Що почитати у травні: 10 книжкових новинок українських видавництв

Традиційно травень мине під знаком Книжкового Арсеналу, до якого видавництва готують свої найгучніші релізи. Цього місяця добірка тримає баланс між глибокою інтелектуальною рефлексією та якісним жанровим читвом, що не відпускає до останньої сторінки. У центрі уваги — артбуки про українське мистецтво, розслідування похмурих таємниць світових еліт та щира поезія.

Ми обрали 10 новинок, які обіцяють стати темами обговорень у чергах на Арсеналі. Додавайте їх у свій вішліст, щоб не розгубитися серед сотень полиць.

«Сад», Лізавета Герман, Анна-Марія Кучеренко, Борис Філоненко

Видавництво ist publishing запускає серію книжок про українське мистецтво «Ви це вже бачили». Першим виданням стане «Сад», презентація якого відбудеться наприкінці травня в межах Книжкового Арсеналу.

Книга пропонує новий спосіб дивитися на українське мистецтво через один із його ключових образів — сад. У виданні зібрано понад 50 творів різних часів, від класичного мистецтва до сучасних практик, які розкривають сад як багатовимірну метафору: місце раю, пам’яті, уяви, втрати та відновлення.

Серед робіт — образи садів у творчості Казимира Малевича, Марії Примаченко, Катерини Білокур, Тараса Шевченка, орнаментика Софії Київської, а також графіка сучасного художника Павла Макова, який послідовно досліджує тему саду у своїй практиці. 

«День сарани», Натанаель Вест

Ще одна новинка від видавництва «Вавилонська бібліотека», яку представлять на Книжковому Арсеналі. У центрі історії — молодий художник Тод Гакет, який приїжджає працювати в Голлівуд у час, коли кіно перетворюється на потужну індустрію та втілення американської мрії.

Готуючи постановку епічного фільму, Гакет, ніби Орфей, вирушає із заможного району у нетрі, шукаючи тих, хто стане прототипами для фільму. У нічному місті він зустрічає чарівну та чуттєву Фей Ґрінер, суворого айовця Гомера Сімпсона, рішучого ковбоя Ерла Шупа, чесного Ейба Кусіча, які приїхали сюди заради слави. 

Натанаель Вест створив історію про двоїстість будь-якої мрії, досягаючи яку можна як вознестися до висот, так і зірватися у темну безодню, а «День сарани» до сьогодні залишається одним із найвеличніших американських романів.  

«НЕ ПИТАЙТЕ. Клан Кеннеді й жінки, яких вони знищили», Морін Каллаган

Упродовж багатьох десятиліть ім’я родини Кеннеді було синонімом багатства, влади й — понад усе — бездоганної репутації. Та за цим ретельно вибудуваним фасадом таїться похмура правда — глибоко вкорінена традиція знущань над жінками, що передавалася від покоління до покоління й зламала чимало жіночих доль. 

Журналістка-розслідувачка Морін Каллаган викриває, як політична могутність клану давала змогу його хижакам залишатися безкарними й водночас змушувала до мовчанки жінок. 

«Поля смерті», Хейнґ Нґор

Моторошні мемуари про життя за комуністичного режиму в яких колишній камбоджійський лікар Хейнґ Нґор описує сповзання його країни в пекло за межею уяви: звірства, невігластво, голод і масові страти на так званих «полях смерті». 

Його книжка — це зворушлива розповідь очевидця про безпросвітно важкі часи, яка, втім, дає нам надію та приклад того, як сила людського духу здатна долати найжорстокіші випробування. Це книжка про трагедію, яку слід пам’ятати, щоб не допустити її повторення.

«Вірджинія Вулф. Поміж рододендронів», Гезер Крістл

У книзі Гезер Крістл поєднуються мемуари, літературна біографія та роздуми про пам’ять і родинний досвід. Центральною постаттю стає Вірджинія Вулф — не лише як класикиня модернізму, а як співрозмовниця й орієнтир для авторки. 

Через паралелі між власною історією, історією матері та життям Вулф Крістл досліджує теми втрати, насильства, близькості та внутрішніх змін. Книга показує, як читання і повернення до минулого допомагають інакше побачити себе і свою родину. 

«Марґіналії», Павло Вишебаба 

Нова книжка поезій письменника, музиканта та військовослужбовця Павла Вишебаби. Матері, батьки і таке (не)нормальне дитинство. Кохання і смерть. Спалені книги. Дім із пробитим дахом і країна, де більше зброї, аніж вцілілих будинків. Люди, які прокидаються лише для того, аби захищатися. Це тексти про те, що за межею — стосунків, життя і навіть цивілізації.

«Пісні світанку. Нова українська фантастика»

У цій збірці автори відновленої української незалежності розказують історії про боротьбу світла й темряви, силу любові та крихкість майбутнього, складність вибору і промені надії, що так відгукуються у сьогоденні. У кожному тексті жевріє світло, яке нагадує, що після найтемніших ночей настає світанок. 

«Боги мого краю дуже люблять кров», Євгенія Кужавська 

«Боги мого краю дуже люблять кров» — це белетризований історичний детектив від української письменниці Євгенії Кужавської про експериментальний навчальний заклад у Києві початку XX століття й бентежні таємниці, що живуть у його стінах.

У центрі сюжету — історична постать, поетеса й перекладачка Вероніка Олександрівна Черняхівська. Сімнадцятирічною вона переходить до однієї з перших гімназій, де хлопці й дівчата навчаються разом. Відіграючи збентеження перед матір’ю, дівчина поринає у вир буднів нової гімназії, де молода українська інтелігенція провадить спіритичні сеанси й захоплюється Оскаром Вайлдом. Тим часом Київ сколихує хвиля моторошних вбивств, а передчуття катастрофи охоплює юні душі.  

«Дівчата, якими я була», Тесс Шарп 

Головна героїня трилеру Нора О`Меллі була багатьма дівчатами. Її мати — шахрайка, яка вибирала за жертв злочинців, а донька ступала маминими слідами. Але коли жінка закохалась у свою жертву, замість обдурити Нора провернула ідеальну аферу й утекла. 

П`ять років Нора грала роль нормальної дівчини. Але їй знову треба застосувати свої навички, бо виникли три проблеми. По-перше, колишній застав її за поцілунком з дівчиною. По-друге, наступного ж ранку їм утрьох треба зустрітися в банку. По-третє, щойно вони заходять до установи, її починають грабувати.  

«Коні і люди», Шервуд Андерсон

«Коні і люди» — збірка, що складається з повісті «Дарма» та низки оповідань, також буде представлена під час Книжкового Арсеналу. У ній Шервуд Андерсон, з властивою йому лаконічністю й поетичністю, досліджує теми самотності, відчуження та пошуків у житті людини. Він вибудовує послідовну оповідь через серію взаємопов’язаних історій, що досліджують складні стосунки між людьми.

Проза Андерсона поєднує в собі реалізм та імпресіонізм, вона наповнена ліричною простотою та емоційною глибиною, що вловлює найтонші нюанси буття, а проникливі та зворушливі спостереження Шервуда Андерсона роблять цю збірку позачасовою, фіксуючи універсальні істини про природу людини.