Сценарії життя: концепція міського середовища, яке працює на людину

Сьогодні вибір оселі дедалі частіше починається з питання про якість життя. У фокусі — архітектура, адреса, концепція, атмосфера простору і той щоденний досвід, який забезпечується людині. Важливі чинники — світло, повітря, тиша, зелень, логіка маршрутів і саме відчуття себе в місті. У цьому контексті ландшафтно-просторовий дизайн набуває особливого значення: він задає ритм, створює настрій довкілля і визначає цінності, закладені у проєкт.

Такий підхід відповідає новій мові сучасного девелопменту, де благоустрій як частина цілісної вартості активу доповнює капіталізацію. Ми поговорили з очільницями девелоперської компанії PGD — співзасновницею Наталією Дівєєвою та СМО Людмилою Руль: як сьогодні змінюється уявлення про міське житло і як продумана ландшафтна концепція позитивно впливає на планування простору.

Кожному району міста притаманний свій сталий образ. Ваш новий проєкт BELLEVIE має змінити сприйняття локації, на якій буде збудований?

Кожен район відрізняється власним характером і репутацією. BELLEVIE створюється з ідеєю змінити сприйняття місцевості через нову якість життя. Для команди важливо, як людина почуватиметься в цьому середовищі щодня: скільки в ньому буде світла, повітря, зелені, тиші, зручних маршрутів і можливостей для відпочинку та взаємодії. Саме тому благоустрій тут сприймається як інструмент віталізації району — спосіб зробити середовище більш живим, комфортним і людяним. Йдеться про те, щоб відновлення, спокій, рух і контакт із природою стали частиною повсякденного досвіду, вбудованого в сам життєвий простір. Не як додаток до квадратних метрів, а як їхнє логічне продовження, частина якісного сценарію життя, до якого людина має доступ щодня.

Більшість сучасних комплексів преміумкласу в Києві прагнуть витиснути максимум із корисної площі забудови. Чому ви пішли зворотним шляхом — відвели значну частину ділянки під благоустрій? Як це впливає на цінність життєвого простору для клієнта?

Команда принципово не змінює свого стратегічного підходу до розробки проєктів, що вже було закладено в Park Avenue і TRIIINITY. Для PGD людиноцентричність — не декоративна теза, а цінність і відповідальність. Ми виходимо із розуміння тієї цінності, яку створюємо для людини. Йдеться про цілісний життєвий осередок — із повітрям, інфраструктурою, простором для спільноти, приватністю, безпекою і можливістю жити у власному ритмі. Під час проєктування багато уваги приділялося тому, як середовище сприймається на рівні очей: що людина бачить навколо себе, як відчуває масштаб, світло, висоту й відкритість оточення. За такою ж логікою ми розробляли і вечірнє освітлення, яке формує м’яку, спокійну атмосферу в темний час доби. І саме в цьому полягає місія PGD: створювати цінність, яка відповідає своїй ціні.

Зазвичай забудовники вкладають основний бюджет у фасад і лобі, а благоустрій виконують за залишковим принципом. Як BELLEVIE вдалося зробити ландшафт повноцінною частиною продукту, а не просто «зеленим декором»?

Згідно з нашими принципами, ландшафтне рішення від самого початку є частиною концепції, а не декоративним доповненням. Простір має працювати на людину щодня — підтримувати, давати відчуття комфорту, допомагати переключатися, забезпечувати умови для розвитку життєвих інтересів і пропонувати різні варіанти дозвілля. Тут важливо створити якість за кожного сценарію: і вдома, і надворі, і в контакті зі спільнотою. У такому підході благоустрій стає частиною цінності нерухомості та інвестицією в довгострокову якість проживання.

Як мешканець відчує різницю між типовим двором сучасного ЖК і вашою концепцією віталізації? В чому полягає принципова зміна щоденного сценарію?

Концепція віталізації полягає в тому, що створене середовище бере на себе такі функції, як безпека, інфраструктура сервісів, освітні й культурні можливості, естетика, соціальна взаємодія та інші. В нашому баченні середовище задумане як простір для реального життя. Тут різні варіанти не конкурують між собою: активне дозвілля, спокійний відпочинок, прогулянки, йога, концентрація чи просто бажання побути наодинці. Тобто людина відчуває не просто наявність благоустрою, а зміну свого щоденного сценарію: вона менше втомлюється від оточення, більше часу залишає для себе й отримує простір, який не обмежує, а наповнює.

65% озеленення — це показник, притаманний радше заміським резиденціям, ніж міським кварталам. Чи можна вважати такий проєкт альтернативою заміському життю в межах Оболоні?

65% озеленення — справді дуже високий показник для столичного житлового комплексу. Саме це робить BELLEVIE особливим. Проєкт дає змогу поєднати близькість до міської інфраструктури з відчуттям простору, контакту з природою і спокійнішого ритму життя. У цьому сенсі BELLEVIE можна розглядати як сучасну столичну альтернативу заміському формату — на Оболоні, в межах Києва.

На ринку багато проєктів з ідентичними дитячими майданчиками та лавами. Чому унікальні елементи благоустрою (наприклад, квіткова алея чи специфічне зонування) є лише у вас і чому їх неможливо просто скопіювати?

Цінність концепції не зводиться до окремого елемента, який можна механічно повторити, а радше демонструє її цілісність в дії. Це і квіткові алеї, і затінені зони з гамаками, і різні типи маршрутів, і продумане зонування для різних ритмів життя, і сама щільність забудови. Все це працює як єдина система. Саме тому такий підхід неможливо просто скопіювати: він формується там, де архітектура, озеленення, логістика і сценарії життя закладаються у проєкт одночасно. Окремо варто згадати City House — особливий формат одно- та двоповерхових квартир із виходом на приватне подвір’я. Там можна облаштувати BBQ-зону, літній сад або власний простір для дитячих ігор. Це заміський тип життя, інтегрований в інфраструктуру житлового комплексу.

Ми звикли сприймати інклюзивність переважно як наявність пандусів. Чи може ландшафтний дизайн зробити середовище по-справжньому зручним для людей різних вікових груп і темпів життя?

Справжня інклюзивність починається там, де простір враховує не лише фізичний доступ, а й різні способи проживання дня. У нашому підході це проявляється в тому, що середовище забезпечує комфорт для різних потреб, вікових груп, темпів життя: одним необхідна тиша чи можливість відновитись, іншим — безпечний простір для прогулянки з дитиною або рух та активність. Коли простір не змушує всіх жити в одному ритмі, а надає умови кожному знайти свій, тоді він і стає в нашому розумінні дійсно інклюзивним.

Коли клієнт порівнює кілька об’єктів одного класу, він аналізує розташування й ціну. Який аргумент у вашому благоустрої має стати вирішальним — «саме тут я хочу прокидатися вранці»?

Таким аргументом буде дуже проста, але сильна річ: у BELLEVIE ранок хочеться зустрічати не тому, що це красиво виглядає на рендері, а тому, що простір справді працює на твій стан. Найцінніше — всередині: простір, озеленення як частина щоденного маршруту, відсутність візуального тиску, продумані місця для усамітнення, прогулянки й відновлення, можливість налаштуватися на новий день, зберегти власний ритм і вирішити маленькі, але важливі щоденні потреби, не виходячи за межі концептуального простору. Для клієнта це означає, що він обирає не лише квадратні метри, а те, як почуватиметься щодня. І саме це сьогодні стає справжньою ознакою преміального середовища.

Київ бачив багато проєктів, які виглядали гарно лише на рендерах. На вашу думку, що визначатиме благоустрій життєздатним та актуальним через 5–10 років?

Життєздатним благоустрій робить не ефектність окремих рішень, а поєднання естетики з функцією. Пріоритет ми віддаємо довгостроковій цінності: коли ландшафт інтегрований у повсякденний досвід мешканців, він не старіє як декорація, а й надалі працює як частина їхньої якості життя, розвиваючись і змінюючись разом із людьми. Саме тому актуальність такого простору за 5–10 років визначатиметься не модою на певні форми, а тим, наскільки він відповідатиме базовим потребам людини у комфорті, русі, приватності, природі та відновленні. Індустрія має відгукуватись на ці потреби, бо саме цього прагне людина, яка шукає житло. 

Архітектура сенсів: проєктування часу і досвіду?

Житловий проєкт дедалі менше сприймається як сума квадратних метрів, фасадів і сервісів. Його справжня цінність обумовлюється тим, який досвід він формує щодня і як працює з часом і станом людини. Саме тому архітектура сенсів стає продовженням архітектури простору: йдеться вже не лише про форму, а про якість проживання, ритм, відновлення, приватність, контакт із природою та відчуття внутрішньої опори. У цьому підході концепція варта зусиль, тому що вона проєктує не тільки середовище, а й спосіб життя. Саме це сьогодні стає головною ознакою актуального, якісного міського житла.