Українське кіно на шляху до рівноправного партнерства: підсумки панелі на фестивалі у Карлових Варах

Після трьох років екстреної підтримки європейська професійна спільнота дедалі активніше обговорює новий етап — інтеграцію України до спільного аудіовізуального простору через довгострокові партнерства та міжнародну копродукцію.

Ця тема стала центральною під час міжнародної дискусії «Stories Under Fire: Ukrainian Cinema and the Need for Long-Term Support» (Українські історії на лінії вогню: українському кіно потрібна довгострокова підтримка), що відбулася в межах індустрійної програми 60-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах — одного з найпрестижніших фестивалів класу «А» у Центральній та Східній Європі.

Учасники дискусії:

• Сімоне Бауманн — директорка German Films, співзасновниця European Solidarity Fund for Ukrainian Films (ESFUF).
• Улдіс Цекуліс — латвійський продюсер, багаторічний партнер українських режисерів.
• Катаріна Крначова — президентка Словацької кіно- і телевізійної академії та продюсерка.
• Іванна Хіцінська (модераторка) — українська продюсерка.

Від екстреної допомоги до стратегічної співпраці

Дискусія стала майданчиком для розмови про місце українського кіно у майбутній архітектурі європейського кінематографа. Учасники були одностайні: українська кіноіндустрія вже довела свою професійну спроможність, тож потребує не тимчасових програм допомоги, а довгострокових інструментів співпраці.

Іванна Хіцінська представила огляд стану галузі, розповівши про зростання кількості копродукцій та ініціативу «Тисячовесна», яка спрямована на розвиток міжнародної співпраці.

«Сьогодні українське кіно потребує не лише підтримки. Воно потребує довіри. Ми вже є частиною європейської кіноспільноти, і наше наступне завдання — перейти від моделі кризової допомоги до моделі рівноправного партнерства, у якій Україна не лише отримує підтримку, а й формує майбутнє європейського кінематографа разом зі своїми партнерами», — зазначила Іванна Хіцінська.

Фокус на майбутнє: від дитячого контенту до копродукції

Окрему увагу приділили розвитку українського контенту для дітей та підлітків — сегменту, який залишається вразливим до російської пропаганди. Як приклад якісного сімейного кіно, Іванна Хіцінська представила міжнародний проєкт «Гімназист і Чорна рука», який WAYA Production розробляє у співпраці з Латвією та Францією.

Сімоне Бауманн підкреслила, що European Solidarity Fund for Ukrainian Films (ESFUF) був важливим першим кроком, але тепер час формувати системні механізми підтримки дистриб’юції українських фільмів.

Латвійський продюсер Улдіс Цекуліс нагадав, що успішна міжнародна копродукція будується насамперед на довірі між людьми, а Катаріна Крначова додала: майбутнє полягає у взаємності, коли Україна виступає рівноправним партнером у створенні нових проєктів, а не лише їхнім отримувачем.

Цей перехід від підтримки «виживання» до стратегічного партнерства відзначило й авторитетне видання Cineuropa, присвятивши дискусії окрему публікацію. Це підтверджує, що українське кіно впевнено посідає своє місце в європейському аудіовізуальному просторі.