Науковці «Більська» цьогоріч розгорнули одні з наймасштабніших досліджень в Україні

Про це Укрінформу розповів директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост.

Цього року науковці отримали дев'ять Відкритих листів Інституту археології НАН України, які дають право проводити археологічні дослідження.

«Якщо порівнювати з іншими установами України, то сьогодні саме на території заповідника "Більськ", мабуть, проводяться одні з наймасштабніших археологічних досліджень», - сказав Корост.

За його словами, польовий сезон стартував ще навесні з традиційних археологічних розвідок у долині Ворскли. Корост зазначив, що вже перші результати дають підстави припускати: у різні історичні періоди ця територія була заселена значно щільніше, ніж вважали раніше.

«Котелевське городище - лише один із напрямків цієї великої роботи. Тут від 2020 року вже дослідили понад тисячу квадратних метрів пам'ятки, хоча її площа перевищує три гектари. Тим більше, що це заліснена територія, дерева чіпати не можна, тому працювати набагато складніше», - зазначив директор установи.

Основний етап польового сезону традиційно припадає на липень, коли до експедицій долучаються студенти, які проходять археологічну практику.

Цьогоріч на Глинському археологічному комплексі під керівництвом Юрія Пуголовка досліджуватимуть поселення та кургани доби Руси. За словами Короста, окремі кургани вже зараз викликають значний інтерес, адже матеріали розкопок 1990-х років так і не були повноцінно опубліковані.

Також археологи продовжать роботи на території Більського городища, однак цього року зосередяться переважно на внутрішній частині укріплення.

«Акцент не на валах, оскільки розкопувати фортифікації дуже складно. Це величезний обсяг земляних робіт, і водночас потрібно пам'ятати, що будь-які археологічні дослідження - це певною мірою руйнування пам'ятки», - пояснив Корост.

Не менш масштабні дослідження заплановані й на курганному могильнику Скоробір, де в попередні роки археологи зробили низку резонансних відкриттів, зокрема знайшли добре збережені шкіряні вироби з бронзовим оздобленням.

Окрім цього, експедиції працюватимуть за межами Полтавської області. На території сучасної Сумщини археологи досліджуватимуть городище «Замок» доби Русі, де торік розпочали перші масштабні розкопки, а також Скельське городище, яке зазнало значних руйнувань через діяльність «чорних археологів».

«Ми хочемо зрозуміти археологічний контекст цих пам'яток. Для цього недостатньо лише окремих знахідок - потрібні системні дослідження», - наголосив Корост.

Як повідомляв Укрінформ, Історико-культурний заповідник "Більськ" передав до Міністерства культури документи, необхідні для подальшого надання Більському городищу та його окрузі міжнародного значення.

Фото: Мирослава Липа