Наскільки популярний «Київ Цифровий»? Хто ним користується, скільки він коштує і що робити тим, хто без смартфона

У застосунку зареєстровано майже чотири мільйони користувачів. Через нього кияни оплачують проїзд і паркування, підписують петиції, отримують попередження про тривоги та відключення світла. Проте місто не повідомляє, скільки людей користуються застосунком регулярно і скільки насправді коштує його розвиток. А частина містян узагалі ним не користується.

«Київ Цифровий» запустили 5 січня 2021 року на заміну Kyiv Smart City. Відтоді він поступово перетворився з транспортного й автомобільного сервісу на щось більше. Після початку повномасштабної війни до нього додали сповіщення про повітряні тривоги, мапу укриттів, інформацію про відключення світла та інші функції, пов’язані з безпекою. Наприклад, під час написання цієї статті Росія вчергове завдала удару балістичними ракетами по столиці. Внаслідок обстрілу в місті виникли пожежі, і саме через застосунок надійшло сповіщення з рекомендацією зачинити вікна та пити більше води.

Нашій редакції стало цікаво, скільки застосунок коштує місту. Скільки з мільйонів зареєстрованих користувачів справді відкривають його регулярно? Що відбувається, коли він не працює? І що робити людям, які не мають смартфона або не звикли користуватися мобільними сервісами?

Майже чотири мільйони реєстрацій

Проте це не означає, що застосунком регулярно користуються майже чотири мільйони киян. Йдеться про загальну кількість зареєстрованих користувачів. Серед них можуть бути жителі інших міст, тимчасові відвідувачі столиці та люди, які встановили застосунок, але майже його не відкривають. Наприклад, наша журналістка живе в передмісті Києва, а застосунок використовує лише декілька разів на рік для оплати паркування у столиці.

КП ГІОЦ не надало показників щоденної або щомісячної активної аудиторії. Тому наразі невідомо, яка частина зареєстрованих користувачів справді користується застосунком і як часто це робить.

Проте кількість реєстрацій зростає. Наприкінці 2022 року в застосунку було зареєстровано 2,16 мільйона користувачів, а наприкінці 2025-го — 3,74 мільйона. За три роки показник збільшився на 72,7%. До застосунку також було прив’язано майже 1,4 мільйона транспортних карток. Про це йдеться у звіті Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.

У 2024 році міська система електронної оплати зафіксувала 270 мільйонів валідацій у громадському транспорті. Через «Київ Цифровий» користувачі 3,2 мільйона разів поповнили транспортні картки та оплатили 864 тисячі паркувальних сесій. За даними КМДА, упродовж року вони також залишили три мільйони відповідей у міських опитуваннях і зібрали понад 487 тисяч підписів під петиціями. На кінець року застосунок мав 3,3 мільйона користувачів, повідомляла міська влада. Отже, окремі його функції, зокрема транспортні, справді мають попит.

Для чого кияни відкривають застосунок?

У відповіді «Хмарочосу» КП ГІОЦ називає найпопулярнішими функціями оперативні сповіщення. Наприклад, про повітряні тривоги, відключення та відновлення електропостачання. Серед найбільш затребуваних також називають оплату проїзду, придбання цифрових транспортних карток, паркування та інші сервіси для водіїв.

Застосунок дає можливість купувати й поповнювати транспортні картки, оплачувати поїздки, перевіряти рух громадського транспорту, знаходити евакуйований автомобіль та оплачувати паркування.

У ньому також доступні мапи укриттів, пунктів незламності, психологічної підтримки, доступності та інших міських об’єктів. Через застосунок можна повідомити про міську проблему до Контактного центру «15-51», підписати електронну петицію та взяти участь у міському опитуванні.

«Хмарочос» уже писав про появу деяких нових функцій. Наприклад, у 2023 році в застосунку додали можливість оцінювати поїздки в автобусах, трамваях, тролейбусах, метро та міській електричці. Місто повідомляло, що відгуки передаватимуть відповідним транспортним підприємствам. Водночас у відкритому доступі немає даних про те, скільки таких повідомлень опрацювали та чи вплинули вони на роботу транспорту.

Застосунок став і майданчиком для міських голосувань. Наприклад, через нього кияни обирали нові назви вулиць і станцій електрички, висловлювалися щодо МАФів, розвитку парків і пристосування міста до зміни клімату. В одному з останніх опитувань про використання української мови взяли участь 46 тисяч користувачів.

Проте результати таких опитувань не можна автоматично переносити на всіх жителів столиці. У них беруть участь лише ті, хто встановив застосунок, зареєструвався, побачив запитання та вирішив відповісти. Тому думки киян, які не користуються застосунком, зокрема не мають смартфона або необхідних цифрових навичок, ці голосування не враховують.

Скільки це коштує?

На запитання «Хмарочоса» про суму коштів, інвестованих у застосунок, КП ГІОЦ відповіло, що безпосередньо в мобільний додаток гроші не інвестують. Підприємство пояснило, що є власником майнових прав на інформаційно-комунікаційну систему «Платформа цифрових мобільних сервісів “Київ Цифровий”», а мобільний застосунок є лише її складовою.

Тож нам невідомо, скільки коштували створення, розвиток, технічна підтримка та захист платформи від моменту її запуску. Редакція подала уточнювальний запит, але на момент публікації статті ще не отримала відповіді.

Утім, відомості про окремі витрати можна знайти в закупівлях і бюджетних документах. У 2025 році КП ГІОЦ замовило модернізацію «Києва Цифрового» за 7,6 мільйона гривень. Як писав «Хмарочос», роботи виконувала компанія «Смарт Апс». За ці гроші мали додати сервіс «Дозвілля», сповіщення батьків про використання учнівських квитків, інформацію про місця на паркінгах та зміни в роботі транспорту. Окремо передбачили автоматичне завершення паркувальних сесій у разі збою застосунку.

Більшість цих функцій згодом запустили. У застосунку з’явилися сповіщення про поїздки за учнівським квитком, зміни в роботі транспорту та інформація про завантаженість частини паркінгів. У звіті про виконання бюджету за 2025 рік місто також зарахувало до реалізованих сервіс «Дозвілля». Водночас у відкритих джерелах немає підтвердження запуску автоматичного завершення паркувальної сесії саме у разі технічного збою.

У червні 2026 року КП ГІОЦ оголосило ще одну закупівлю модернізації платформи з очікуваною вартістю 8,3 мільйона гривень. Аукціон відбувся 8 липня, однак на момент підготовки матеріалу процедура ще тривала.

У звіті про виконання бюджету Києва за 2025 рік також зазначено, що на розвиток і модернізацію цифрових сервісів, систем і реєстрів спрямували 98,7 мільйона гривень. До цього переліку входило оновлення «Києва Цифрового», однак окремої суми для платформи у звіті немає.

Чи все працює?

У січні 2024 року користувачі «Києва Цифрового» не могли оплатити проїзд і паркування. Проблеми виникли й у водіїв, які намагалися повернути евакуйовані автомобілі. Один із них розповідав, що через збій провів близько двох годин на штрафмайданчику, однак так і не зміг забрати машину.

Раніше, у січні 2023 року, через масовий збій терміналів у метро не можна було придбати QR-квитки. За повідомленнями пасажирів, купити квиток через «Київ Цифровий» також не вдавалося.

Окремі проблеми пов’язані не з технічною роботою застосунку, а з тим, як через нього організовують платні послуги. У травні 2026 року «Хмарочос» писав про рішення Антимонопольного комітету, який оштрафував КП ГІОЦ на 380 тисяч гривень за створення виняткових умов для одного платіжного сервісу.

За підрахунками, наведеними в розслідуванні, переплата під час одного повернення автомобіля могла становити від 128 до 159 гривень.

Тож доступ до важливих міських сервісів не має залежати від роботи одного застосунку. У киян повинні залишатися альтернативні способи оплатити проїзд і паркування, повернути евакуйований автомобіль, отримати повідомлення про повітряну тривогу та знайти найближче укриття.

Чи всім потрібен застосунок?

Загальна кількість реєстрацій не показує, наскільки потрібним є «Київ Цифровий» для кожної окремої людини. Хтось користується ним щодня, а в когось він роками не відкривається.

Тетяна, з якою поспілкувалася редакція, встановила застосунок давно, але лише раз спробувала оплатити через нього проїзд. Розібратися із цією функцією їй допомогла інша пасажирка.

За словами Тетяни, застосунок видався їй незручним і не зовсім зрозумілим. Тепер у громадському транспорті вона просто прикладає банківську картку до валідатора.

Минулої зими Тетяна перевіряла через застосунок інформацію про відключення світла. Однак, за її словами, функція часто працювала некоректно: застосунок не знаходив адресу або показував неправильні дані.

«Зараз він у моєму телефоні лише тому, що “хай буде”», — каже Тетяна.

Марина має зовсім інший досвід. Вона є внутрішньо переміщеною особою і регулярно користується «Києвом Цифровим», читає міські новини, оплачує проїзд, стежить за рухом транспорту та шукає потрібні зупинки. Також Марина перевіряє інформацію про міські ярмарки й графіки відключень світла.

За її словами, застосунок зручний, оскільки об’єднує потрібну їй інформацію та послуги в одному місці.

Тому сам факт встановлення застосунку ще не означає, що людина регулярно користується його сервісами. Частину з них можна отримати й без «Києва Цифрового», наприклад, оплатити проїзд, приклавши банківську картку до валідатора, або встановити окремий застосунок для сповіщень про тривоги.

А якщо смартфона немає?

У відповіді на запит «Хмарочоса» КП ГІОЦ визнає, що окремі категорії містян можуть не користуватися застосунком з об’єктивних або суб’єктивних причин.

Передусім це люди, які не мають смартфона або постійного доступу до інтернету. Серед них підприємство окремо називає людей поважного віку.

Від застосунку також можуть відмовлятися ті, хто надає перевагу особистому зверненню до центрів надання адміністративних послуг та інших міських установ або телефонній комунікації. Не встановлювати його можуть і тимчасові відвідувачі Києва, які користуються лише окремими міськими сервісами. Наприклад, оплачують проїзд банківською карткою і не бачать потреби в застосунку.

КП ГІОЦ повідомило, що «Київ Цифровий» не замінює традиційні канали отримання послуг, а лише доповнює їх. За інформацією підприємства, люди без застосунку можуть оплачувати проїзд банківською або транспортною карткою, купувати разові поїздки й поповнювати транспортні носії через термінали самообслуговування.

Про повітряні тривоги та інші надзвичайні ситуації містян мають сповіщати вуличні сирени, системи централізованого оповіщення та інші офіційні канали. Звертатися до органів місцевого самоврядування можна письмово або електронною поштою, а також брати участь у громадських обговореннях та використовувати інші передбачені законодавством механізми.

У КП ГІОЦ стверджують, що всі ключові міські послуги залишаються доступними незалежно від використання «Києва Цифрового».

Проте людина, яка не має застосунку, не бачить міських опитувань і фактично залишається поза цим каналом електронної демократії.

Чи задоволені користувачі?

У КП ГІОЦ повідомили, що якість роботи «Києва Цифрового» оцінюють на основі зворотного зв’язку від користувачів. Зокрема, підприємство враховує оцінки й відгуки в App Store і Google Play. За даними КП ГІОЦ, середня оцінка застосунку стабільно тримається на рівні 4,7–4,8 бала з п’яти.

Служба підтримки також має постійно відстежувати звернення користувачів, аналізувати зауваження та пропозиції щодо окремих сервісів. У підприємстві стверджують, що ці результати використовують для вдосконалення функцій і стабільності застосунку.

Але КП ГІОЦ не повідомило, скільки звернень надходить до служби підтримки, на які функції скаржаться найчастіше та скільки часу потрібно для розв’язання проблем. Редакція подала додатковий запит, але на момент виходу статті ще не отримала відповіді.

Що планують додати?

У КП ГІОЦ повідомили, що надалі розширюватимуть можливості застосунку для різних категорій користувачів.

Зокрема, місто планує розвивати сервіси для водіїв і вдосконалювати паркування. Також команда працюватиме над тим, щоб «Київ Цифровий» міг безперервно працювати за відсутності мобільного покриття. Однак в офіційній відповіді не уточнюється, які саме функції будуть доступні без інтернету.

Серед майбутніх соціальних сервісів КП ГІОЦ називає «Твоя кров рятує» та «Читацький квиток». Інших подробиць про їхню роботу, строки запуску та вартість упровадження підприємство не надало.

Чи потрібен Києву міський застосунок?

Для багатьох киян «Київ Цифровий» справді став зручним, через нього можна оплатити проїзд і паркування, знайти укриття, отримати важливе сповіщення або підписати петицію. Марина користується застосунком регулярно. Тетяна майже його не відкриває, бо проїзд їй простіше оплатити банківською карткою, а інформація про відключення світла не завжди була правильною.

Проте «Київ Цифровий» не має бути єдиним способом отримати міську послугу. Не всі кияни мають смартфон, не всім зручно користуватися застосунками, а будь-який цифровий сервіс може дати збій. Тому мають залишатися доступні й зрозумілі альтернативи.