В очікуванні вердикту ЄС: як експорт українського металу до Європи опинився під загрозою

Чорні метали та вироби з них – друга за вартістю стаття українського експорту після аграрної продукції.

А після початку повномасштабної війни ключовим напрямком експорту металів став ЄС.

Тому питання доступу до цього ринку – теж ключове.

Й невдовзі українські експортери можуть зустрітися тут з великими проблемами.

Річ у тім, що цього року завершується дія захисних заходів на ринку сталі ЄС, а отже, дія пільг для українських виробників.

Нові запропоновані Єврокомісією правила передбачають стрімке погіршення доступу для імпортерів.

І поки не зрозуміло, яким буде рішення щодо України.

Існує три відносно позитивних сценарії і один – дуже поганий, коли на український експорт будуть накладені високі мита.

Тоді продажі чорних металів в ЄС зменшаться більш як вдвічі.

Трамп як каталізатор високих мит ЄС.

Як це часто буває, все почалося з Дональда Трампа.

Ще під час першої його каденції у 2018 році США запровадили глобальні мита на імпорт сталі на рівні 25%.

ЄС відповів на це власними захисними заходами.

У 2018 році – як тимчасовими на період розслідування.

А у 2019-му Євросоюз остаточно запровадив тарифні квоти з 25-відсотковою ставкою ввізного мита поза квотою.

Тобто певний обсяг продукції можна було експортувати без мит, з решти треба було платити.

Втім, обмеження були гнучкими.

Для деяких країн-експортерів передбачили індивідуальні тарифні квоти.

А більшість країн, що розвиваються, були повністю або частково виведені з-під дії цих заходів.

На Україну ці винятки теж поширювалися частково.

Країна потрапила під дію 14 з 28 категорій тарифних квот.

З них для 12 отримала індивідуальні, які створювали певну передбачуваність доступу на європейський ринок.

Тим не менше, за розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та GET Ukraine, за 2018–2019 роки.

Україна втратила 227 млн доларів експорту в ЄС.

У травні 2022 року на тлі повномасштабної агресії Росії ЄС тимчасово призупинив застосування захисних заходів щодо чорних металів з України.

Це помітно покращило позиції українських експортерів на цьому ринку і дозволило хоча б частково компенсувати втрату інших зовнішніх ринків через проблеми логістики.

У травні 2025 року тимчасове призупинення захисних заходів на ринку сталі ЄС для України було продовжено ще на три роки.

Здавалося, це принаймні тимчасово поставило крапку в цьому питанні.

Але ні.

Бо знову втрутився Трамп.

У 2025 році адміністрація США підвищила глобальні мита на сталь з 25% до 50%.

Чим створила новий поштовх для переорієнтації глобальних торговельних потоків на цьому ринку.

Зокрема, під тиском опинився і Євросоюз.

Незахисні драконівські заходи.

Щодо Євросоюзу, то захисні заходи на його ринку сталі мають завершитися 30 червня 2026 року, через вісім років після початку застосування.

За правилами СОТ – це максимальний термін для таких обмежень.

Тож наприкінці 2025 року Європейська комісія представила пропозицію нового регулювання імпорту сталі.

Воно має почати діяти 1 липня 2026 року й фактично замінити чинні захисні заходи.

За версією Брюсселя, це регулювання покликане подолати пов’язаний з торгівлею негативний вплив глобальних надлишкових потужностей сталі на ринок ЄС.

Й для цього Євросоюз розпочав перегляд своїх тарифних зобов’язань, які стосуються сталі, в рамках СОТ за статтею XXVIII ГАТТ.

А отже, формально, у визначенні СОТ – це не захисні заходи.

Хоча запропоноване нове регулювання стосується того самого переліку категорій сталеливарної продукції, що й чинні захисні.

А ще воно значно більш обтяжливе.

Передбачено зниження обсягу сукупної тарифної квоти на 47% від чинного обсягу, до 18,3 млн тонн на рік, а також підвищення ввізного мита поза тарифною квотою з 25% до 50%.

А ще запроваджено нові вимоги щодо "розплавлення та заливки", які мають покращити відстежуваність продукції.

Водночас поки що незрозуміло, на які країни поширюватиметься це регулювання.

Поточна пропозиція містить чітко сформульоване виключення з режиму лише для країн Європейської економічної зони – Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну.

Щодо решти Єврокомісія має ухвалити окремий нормативний акт, в якому передбачить розподіл тарифних квот між країнами з урахуванням низки критеріїв.

У тому числі – структури їхнього імпорту, чинних торговельних угод тощо.

Можливі рішення для України.

Україну безпосередньо у запропонованому регулюванні не згадано, але є дуже прозорий натяк.

Згідно з пропозицією, "Комісія ухвалює імплементаційні акти, що встановлюють розподіл тарифних квот, зазначених у Додатку II, між країнами з урахуванням наступних елементів, залежно від обставин: …ситуації країни-кандидата, яка стикається з винятковою та негайною ситуацією у сфері безпеки" (стаття 4.g).

Однак ця згадка – у статті про розподіл тарифних квот, а не в статті 1bis, де йдеться про країни, на які це регулювання не поширюється.

Тому призупинення дії захисних заходів ЄС щодо України, яке 2025 року продовжили до травня 2028 року, до цього випадку не застосовується.

Oтже, до липня Єврокомісія має вирішити щодо України.

Існує низка можливих варіантів.

Найкраще було б, якби нове регулювання до неї не застосовувалося.

Через війну Україна втратила більшу частину своїх потужностей з виробництва сталі.

Тому її не можна вважати джерелом надлишкових потужностей, які сформувалися після 2013 року і проти яких спрямоване нове регулювання.

Якщо Брюссель так не вважає, то другим за позитивом сценарієм є тимчасове виключення в дусі минулорічного рішення, ухваленого у відповідь на мита Трампа.

Тобто – призупинення щодо неї дії нового регулювання, як було передбачено для захисних заходів.

Це дало б експортерам щонайменше ще два роки без мит.

Третій варіант – Єврокомісія могла б запровадити для України індивідуальні тарифні квоти.

Таке рішення поверне ситуацію доступу на ринок у стан до травня 2022 року.

Хоча поки незрозумілими є перелік категорій, для яких діяли б індивідуальні тарифні квоти, та обсяги цих квот.

Ключовим питанням у цьому, третьому, випадку стає референтний період, на основі якого визначатимуть обсяги.

У проєкті регулювання – це 2022–2024 роки, які були дуже нелегкими для України.

Якщо ж Єврокомісія не обере жоден з трьох позитивних сценаріїв, то наші виробники муситимуть конкурувати за обсяг нерозподілених тарифних квот.

Це значно підвищує ризик застосування 50-відсоткового мита.

Як це може вплинути на експорт.

У 2025 році експорт українських товарів, на які поширюється дія нового регулювання про глобальні надлишкові потужності, склав 1,8 млрд доларів США.

Це – 8% загального експорту України в ЄС і близько 1% нашого ВВП.

Динаміка експорту України в ЄС товарів, на які поширюється нове регулювання про глобальні надлишкові потужності.

Основні категорії експорту – гарячекатані листи (42%), прутки (12%), інші безшовні труби (9%).

Разом вони складають майже дві третини українського експорту, який зачіпають нові правила.

Й ця структура суттєво відрізняється від ситуації до повномасштабної війни.

Тоді асортимент експорту був ширший, а найбільшою категорією були квадропластини, які займали 26% у 2021 році.

Станом на 2025 рік їхній експорт в ЄС фактично припинився.

ІЕД проаналізував низку сценаріїв впливу нового регулювання ЄС на український експорт.

Ми взяли різні референтні періоди, а також екстремальний варіант – застосування ввізного мита на рівні 50%.

За нашими розрахунками, використання передбаченого у проєкті регулювання референтного періоду (2022–2024) для визначення індивідуальних тарифів призведе до падіння експорту України на 0,7 млрд доларів США, або на 38% від рівня 2025 року.

Використання як референтних періодів до повномасштабної агресії або взагалі до початку війни в Україні не надто змінює результат: втрати коливаються від 33% (2023–2025) і 34% (2013) до 40% (2019–2021).

Якщо вже обирати бажаний референтний період, то для України це 2025 рік.

У цьому випадку втрати від запровадження тарифних квот становитимуть 0,5 млрд доларів США, або 26%.

У разі застосування до українського експорту 50% мита потенційні втрати зростають до 1,2 млрд доларів США, що означає 63% падіння.

Отже, нове регулювання ЄС створює значні ризики для українських експортерів сталі/.

І це у ситуації, коли вони й так потерпають від впливу СВАМ, Механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським Союзом.

Він поширюється на всі позиції нового регулювання.

Й поки не зрозуміло, яке рішення ухвалить Єврокомісія щодо України.

Панує невизначеність.

Авторка: Вероніка Мовчан,.

директорка з наукової роботи ІЕД.