Книжкова полиця: улюблені книги й автори Тетяни Парфільєвої

Серед книг, які обирає Тетяна Парфільєва, майже немає історій про успіх у його класичному розумінні. Натомість є тексти про свободу бути собою, внутрішню силу, інтуїцію та чесність із власними бажаннями. Саме до них засновниця бренду одягу CHER’17 повертається у моменти змін, великої відповідальності або коли просто хоче сповільнитися й поглянути на звичні речі під іншим кутом.

У нашій рубриці «Книжкова полиця» вона розповідає про книги, які залишили найбільший слід у її житті.

Чи пам’ятаєте книгу, після якої у вас змінилося уявлення про себе або про те, чим ви хочете займатися?

Мабуть, це був «Маленький принц». Одна з тих книг, які читаєш у різному віці й щоразу відкриваєш по-новому. Для мене вона про чутливість, любов і вміння не втрачати себе. У якийсь момент я зрозуміла, що хочу створювати не просто речі, а емоції та історії, в яких жінка може впізнати себе.

Які книги сформували ваше бачення бізнесу ще до того, як CHER’17 став великим брендом?

На мене дуже вплинула книга «Від хорошого до величного». Вона добре пояснює, що великий бренд — це не одна вдала кампанія чи сильна ідея, а довга системна робота: команда, дисципліна, цінності, послідовність і вміння витримувати дистанцію.

Для мене це важлива думка, бо CHER’17 завжди розвивався не тільки як fashion-бренд, а як система: продукт, команда, магазини, комунікація, ком’юніті, клієнтський досвід. Креатив у бізнесі має працювати разом зі структурою. 

Чи є книга, до якої ви повертаєтеся у складні або переломні періоди життя?

«Тією горою є ти». Це книга, яка допомагає чесніше подивитися на себе й зрозуміти, де ти справді втомилася, а де сама себе обмежуєш або саботуєш.

У періоди великої відповідальності мені важливо повертатися до цього внутрішнього діалогу. Іноді потрібно зупинитися, щоб зрозуміти, що насправді тебе рухає вперед.

Яку книжку ви порадили б прочитати кожній жінці, яка хоче створити власну справу?

«Жінки, що біжать з вовками». Для мене це не бізнес-книга в прямому сенсі, але вона багато говорить про жіночу природу, інтуїцію, внутрішню силу й право бути різною.

Мені здається, для жінки, яка створює власну справу, це дуже важливо — не намагатися будувати бізнес «як хтось», а краще чути себе, свій ритм, свою силу й свою правду. Ця книга частково сформувала й ДНК CHER’17: ми багато говоримо про жіночність не як про один ідеальний образ, а як про свободу бути різною.

Що для вас сьогодні важливіше в літературі: натхнення, емоційна чесність чи практичні інсайти?

Емоційна чесність. Її дуже відчуваєш і в людях, і в брендах, і в книгах. Мені близькі тексти, після яких залишається багато думок, переосмислення, відчуття справжності.

Чи впливає те, що ви читаєте, на естетику CHER’17 — на кампанії, колекції, комунікацію бренду?

Так, але не буквально. Це радше вплив на рівні настрою, стану й оптики. Ми часто починаємо роботу над кампанією не з тренду, а з питання: яку жінку ми зараз відчуваємо, що з нею відбувається, якою вона хоче бути, як вона хоче почуватися у своєму образі?

Для мене як артдиректорки важливо, щоб естетика CHER’17 була не тільки красивою, а й зрозумілою. Ми створюємо готові образи, які допомагають жінці швидше знайти себе в стилі, відчути впевненість і не думати, що мода — це щось складне або закрите. Література допомагає тонше помічати ці стани й переводити їх у візуальну мову бренду.

Які книги допомогли вам пережити періоди великої відповідальності та публічності?

У такі періоди я, навпаки, рідше читаю щось про бізнес. Частіше повертаюся до книг, які допомагають трохи сповільнитися й повернути фокус всередину себе.

Чи є автор або авторка, чий стиль мислення вам особливо близький?

Мені дуже близька Кларісса Пінкола Естес. У її текстах є глибина, жіноча сила й дуже тонке розуміння емоцій та інтуїції.

Яку книгу ви відкрили для себе вже в дорослому віці й пошкодували, що не прочитали раніше?

«Гордість і упередження». Люблю цю книгу за сильну жіночу героїню, іронію та тонке відчуття людських характерів. Попри те, що роман написаний понад 200 років тому, багато тем залишаються дуже актуальними й сьогодні: соціальні ролі, вибір, незалежність, сила характеру й право жінки мати власну позицію. Жінка, яка не просто відповідає очікуванням, а вчиться чути себе.

Що сьогодні лежить на вашому приліжковому столику або в сумці?

Зазвичай у мене мікс із кількох книг: одна художня або емоційна, інша — про психологію, творчість чи саморефлексію. Я люблю читати залежно від стану.

Іноді потрібна історія, іноді — текст, який допомагає структурувати думки. Мені здається, це схоже на гардероб: у різні періоди життя нам потрібні різні речі, різні настрої, різні опори.

Які книги ви даруєте іншим найчастіше — і чому саме їх?

Дарувала «Жінки, що біжать з вовками». Для мене книга — дуже особистий подарунок. Це спосіб поділитися певними відчуттями та емоціями.

Чи є у вас comfort book — текст, до якого хочеться повертатися за відчуттям стабільності?

Так, це точно «Маленький принц». Є книги, які сприймаються як розмова зі старим другом. Вони не дають готових відповідей, але повертають до чогось дуже простого й важливого.

Яка книга найкраще описує ваш нинішній етап життя?

Напевно, «Тією горою є ти». Зараз у моєму житті багато росту, відповідальності, внутрішніх змін і переосмислень.

Це етап, коли важливо не лише рухатися вперед, а й чесно дивитися на те, що саме тебе формує, посилює або стримує — як керівницю, артдиректорку, маму та людину.

Як змінився ваш читацький смак за останні вісім років — паралельно з ростом бренду?

Раніше я більше читала для натхнення й емоцій. Зараз мені важливо, щоб книга залишала після себе не тільки враження, а й новий погляд на себе чи на життя. І мабуть, я стала значно уважніше обирати, чим наповнювати свій інформаційний простір.

Яку книгу ви б хотіли перетворити на fashion-campaign?

«Жінки, що біжать з вовками». У цій книзі дуже багато сили, свободи, архетипів і жіночої енергії. Мені здається, з неї міг би вийти дуже красивий і сильний маніфест.

Бліц-питання

Книга, яку перечитуєте:

«Маленький принц».

Книга, яку радите всім:

«Жінки, що біжать з вовками».

Книга, яку не змогли дочитати:

Є кілька дуже «правильних» бізнес-книг, які я відкладала на половині. Якщо книга не викликає емоції або внутрішнього діалогу, мені складно залишатися з нею до кінця.

Книга, яку взяли б із собою на безлюдний острів:

«Сто років самотності».