші.

Якщо до війни на виробництві працювало близько 200 людей, то зараз команда значно менша, приблизно вдвічі, каже Ігор. Причин він назвав декілька. Зокрема, частина працівників не змогла повернутися до роботи, мобілізація чоловіків, загальне зниження попиту на продукцію та загалом складні умови ведення бізнесу в Україні.

«Зараз важкий період. Чоловіків стає менше і менше. Але ми оптимізуємо процеси і намагаємося робити максимум тією командою, яка в нас є», — каже власник.

У процесі релокації та відбудови компанія не отримувала жодної державної допомоги. Тому відновлення відбувається виключно власними силами.

Компанія вже виграла суд в Україні, довівши, що виробництво було знищене саме російськими військовими. Наразі готують звернення до європейських інстанцій. Так можуть отримати компенсацію за рахунок російських активів, використовуючи наявну доказову базу. Це довгий і складний процес, але він є частиною стратегії відновлення.

Попри релокацію, компанія не відмовилася від ідеї повернення. Зараз у Бородянці триває відбудова головного виробничого приміщення. Вже зведено «коробку» будівлі, і поступово відбувається подальше відновлення.

Висновок

Наразі українському бізнесу працювати неймовірно складно. Окрім мобілізації працівників, постійного відключення світла, зменшення продажів та доходів, українські підприємці у зоні ризику пошкодження, або цілковитого руйнування приміщень, складів та офісів.

Попри це не існує робочого алгоритму дій для бізнесу, який постраждав внаслідок російської війни, як і фінансової допомоги. Виходить, що підприємці повинні мати додаткові гроші навіть повне відновлення бізнесу та самостійно шукати можливості отримати виплати, наприклад, звертаючись до суду. Проте й повернення цих грошей невідомо коли буде та чи дійсно буде.

Виходить, що українським бізнесам потрібна неабияка мотивація для продовження роботи, виживання в умовах постійних прицільних ударів по енергетиці та пошкоджень. А що якщо у бізнесу немає додаткових грошей покривати пошкодження? Люди втрачатимуть робочі місця, а країна – надходження грошей у державний бюджет.

Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті