В Одесі вдвічі скоротять кількість лікарень: місто планує зекономити 300 мільйонів гривень

Інфраструктурна частина глобальної медичної реформи в Україні триває з 2022 року. За рішенням Міністерства охорони здоров’я, кожна область країни стала окремим госпітальним округом, який, своєю чергою, поділяється на кластери з населенням від 150 тисяч мешканців.

Як заявляло МОЗ, такі зміни мають оптимально розрахувати потоки пацієнтів і забезпечити рівномірний доступ до медичної допомоги для населення. Наразі кластерні лікарні впроваджені в Києві та 19 областях України, за винятком регіонів, де тривають активні бойові дії.

У квітні цього року процес масштабного юридичного злиття медичних закладів запровадила й Одеса: місто планує скоротити кількість медустанов майже вдвічі – з 32 до 17.

«Хмарочос» поспілкувався з депутатом Одеської міської ради та членом міської постійної комісії з охорони здоров’я Андрієм Вагаповим, щоб з’ясувати, як така реформа впроваджується на прикладі великого міста, як це впливає на бюджети та чи відчують ці трансформації звичайні пацієнти.

Медична математика: скорочення бухгалтерії та коефіцієнти НСЗУ

Як розповідає депутат, мотивація впровадження реформи для міської влади зводиться до оптимізації витрат на заклади охорони здоров’я. Реформа дає можливість скоротити кількість медичних закладів та, відповідно, кількість бухгалтерії й управлінських посад, таким чином зменшивши видатки.

Проте депутат зазначає, що головний практичний сенс реорганізації полягає у специфіці фінансового менеджменту Національної служби здоров’я України. За його словами, система фінансування НСЗУ побудована на підвищувальних коефіцієнтах для лікарень із різним статусом. Так, об’єднання кластерних закладів дозволить отримувати кошти з вищим коефіцієнтом.

Наприклад, об’єднання кластерної лікарні №10 та звичайної міської лікарні №5. Якщо звичайна міська лікарня №5 надала послуг на 10 мільйонів гривень, через свій статус вона має коефіцієнт 0,8, і заклад отримує лише 8 мільйонів. Натомість кластерна лікарня №10 за такий самий обсяг роботи отримує коефіцієнт 1,8, що конвертується у 18 мільйонів гривень виплат. Коли менший заклад стає юридичною частиною кластерного, усі його послуги починають тарифікуватися за вищим статусом, і він отримує більше коштів.

«Зменшується потреба у кількості, наприклад, бухгалтерів, зменшується потреба у кількості генеральних директорів. Тобто генеральний директор одного медичного закладу, який приєднується до іншого медичного закладу, стає медичним директором. А лікарський склад залишається таким самим, як був. Медичні сестри залишаються там, де працювали, там і працюють, у тих самих кабінетах, а медичний заклад починає більше заробляти і має можливість придбати сучасне медичне обладнання, надавати більшу кількість послуг», – зазначає Вагапов.

Загалом, завдяки вирівнюванню коефіцієнтів та скороченню адміністративного апарату, Одеса планує вивільнити майже 300 мільйонів гривень із бюджету, які обіцяють спрямувати на централізацію лабораторій та модернізацію обладнання.

Бюрократичний симбіоз: як завдяки реформі лікарні закривають слабкі місця одна одної

Також Андрій Вагапов розповідає про кейс 11-ї міської та міської інфекційної лікарень в Одесі, для яких реформа з об’єднання стала можливістю ефективної взаємодопомоги для обох закладів. Як ділиться депутат, наразі в Одесі діють чотири кластерні лікарні, одна з яких – 11-та – ризикувала втратити цей прибутковий статус. За нормативами МОЗ, для збереження статусу кластерної лікарні закладу бракувало інфекційного та психіатричного профілів.

«Якщо ми втрачаємо статус кластерності, то втрачаються дуже великі кошти. Насамперед нам потрібно було це зберегти», – пояснює Вагапов мотиви об’єднання.

Тому до складу лікарні було приєднано міську інфекційну лікарню, Центр профілактики ВІЛ/СНІДу та психдиспансер, які своїм злиттям закривають бюрократичну потребу і дозволяють 11-й лікарні зберегти свій статус кластерної та, відповідно, найвищий коефіцієнт фінансування.

Але ця допомога є цілком взаємною. Як пояснює депутат, інфекційна лікарня роками залишалася дотаційним закладом, який постійно потребував вливань із міського бюджету. Перейшовши під статус частини фінансово потужнішої 11-ї лікарні, вона отримує інструмент для боротьби зі своєю збитковістю. За словами Агапова, лише сам факт злиття та переходу послуг на кластерні тарифи НСЗУ дозволить місту відразу зекономити близько 70 мільйонів гривень щорічних дотацій.

«За розрахунками директора 11-ї лікарні, через два роки після приєднання він зможе вивести дотаційну лікарню в нуль. Тобто прибуток буде рівнозначний витратам, і згодом вона почне приносити кошти», – додає депутат.

Утім, юридичне злиття інфекційної лікарні з 11-ю завершать лише після того, як у її приміщеннях фіналізують реконструкцію, що реалізується за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку.

Без змін для пацієнтів та повернення «загубленої» молоді

Депутат наголошує, що для звичайних містян процес злиття лікарень пройде практично непомітно. Зі слів чиновника, географія надання медичних послуг не змінюється: районні заклади, сімейні лікарі та вузькопрофільні фахівці залишаються на своїх звичних місцях. Усі трансформації відбуваються виключно в юридичній та адміністративній площині, тож пацієнти збережуть звичний доступ до лікарень. Крім того, за словами члена міської комісії з охорони здоров’я, реформа дозволить не лише зберегти поточний рівень послуг, а й збільшити кількість пацієнтів, які приносять лікарням стабільний дохід.

Як пояснює експерт, у державі немає окремої статті видатків на дитячі медичні послуги – вони фінансуються як надання послуг звичайними Центрами первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). Тому зараз дитячі поліклініки юридично приєднують до цих центрів, що дозволить закрити давню системну прогалину.

За словами депутата, досі близько 40% молодих одеситів після досягнення 18-річного віку випадали із системи. Їхня дитяча декларація автоматично розривалася, а нову з дорослим сімейним лікарем вони могли не підписувати роками – до перших проблем зі здоров’ям, які проявляються після 30 років.

«Тобто в період близько 12 років вони навіть не “висять у повітрі”, вони просто ніде не перебувають на обліку, тому що автоматично розривається декларація, коли вони досягли 18 років. І жоден медичний заклад не отримує кошти за цих громадян», – констатує він.

Після інтеграції дитячих поліклінік у структуру ЦПМСД ця проблема зникає. Тепер процес переоформлення декларації буде відбуватися безшовно з тим самим лікарем, що в них і був. Адже, зі слів Вагапова, перед тим як отримати спеціалізацію педіатра, лікарі проходять базове навчання із сімейної медицини, тож кожен лікар-педіатр також може продовжувати виконувати функції дорослого сімейного лікаря. Крім того, таке злиття має витіснити застарілі підходи до управління кадрами, що спостерігалися в дитячих лікарнях міста.

«У нас молоді сучасні директори ЦПМСД, які постійно пропонують лікарям підвищувати свій фах коштом закладу. Відправляють на додаткові навчання, щоб отримували бали безперервної освіти та нові спеціалізації. Тому після приєднання рівень фаховості цих лікарів тільки зросте», – резюмує експерт.

Висновок

Активна фаза реорганізації та призначення нових керівників в Одесі розпочнеться в середині 2026 року. Міська влада переконує, що для містян трансформація пройде непомітно, а географія послуг залишиться незмінною. При цьому забезпеченість медичної системи та бюджет міста від цього тільки виграють. Проте реальний фінансовий ефект та вплив реформи можна буде оцінити не раніше ніж через рік, коли об’єднані бази даних, централізовані лабораторії та нові логістичні маршрути пройдуть перевірку реальними пацієнтами.