/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F2d9fbbd1b9b0af5d8921c2becd3662a3.jpg)
Зруйновано або пошкоджено понад 1700 пам’яток. Які області постраждали найбільше?
За роки війни в Україні постраждали три об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО – історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору і Києво-Печерської лаври у Києві. Про це повідомив у інтерв’ю заступник міністра культури Іван Вербицький.
Загальна кількість зруйнованих або пошкоджених Росією обʼєктів культурної спадщини України складає 1723. Окрім того – 2524 об’єктів культурної інфраструктури, з яких 513 – повністю знищено.
Вербицький зазначив, що задля збереження пам’яток Мінкульт співпрацює зі Збройними силами оборони і там навіть є окремий підрозділ, який опікується питаннями охорони культурної спадщини:
"Представники підрозділу долучаються до розробки нормативно-правових актів, наприклад надавали пропозиції до рішень щодо евакуації музейних предметів і цінностей. Цілеспрямоване знищення культурної спадщини України є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що кваліфікує прямі напади на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, а також на історичні пам’ятки як воєнні злочини".
Читайте також:Три роки деколонізації. Що вдалося зробити і хто перешкоджає цьому процесу?
Загалом постраждали пам’ятки у 18 областях і з-поміж них – найбільше бібліотеки.
Топ-5 областей, які зазнали руйнувань або пошкоджень пам’яток: Харківщина (349 об’єктів), Херсонщина (302), Одещина (200 пам’яток), Донеччина (195), Київщина та Київ (173).
Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів відзначає, що наразі відбувається не лише культурний геноцид, а пам’ятки нищать і самі ж українці:
"Саме тому важливо, щоб Верховна Рада якйнайшвидше доопрацювала законопроєкт №11481, який спрямований на захист культурної спадщини. Його подали зокрема народні депутати Ганни Бондар, Романа Грищука, Віталія Безгіна, Олександра Аліксійчука, і громадський сектор розцінює його як корисний".
Федорів наголошує, що важливо, щоб громадський сектор стежив за підготовкою законопроєкту до другого читання, бо є ризики, що лобісти інтересів забудовників можуть зіпсувати його правками.
Про авторку.Маргарита Ситник, співзасновниця громадської ініціативи "Голка", авторка проєкту "Мости України"
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.