Перший погляд: роздивляємося образ LELÉKA на Євробаченні 2026 від бренду LITKOVSKA

Євробачення 2026 вже не за горами. Тож поки учасники готуються до виступів на перших репетиціях, ми розглядаємо образи, які вони підготували для власних перформансів. Так, українська представниця LELÉKA вже встигла вразити глядачів символічним костюмом, розробленим дизайнеркою Лілією Літковською.

При створенні вбрання команда звернулася до власної лінійки Artisanal — сталого demi-couture напрямку, побудованого на збереженні традиційних українських ткацьких ремесел та їх переосмисленні через сучасну форму.

«Цей костюм — про сповідь. Я хотіла, щоб глядач побачив, як сукня проростає крізь пісню, де кожен елемент — це особистий символ, вплетений у канву виступу. Лелече крило тут не випадкове: це візуалізація внутрішньої волі артиста та нагадування про те, наскільки могутньою є наша природна енергія, коли ми дозволяємо собі розправити плечі», — ділиться Лілія Літковська. 

Дизайнерка працювала над костюмом разом із артисткою, відштовхуючись від її ідентичності та музики. Зв’язок із псевдонімом LELÉKA відчувається в силуеті та русі, без буквального зображення птаха. Подовжені лінії й спадні елементи створюють відчуття польоту, залишаючи в просторі слід — як траєкторія птаха в повітрі.

«LELÉKA — це людина з дуже потужним внутрішнім світом. Коли ми почали працювати разом, стало зрозуміло: відштовхуватись треба від неї, від того, як вона відчуває музику і себе в ній».

Центральний елемент образу — плетений корсет із восьми видів тканин, переважно натуральних: шовк, віскоза, шовкова органза. На його створення пішло близько 20 метрів матеріалів і більше тижня ручної роботи. 

«За цим образом — безліч годин роботи, відкинутих ескізів і нових спроб. Кравчині, майстри, вишивальниці провели над корсетом більше тижня — і це лише фінальна версія, без усього того, що передувало їй. Кожен стібок — це чийсь час, чиясь рука, чиєсь рішення. І все це зливається в одну мить — коли Вікторія бере свою довгу ноту і дихання стає звуком, а звук — польотом».

Мотив стрічок, знайомий у традиціях по всій Європі, у костюмі працює як точка перетину культур.

«Це не суто українська деталь, а щось спільне для багатьох. Нам було важливо говорити цією мовою».

Костюм бандуриста Ярослава Джуся натомість відсилає до ролі, яку музикант відігравав ще за козацької доби: хранитель пам`яті, голос спільноти. Основою стала плахта з ручною вишивкою бісером; у створенні образу також використане ткане полотно.

Над стилістичним рішенням образу Лілія Літковська працювала у співпраці зі стилісткою Маргаритою Шекель.