У Маліївцях на Хмельниччині археологи знайшли залишки дзвіниці скельного монастиря

Як пише ХМ-ІНСАЙД, очолює експедицію кандидат історичних наук, керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН Павло Нечитайло. За фахом – дослідник печерних монастирів. Раніше він проводив тут шурфування й виявив давньоруський матеріал ХІІ-ХІІІ століть і матеріал XVIII століття. Зокрема, частково збережене поховання жінки і дитини давньоруського часу.

"Метою нашої експедиції є відкриття залишків дзвіниці, яка була зруйнована більшовиками в 30-ті роки минулого століття разом із церквою. Відверто кажучи, ми не сподівались побачити такі потужні рештки дзвіниці. На вигляд в інших умовах вона цілком могла би бути якоюсь оборонною баштою", – ділиться археолог.

За словами Павла Нечитайла, про це свідчать мури, складені за давньою технологією, коли вибудовували стіну з лицьового тесаного каменю, а всередину складувалася суміш мілкого каміння.

Вдалось прослідкувати й цікаві особливості: зі східного боку виявили завал тиньку (штукатурки) частково з розписами, які збереглись фрагментарно. Дослідник припускає, що це було зроблено під час одного з ремонтів церкви в період скасування Василіанського монастиря в 1810 році, як осередку релігійного життя на території України, коли церква стала парафіяльною. Каже, вдалось "піймали" частину фундаменту, явно старшого ніж дзвіниця.

"Гіпотетично розписи були не надто канонічні для московського патріархату, який сюди зайшов. Вони були збиті, замінені, й ними підсипані мури дзвіниці. З цікавого: тут є два культурних шари. Перший чорний – з православного монастиря другої половини XVII століття, і верхній – відноситься до XVIII століття. Крім того, трапились фрагменти давньоруської кераміки, що ще раз підтверджує мою гіпотезу: Малієвецький монастир один із найдавніших на Поділлі і, вочевидь, має відношення до ХІІ-ХІІІ століть, як і Бакотський", – розповідає дослідник.

Також знайшли невеличкі уламки кераміки трипільської культури. Та чи пов’язана ця місцина із тим періодом, дослідники наразі не беруться стверджувати. Імовірно, фрагмент був завезений із землею.

На глибині близько метра виявили фрагменти посуду, віконець, гутного скла, кахель у невеликій кількості. Також викопали антропологічний матеріал – поховання, які були пошкодженні під час зведення споруди (людські кістки перемішані з рештками тварин). Про окремі артефакти група не оголошує до їх детального вивчення.

Ідея розкопок належить директорці Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасії Донець.

"Окрім загальновідомого водоспаду і маєтку, Маліївці ще славляться залишками скельного монастиря. Ми маємо письмові джерела про його існування. Маємо архівні фото вигляду споруди до того, як її зруйнували і поховали під шаром землі. Тому настав час витягнути все на поверхню, і передбачаю, що буде місце для сенсації", – каже Анастасія Донець.

• Старші за єгипетські піраміди: поблизу Галича археологи знайшли унікальні трипільські сокири