Нафтова криза і дитяча смертність – як Утрехт став містом велосипедів?

Владі Утрехта за кілька десятиліть вдалося перетворити його на місто велосипедів. Колись Утрехт потерпав від вихлопних газів, а сьогодні очолює світовий рейтинг Copenhagenize Index, випередивши навіть Копенгаген.

Технічно влада діяла наступним чином, так ще з 70-х років вона почала створювати цілу мережу велодоріжок, які сьогодні налічують 420 кілометрів на 99 квадратних кілометрах площі. Влада збудувала зручні паркінги та впровадила систему прокату: велосипед можна взяти на вокзалі тією ж карткою, що й поїзд, причому це коштує дешевше за квиток на автобус.

Водночас місто обмежило рух авто в центрі та зробила вулиці зручними для велосипедистів. Тепер завдяки датчикам на світлофорах велосипедисти потрапляють у «зелену хвилю» і долають перехрестя без зупинок, тому щодня містом спокійно рухається 33 тисячі людей. І наразі майже половина всіх поїздок відбувається на велосипедах, повітря стало чистішим, а кількість аварій та рівень шуму суттєво знизилися. Окрім цього, влада прибрала з центру великі автомагістралі, повернувши містянам простір.

Ці зміни спровокували мешканці та влада, які у 1970-х роках зіштовнхулися з вдома кризами. Спочатку містян сколихнула криза безпеки, адже у 1971 році на дорогах країни загинуло 3300 людей, з яких 450 діти. Батьки та активісти масово вийшли на вулиці з протестами «Зупиніть убивство дітей» і змусили владу діяти. Потім сталася нафтова криза 1973 року. Уряд запровадив «неділі без моторів», тобто дні без авто і наочно показав мешканцям, як виглядають міста, вільні від машин.

Та цей шлях тривав майже 50 років. Влада безперервно тестувала нові рішення та відкидала неефективні, доки остаточно не зламала опір водіїв. Хоча автогіганти в інших країнах досі блокують подібні зміни, Утрехт щодня доводить переваги своєї моделі: активні велосипедисти приносять системі охорони здоров’я Нідерландів 19 мільярдів євро прибутку щороку. Сьогодні Утрехт надихає Боготу, Монреаль та Париж.

У липні 2019 року місто вкрило сукулентами дахи 326 зупинок громадського транспорту: рослини утримують дощову воду, фільтрують пил і підтримують бджіл та джмелів. Паралельно місто вводило в обіг перші 55 електробусів і планувало до 2028 року повністю звільнити транспортний парк від шкідливих викидів, а мешканцям виділяло кошти на озеленення власних дахів.

Місяцем пізніше, 19 серпня 2019 року, біля центрального вокзалу відкрили останню чергу найбільшого в світі велопаркінгу на 12 500 місць. Будівництво тривало п’ять років і коштувало 30 мільйонів євро – спільно фінансували залізнична компанія, муніципалітет та міністерство транспорту Нідерландів. Разом з іншими стоянками район вокзалу тепер вміщує близько 33 тисяч велосипедів.

Від інфраструктури Утрехт перейшов до містобудування. 9 січня 2020 року муніципалітет і десять землевласників підписали угоду про район Мерведе – квартал на 24 гектарах без паркомісць біля будинків, розрахований на 12 тисяч мешканців. Автори проєкту зробили ставку на щільну велосипедну й пішохідну інфраструктуру: замість парковок – каршеринг, байкшеринг і громадський транспорт, а половину житла призначили для соціальної оренди.

Паралельно місто втручалося і в ринок житла. Близько 2021 року в Утрехті ухвалили заборону купувати друге житло без наміру самому в ньому жити – вона стосується об’єктів вартістю до 587 тисяч євро. За два роки частка перших покупців серед власників зросла з 46% до 53%, а частка нерухомості, купленої під здачу в оренду, впала з 13% до 2%. Мер Утрехта Шерон Дейксма назвала результат позитивним і анонсувала підняти поріг вартості до 716 тисяч євро.

Найновіший приклад – квартал Рейнвліт на околиці міста, показаний у листопаді 2025 року. Студії Felixx Landscape Architects & Planners та De Zwarte Hond назвали його «їстівним кварталом»: на тисячу квартир висадили близько тисячі фруктових дерев і 220 видів трав за пропозицією самих мешканців. Проєкт увійшов до короткого списку Dezeen Awards у категорії «Міський дизайн».

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті