Музика не може існувати без свободи

Одна з найяскравіших українських диригенток сучасності Наталія Пономарчук відома своїми емоційними інтерпретаціями, харизматичною манерою роботи з оркестром і послідовною підтримкою української музики у світі.

Від 2022 року диригентка живе між Лондоном і Києвом, активно співпрацює з провідними європейськими оркестрами та водночас регулярно повертається до України, де працює з Національним симфонічним оркестром України, Національною філармонією, Львівською та Одеською філармоніями. На фестивалі Bouquet Kyiv Stage цього року вона представить великий концерт сучасної української академічної музики «Подорож до великої ріки».

Напередодні фестивалю ELLE Україна поговорив із диригенткою про жіноче лідерство, внутрішню свободу і красу, яка під час війни не зникає, а лише стає відчутнішою.

ELLE: Світ академічної музики поступово стає відкритішим до жіночого лідерства. Як ви це відчуваєте?

Наталія Пономарчук: У мене дуже суперечливі думки з цього приводу. Так, диригентська професія довгі роки залишалася чоловічою. Світ почав відкриватися значно раніше, ніж це сталося в Україні. Але мені здається, що у нас ці зміни поки що здебільшого зовнішні. Формально сьогодні багато говорять про рівність, але справжня повага — значно глибша річ. Втім, чесно кажучи, мене ніколи особливо не цікавило, як світ ставиться до мене саме як до жінки-диригентки. Мені це просто нецікаво.

Я ніколи не аналізувала, чи пов`язана чиясь протидія з гендером чи з чимось іншим. У мене завжди були свої завдання. Я знала, куди йду, і займалася ними. Зараз, можливо, я почала помічати деякі речі, яких не бачила раніше. Але в молодості навіть не підозрювала, що така проблема існує. І, мабуть, це було моїм щастям.

ELLE: Проєкт «Сучасне і позачасове», який реалізують «Дім Майстер Клас» та фестиваль Bouquet Kyiv Stage, відкриває слухачам сучасну українську академічну музику через авторські концерти. Що стало для вас найважливішим відкриттям під час роботи над цим проєктом взагалі?

Наталія Пономарчук: Це не просто проєкт, а команда людей, які розуміють одне одного. Для мене це майже родина, і я дуже вдячна всім, хто до нього причетний. Музиканти завжди залежать від багатьох обставин — організаційних, фінансових, технічних. Самотужки вони не можуть реалізувати все, що хотіли б виконати. Саме тому люди, які підтримують мистецтво, фактично дають йому можливість жити. Я не змогла б реалізувати цей проєкт без «Дому Майстер Клас» і фестивалю Bouquet Kyiv Stage. Для мене це одна команда людей, без якої ця ідея просто не відбулася б.

Мені дуже близький формат авторських концертів. Важливо не лише почути окремий твір, а побачити композитора цілісно, відчути різні грані його таланту. Саме так народжується справжнє розуміння музики.

Тому для мене принципово важливо присвячувати цілі програми українським композиторам. Звичайно, ми можемо присвячувати вечори музики класикам, всесвітньо відомим західно європейським композиторам, але наше найперше завдання — відкривати нове, відкривати самих себе. Це  необхідність присвячувати такі концерти передусім нашим українським композиторам, відкривати їхню багатогранність спочатку для себе й послідовно відкривати українських композиторів світу. Для мене цей проєкт — можливість здійснювати те, про що я давно мріяла.

ELLE: Bouquet Kyiv Stage цього року проходить під темою «Озброєні красою». Що для вас означає краса під час війни?

Наталія Пономарчук: Для мене краса під час війни — та сама, що й у мирний час. Вона не змінюється. Змінюється лише наше сприйняття. Під час війни воно загострюється. Краса вічна. Мені здається, війна навчила мене уважніше дивитися на людей. Відкривати їх заново. А іноді бувають періоди, коли є лише ідея, яку необхідно реалізувати. Тоді фокус настільки сильний, що ти не бачиш жодних перешкод. Можеш буквально пройти крізь стіну, не помітивши її. Якщо якась ідея володіє мною, я рухаюся до неї абсолютно фанатично. Балансу сьогодні стало менше.

ELLE: Але все ж таки маємо баланс тримати. Що вам допомагає це попри всі виклики робити?

Наталія Пономарчук: Передусім — музика, яка не просто допомагає, а тримає. Коли проживаєш музику, ти проживаєш її як частину себе. Ти не композитор, але все одно стаєш співтворцем. Адже ніхто не може зіграти Баха так, як це зробив би сам Бах. Ми завжди говоримо від свого імені. Дуже допомагає спілкування з прекрасними людьми. Останніми роками їх у моєму житті стало більше, і, мабуть, мудрість навчила мене їх помічати. Допомагають і подорожі. Особливе місце зараз займають Велика Британія і Лондон, де я живу останні роки. Майже щомісяця повертаюся до Києва. Це життя між двома світами, але водночас — спроба зблизити їх.

ELLE: Як ви сьогодні визначаєте цю місію в країні, яка вже понад чотири роки живе в умовах повномасштабної війни?

Наталія Пономарчук: Я не думаю, що місія змінилася. Це не залежить від часу. Просто є покликання. Людина, яка покликана до своєї справи, буде займатися нею все життя, бо інакше не може. Це не зовсім її вибір — він зроблений значно раніше. Найважливіше — вчасно зрозуміти це покликання і стати на свою дорогу. Війна цього не змінює. Але коли твоя країна переживає криваву війну, коли вона платить страшну ціну за своє існування, тоді дуже важливо наполягати на власній присутності. Бути разом зі своїми людьми. Робити все, що можеш, для перемоги й майбутнього країни. Я нікого не засуджую. Кожен має свою міру можливостей. Але особисто для мене неможливо просто жити далі, знаючи, що твої люди помирають. Вважаю, що музиканти, які залишаються працювати в Україні, — героїчні люди. Це дуже серйозний тил, а фронт без тилу не існує. Саме зараз потрібно бути дотичною, бути присутньою, робити свою справу. Це важливо і для людей, і для мене самої.

Текст: Мирослава Макаревич.

Концерт «Подорож до Великої Ріки» відбудеться  14 серпня о 20.00 у межах фестивалю

Bouquet Kyiv Stage.  Концерт є частиною проєкту «Сучасне й позачасове», започаткованого Домом Майстер Клас і Національною філармонією України у 2023 році, що представляє собою серію авторських концертів сучасних українських композиторів у виконанні Київського камерного оркестру під орудою диригентки Наталії Пономарчук.