Коли рок-н-рол переплітається з елегантністю: історія Джузеппе Занотті та його культового взуття

Сьогодні створені ним туфлі прикрашають червоні доріжки найпрестижніших подій світу. Мадонна, Бейонсе, Ріанна, Дженніфер Лопес та Леді Гага — усі вони обирають його взуття, коли хочуть, щоб ноги «говорили» голосніше за сукню. Його фірмовий стиль — це кристали завбільшки з коштовне каміння, силуети, що нагадують ювелірні вироби, і незмінна суміш рок-н-ролу та італійської витонченості.

Він ніколи не вважав себе художником. «Я не Мікеланджело і не да Вінчі, — казав дизайнер в одному з інтерв`ю. — Моя місія — служити ринку». І все ж саме завдяки цій скромній філософії колишній диджей із маленького італійського містечка став одним із найвпливовіших взуттєвих дизайнерів епохи. Це історія Джузеппе Занотті.

Більше про історію дизайнера та його розвиток традиційно розповів стиліст і fashion-колумніст Єгор Воронкін.

Джузеппе Занотті народився 17 квітня 1957 року в Сан-Мауро-Пасколі — маленькому містечку в регіоні Емілія-Романья, неподалік Ріміні, де здавна існувала італійська взуттєва традиція. Родина хлопця, втім, не мала жодного стосунку до шкіряної справи: батьки Джузеппе займалися виробництвом морозива. При цьому тато майбутнього дизайнера фанатично захоплювався колекціонуванням старовинних речей: посуду, картин та меблів.

Окрім Джузеппе, у родині росли ще три сестри — тож хлопець змалку звик до жіночих примх, коли мова заходила про одяг та взуття. Пристрасть до останнього прокинулась у Джузеппе ще в дитинстві. Занотті згадував, що перші туфлі, які справили на нього враження, належали його матері. Він міг годинами розглядати незвичну форму мису та поєднання шкіри й текстилю з вишивкою. Проте перш ніж стати шевцем, Джузеппе обрав для себе зовсім інший шлях. 

У сімнадцять років він влаштувався диджеєм на місцеве радіо. Наступні сім років хлопець провів, вивчаючи музичні субкультури вісімдесятих, що назавжди відбилося на естетиці його робіт. Лише у двадцять чотири роки Джузеппе повернувся до взуттєвої справи — тієї, якою буквально було просякнуте повітря в його рідному містечку.

Чотири роки Занотті пропрацював на місцевій взуттєвій фабриці, вивчаючи ремесло зсередини, а згодом почав брати замовлення як фрилансер. Паралельно з тим Джузеппе розсилав своє портфоліо до відомих модних будинків, аж поки на нього не звернули увагу у Valentino. Це стало безумовним визнанням таланту молодого шевця.

Наступні декілька років виявилися справжньою школою високої моди. Джузеппе створив сотні ескізів та прототипів для Valentino, Christian Dior, Missoni, Thierry Mugler, Gianfranco Ferré, Roberto Cavalli та Fendi. Він ретельно відточував уміння поєднувати функціональність із примхливою декоративністю.

На початку 1990-х Занотті вирішив піти власним шляхом. Він викупив невелику взуттєву фабрику Vicini у рідному Сан-Мауро-Пасколі й переніс туди свою творчу студію, створивши два спеціалізовані відділи — один для розробки каблуків, інший — для виготовлення ювелірного декору. Починав він із маленької майстерні всього з п`ятнадцятьма працівниками, самостійно навчаючи їх тонкощам роботи з люксовою сировиною на кшталт ювелірних кристалів та пірʼя. 

Саме в цей період особисте життя дизайнера тісно переплелося з професійним: Занотті познайомився із Чинцією Казадей — представницею італійської взуттєвої родини та спадкоємиці бренду Casadei. Після короткострокового роману пара побралася, а згодом у подружжя народилося двоє синів.

У 1994 році Занотті вирушив до Нью-Йорка, щоб представити свою першу колекцію під власним іменем невеликому колу впливових фешн-редакторів та баєрів. Результат перевершив усі очікування Джузеппе: Saks Fifth Avenue, Neiman Marcus і Barneys New York стали першими люксовими ритейлерами, які одразу ж взяли колекцію на реалізацію.

Уже наприкінці десятиліття взуття Занотті одягали Мадонна та Брітні Спірс. Бренд стрімко здобував статус улюбленця зіркової сцени. У 2000 році в Мілані, на легендарній Via Montenapoleone, відкрився перший монобутик марки.

Фірмовий почерк Занотті сформувався швидко й залишається незмінним і досі: скульптурні каблуки, масивні кристали, метал і несподівані контрасти форм. У його роботах рок-н-рол зустрічається з елегантністю, а хіп-хоп-естетика — з кутюрною вишуканістю. Саме тому взуття марки обирали настільки різні за темпераментом жінки — від королівських осіб до попспівачок.

У 2012-му році для знімання відеокліпу «Mirrors» Бейонсе взула черевики «Tattoo», і вже наступного дня вони були sold out по всьому світу, отримавши статус культової пари. Не менш особливою стала й історія створення моделі «Adele» — туфель без каблука, натхненних лініями культового крісла Вернера Пантона 1967 року. Занотті створив їх, працюючи над образами для турне Леді Гаги «Born This Way Ball». 

«Для мене стало справжнім викликом знайти ідеальний баланс між підвісом і стійкістю за повної відсутності каблука», — пояснював дизайнер.

У 2010 році бренд вийшов за межі жіночого вечірнього взуття, представивши лінійку люксових шкіряних кросівок, в яких вуличний стиль поєднувався з кутюрним декором — вишивкою з кристалів і металевою фурнітурою. Трохи згодом світ побачила і чоловіча лінійка бренду. 

2014 року інвестиційний фонд L Catterton, що входить до групи LVMH, придбав близько 30% акцій компанії Vicini S.p.A. — власника бренду Giuseppe Zanotti. Того ж року Занотті отримав нагороду FNAA Designer of the Year, а Marie Claire International відзначила його Prix d’Excellence de la Mode за найкращу взуттєву лінію.

Наступне десятиліття принесло низку колаборацій: капсульну колекцію зі співачкою Ритою Орою у 2019-му, ліцензійну угоду з Alexandre Vauthier у 2020-му, спільні проєкти з реперами Swae Lee та Evan Mock. Втім, зіркова дружба не завжди тривала гладко. У 2017 році спалахнув публічний конфлікт із реперкою Нікі Мінаж.

Bertie Watson

Bertie Watson

За кілька місяців до цього Занотті та Мінаж домовились про випуск спільної  капсульної колекції, проте незадовго до релізу остання не погодила деталі. Колекція таки вийшла, але реперка розкритикувала дизайнера, бо він випустив лінійку кросівок під її іменем, попри те, що сама вона відмовилася від співпраці з брендом. 

2020 року Giuseppe Zanotti запустив проєкт Icons, повертаючи до життя найвпізнаваніші моделі архіву в сучасному прочитанні. Культові New Fishbone та Cruel миттєво увійшли у вішлісти всіх модниць світу.

Незважаючи на відданість постійних клієнтів та цікавість з боку молоді, за останні декілька років компанія стикнулась із глобальними випробуваннями. У 2024-му році підрозділ Giuseppe Zanotti UK пройшов процедуру ліквідації, а американська структура GZ USA оголосила себе банкрутом. Але Джузеппе Занотті, як і раніше, зберігає контрольний пакет акцій власної компанії, а L Catterton залишається єдиним міноритарним партнером — тож бренд продовжує розвиватися далі.

Сьогодні Giuseppe Zanotti — це одинадцять дочірніх підприємств і понад п`ятсот магазинів у сімдесяти країнах світу. Це п`ять фабрик в Італії, на яких щороку вручну виготовляють понад 600 тисяч пар взуття, де кожен кристал закріплюють майстри особисто — жодного конвеєра, лише традиційне італійське ремесло.

І хоча Джузеппе Занотті так і не став художником у класичному розумінні, проте його відданість взуттєвому мистецтву, помножена на нестримну фантазію та жагу до створення краси, перетворила скромного майстра з італійської провінції на культового творця одних із найбільш впізнаваних силуетів у взуттєвому світі.