На пів століття старший, ніж вважалося: у Погоні на Франківщині виявили унікальні факти про давній монастир

Про це розповіла керівниця експедиції, доцентка кафедри етнології і археології Карпатського національного університету Світлана Боян-Гладка, пише Суспільне.

Зі слів керівниці археологічної розвідки, дослідження проводили з 8 до 19 червня за допомогою візуального обстеження, даних з архівів, фотофіксації та картографування без розкопок, на які поки що не мають дозволу. Участь у цих дослідженнях взяли 14 студентів-першокурсників спеціальності "Історія та археологія".

фото: Суспільне

На території сучасної пасіки вони знайшли залишки старого фундаменту монастиря.

"Очевидно, це залишки від тієї церкви, яку розбили комуністи у 1950 році. Монастир тоді дуже постраждав. На місці келій комуністи збудували психоневрологічний диспансер. Це приміщення досі є", – каже дослідниця.

Світлана Боян-Гладка додала, що радянські військові, коли захопили монастир, прострелили щонайменше вісім ікон. Люди врятували образи, і вони досі є у монастирі.

"Також місцеві розповідають, що закопували церковні речі у землю, аби їх не знищили окупанти, але були випадки, що такі знахідки виявляли більшовики та забирали їх", – каже Світлана Боян-Гладка.

Територія давнього цвинтаря

За допомогою австрійських військових карт XVIII–XIX століть студенти виявили територію давнього монастирського цвинтаря.

"Він розташовувався на пагорбі навпроти церкви, через став, у бік Тисмениці, де зараз починаються стації. Зараз – це просто горб. Слідів від цвинтаря ми не знайшли", – розповідає Світлана Боян-Гладка.

Під час археологічних розвідок дослідники також віднайшли старі паломницькі шляхи.

"Вони десь йдуть поряд із сучасними. Особливо, коли дивитися з півночі на сучасну церкву в Погоні. Також була дорога через ліс", – каже науковиця.

У лісі поблизу нової церкви знайшли артефакт з ІХ століття. Йдеться про зразок кераміки від посуду, що належить до лука-райковецької культури.

Нові дані про час заснування Погінського монастиря

За легендою, перший монастир на тому місці заснували у ХІІІ столітті, каже Світлана Боян-Гладка. Під час археологічних розвідок ігумен монастиря надав їй документ, який спростовує цю легенду.

"Отець Терентій Цапчук передав мені документ, який засвідчує про ще раніше заснування – середина ХІІ століття. Він теж вивчає історію монастиря, і ми обмінюємося архівними документами", – каже керівниця експедиції.

Також із відомостей від отця вона дізналася, що територія монастиря сягала 100 гектарів. 42 гектари складали земельні угіддя, які обробляли ченці. Також у користуванні в монахів були ліси та сади.

"У ХVІІ-ХVІІІ століттях у них були навіть два сади, розміщені на горбах, а поміж дерев вони садили городину. Тобто такі тераси були", – говорить Світлана Боян-Гладка.

Чи будуть археологічні розкопки в Погоні

У планах, каже науковиця, – видати публікацію про дослідження та отримати дозвіл на археологічні розкопки на території монастиря.

"Зараз мої колеги – кафедра етнології та археології Карпатського університету на чолі із завідувачем, професором Миколою Кугутяком – активно працюємо в архівах України та Польщі. Шукаємо інформацію про Погінський монастир. Це – лише початок великої роботи. Надіємося, наступного року отримаємо від Інституту археології НАН України дозвіл на археологічні дослідження, тобто шурфування ґрунту чи копання, щоб детальніше дослідити виявлені фундаменти", – каже Світлана Боян-Гладка.

Учасники археологічної розвідки також опитували місцевих жителів, збираючи усні свідчення про монастир.