Кличко не звітував перед киянами вже пять років. За цей час місто витратило 232 мільярди гривень тільки через Prozorro

У квітні виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик зареєстрував електронну петицію до Київради з вимогою повернути публічні звіти мера. Віталій Кличко не звітував перед киянами вже понад чотири роки — востаннє це було ще у грудні 2021-го

Вона вже набрала необхідну кількість підписів. 

Загалом із 2022-го до травня 2026-го через систему Prozorro витратили 232 мільярди гривень, що зумовлює високий суспільний запит на публічну звітність міської влади.

Команда DOZORRO проаналізувала закупівлі столичних замовників у Prozorro з початку 2026 року і наразі законтрактовано 26 мільярдів гривень що лише на 10% менше, ніж за аналогічний період 2025 року (тоді сума становила 26,2 млрд грн).

Основна частка коштів, понад сім мільярдлів гривень, спрямована на будівництво та поточні ремонти, ще під шість мільярдів млрд грн витрачено на паливо й електроенергію.

Лідером за обсягами укладених договорів від початку року стало КП «Київтеплоенерго», які витратили на котельні, когенераційні установки, паливо та відновлення обладнання після російських атак.

Друге місце посів «Київпастранс», що спрямував кошти на нові тролейбуси, запчастини, паливо й електроенергію, а третє «Київводоканал», який зосередився на підтримці систем водопостачання, очищенні води та реконструкції насосних станцій.

Найдорожчим контрактом від початку року стала закупівля КП «Київтеплоенерго» десяти водогрійних котлів у ТОВ «Київкотлотурбопром» за 752 мільйонів гривень для підготовки столиці до опалювального сезону. Другу позицію посіла добудова Шулявської розв’язки на перетині Берестейського проспекту та вулиці Вадима Гетьмана, на яку КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» спрямувало 605 мільйони гривень консорціуму «Промбуд Технолоджи» із планом завершення до кінця 2027 року. Третім за вартістю став капітальний ремонт вулиці Милославської, що охоплює оновлення дороги, трамвайних колій, тротуарів та благоустрій із дедлайном до 2028 року

Громадський транспорт залишається одним із ключових напрямів видатків, де найбільшим замовником виступає КП «Київпастранс», що з початку року закуповувало пальне, електроенергію, запчастини та здійснювало оновлення автопарку. Зокрема, у січні підприємство замовило у ТОВ «Політехносервіс» 16 тролейбусів.

Окрім оновлення парку, «Київпастранс» спрямував понад 109 мільйонів гривень на запчастини, понад 14 мільйонів гривень на страхування перевезень, а також майже сім мільйонів гривень пішло на технічну підтримку системи електронного квитка  і подібна сума на матеріали для ремонту.

КП «Київський метрополітен» від початку 2026 року законтрактувало 760 мільйонів гривень на підтримку та оновлення інфраструктури, де найбільшою витратою, понад 130 мільйонів, стало обладнання для систем сигналізації, централізації та блокування (СЦБ). Закупівля викликала питання через вищу ціну порівняно з 2024 роком, що, проте, може бути зумовлено логістичними факторами або додатковими послугами налаштування. 

Крім того, значні кошти спрямували на критичні потреби: на випрямлячі для систем живлення, на модернізацію електрообладнання ескалаторів, на ремонт колісних пар вагонів, на обслуговування системи оплати проїзду, на системи безперебійного живлення, а також на ремонт систем технічного контролю вагонів, закупівлю рам для візків та реконструкцію пожежної сигналізації на низці станцій, зокрема «Хрещатику» та «Вокзальній». Все разом майже 440 мільйонів гривень.

Значна частина коштів КМДА спрямована на відбудову пошкодженого росіянами житла, і з початку року на ці потреби законтрактовано понад 647 мільйонів гривень, де основним замовником виступає КП «Житлоінвестбуд-УКБ».

Розподіл по адресам наступний:

• Бульвар Вацлава Гавела, 31 — 144,5 мільйона гривень
• Вулиця Івана Гонти, 5 — 101,6 мільйона гривень
• Бульвар Вацлава Гавела, 87 — 78,8 мільйона гривень
• Проспект Відрадний, 28Б — 43,2 мільйона гривень
• Вулиця Івана Гонти, 7 — 29,4 мільйона гривень.

Для підготовки до можливих енергетичних атак та блекаутів столиця вже законтрактувала майже два мільярди гривень. Левова частка цих коштів, припадає на КП «Київтеплоенерго», яке інвестує у встановлення когенераційних установок разом із необхідною інфраструктурою, зокрема захисними спорудами, газопроводами, системами вентиляції та автоматизації, що мають забезпечити автономну роботу теплоенергетичних об’єктів.

Решта видатків на енергостійкість розподілена між іншими об’єктами міської інфраструктури. Зокрема, КП «Київводоканал» спрямувало 36,8 мільйона гривень на впровадження резервного живлення для Бортницької станції аерації та 17,4 мільйона гривень  на каналізаційну насосну станцію «Позняки».

Також кошти виділили на підтримку соціальної та дорожньої інфраструктури в умовах відключень світла. КП «Центр організації дорожнього руху» законтрактувало 8,4 мільйона гривень на шафи резервного живлення для світлофорів, а Управління освіти Дарницької РДА- понад шість з половиною мільйонів гривень на дизельні генератори для безперебійної роботи навчальних закладів.

На п’ятий рік війни пріоритетним залишається ремонт та будівництво укриттів, де основними замовниками є районні управління освіти. Серед великих витрат — ремонт захисних споруд у ліцеї №155 на вулиці Січових Стрільців (16,7 мільйона гривень) та будівництво укриття для гімназії №172 «Нивки» (15 мільйонів гривень). Крім того, столиця розпочала масштабне будівництво підземних шкіл: на проєкт для гімназії №191 імені Павла Тичини передбачено 343,5 мільйона гривень, а для ліцею №105 — 326,6 мільйона гривень.

Паралельно з безпековими заходами місто продовжує фінансувати благоустрій та озеленення. Зокрема, на капітальний ремонт південно-західної частини парку «Наталка» в Оболонському районі було спрямовано понад 65 мільйонів гривень, що передбачає оновлення інфраструктури та зон відпочинку. Додатково комунальні підприємства інвестують у живі насадження: наприклад, на закупівлю квітів та декоративних кущів для Деснянського району виділили майже два мільйона гривень. 

Витрати Києва через Prozorro суттєво зросли порівняно з початком війни. Якщо у 2022 році місто законтрактувало 21 мільярд гривень, то вже у 2024-му встановило рекорд — 72,5 мільярда гривень. У 2025 році сума склала 69,2 мільярда гривень.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті