Як Львів залучає приватних інвесторів до оновлення Стрийського парку

Коли разом звучать слова «міська влада» та «приватні забудовники» в контексті парків, у багатьох українців виникає асоціація з появою огорож, відчуженням землі та судовими процесами. Утім, у Львові обіцяють інший підхід: там міська влада, місцеві забудовники та приватний Український католицький університет (УКУ) мають профінансувати реконструкцію найпопулярнішого у місті Стрийського парку, залишаючи його відкритим громадським простором. Масштабне партнерство міста та приватного бізнесу виглядає як кейс унікальної співпраці, проте наразі воно викликає більше запитань, ніж дає відповідей. «Хмарочос» розібрався, що саме обіцяють зробити у Стрийському парку і чому проєкту бракує прозорості.

Львівська модель соціально-економічного партнерства

Стрийський парк – одна з найулюбленіших зон відпочинку мешканців та гостей Львова, стверджує заступник міського голови Любомир Зубач. Цей парк був закладений ще у XIX сторіччі тодішнім львівським інспектором міських плантацій Арнольдом Рьорінгом та нині має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва національного рівня. Та, як зазначає Любомир Зубач, наразі він потребує оновлення під сучасні стандарти та вимоги інклюзивності, а також виправлення помилок, що були допущені за радянських часів.

Водночас офіційний статус пам’ятки накладає суворі обмеження на зміну простору та допускає лише точкові втручання. Аби реалізувати оновлення в умовах обмеженого бюджету, місто вирішило застосувати інструмент соціально-економічного партнерства. За словами Зубача, це системна практика, коли девелопер, реалізуючи комерційні проєкти, фінансово долучається до покращення навколишньої комунальної інфраструктури. В Україні такий формат можна побачити нечасто, але для Львова це не перший подібний проєкт: раніше за позабюджетні кошти інвесторів збудували інноваційну 3D-школу, облаштували ринок на вулиці Садовій та відновили історичну віллу Стецкевича, які залишилися у власності міста. Таким самим чином львівська влада планує оновлення і в межах Стрийського парку.

«Наголошу: все, що робиться в межах соцекономічного партнерства, – воно міське і буде доступне для всіх, ніхто нічого не закривав на території Львова і закривати не буде. І проєкти, що реалізовуємо у Стрийському парку, – не виняток», – підкреслює Любомир Зубач.

Також місто разом з учасниками проєкту вже залучило відому студію ландшафтної архітектури Kotsiuba до створення спільної глобальної візії парку. Студія Максима Коцюби відома тим що її проєкт інноваційного парку UNIT.City у Києві вперше в історії України здобув найпрестижнішу світову премію у сфері ландшафтної архітектури — ASLA Professional Awards 2025.

Крім цього, заступник міського голови зазначає, що дирекція парку намагається паралельно впроваджувати інструменти самоокупності території: дві невеликі комунальні будівлі (колишні павільйони виставки «Східні торги») передали через аукціон в оренду під заклади харчування. Також виконком ухвалив рішення про аукціони на пересувну торгівлю, що має впорядкувати комерцію та дати парку додаткові кошти. Крім того, як повідомило медіа Твоє Місто дирекція парку також планує відновити підземну вбиральню у парку.

Внесок девелоперів: алеї та майданчик

Головним фінансовим донором у парку став приватний девелопер VD Group, який зводить преміальний житловий комплекс «Lviv.City» безпосередньо біля парку на вулиці Стрийській. Згідно з офіційним пресрелізом компанії, опублікованим у червні, забудовник узяв на себе фінансування ремонту частини центральної алеї від Українського католицького університету до центру парку. У міській владі своєю чергою повідомили що роботи планують виконати за три місяці.

«Якщо будуть сприятливі умови, то усі роботи з благоустрою планують виконати впродовж двох-трьох місяців. Передбачається заміна покриття, лавок, урн, освітлення і влаштування водовідведення», — розповів на червневому засіданні виконавчого комітету повідомив директор департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради Тарас Кубай.

Також компанія планує прокладання закладних під перспективні інженерні мережі та комплексну реконструкцію старого дитячого майданчика, відомого як «рошенівський».

Планується облаштувати відкриту терасу як місце зустрічі для батьків і дітей, встановити сучасні й інклюзивні ігрові елементи та сформувати сенсорний простір із зеленою галявиною. У міській раді наголошують, що майданчик оновлюють суворо в його чинних межах без захоплення нових територій.

Раніше до процесу оновлення парку планував долучитися ще один забудовник – «БудінвестКом-2», що веде будівництво житлового комплексу на іншій сусідній вулиці Козельницькій.

Академічна інтеграція УКУ: ліквідація автопарковки та нова функція кінотеатру «Львів»

До приватних забудовників також долучився ще один згаданий сусід парку, а саме приватний Український католицький університет. Заклад декларує свій кампус як безбар’єрний простір європейського зразка, відкритий для громади. У межах синергії із забудовником, який ремонтує алею, УКУ планує ліквідувати власну автомобільну стоянку, що розташована на території парку. Замість неї планують створити пішохідну зону, яка продовжить алею Стрийського парку та поєднає його з кампусом. Проте найбільш масштабним проєктом університету в межах парку наразі є ревіталізація будівлі колишнього кінотеатру «Львів», яку УКУ у 2025 році отримав у довгострокову оренду.

Будівля була зведена у 1930-х роках як павільйон науки і техніки в межах «Східних торгів» – провідної на свій час щорічної міжнародної виставки, а в 1950-х роках була перебудована на перший в Україні кінотеатр для показу широкоформатних фільмів. Покази там тривали до 2012 року, після чого кінотеатр припинив свою діяльність, проте залишився у комунальній власності, а його площі використовувались для закладів харчування.

Умовами оренди передбачено, що УКУ за власні кошти та без бюджетного відшкодування проведе повне відновлення споруди. Університет у відповіді на запит «Хмарочоса» повідомив, що планує повернути будівлі первісну наукову функцію та облаштувати там публічні демонстраційні простори та лабораторії з робототехніки, водночас залишаючи будівлю інтегрованою із загальним простором парку.

«Використання її (будівлі кінотеатру. – Ред.) для цілей освіти і науки є найкращим способом збереження її історичної цінності. Очевидно, що, працюючи над пристосуванням павільйону до потреб університету, ми будемо брати за зразок кращі світові приклади таких проєктів. Це будуть перші публічні лабораторії з робототехніки та демонстраційний простір. Сподіваємось, він стане корисним для молодих людей, щоб вчитися, знайомитися і зацікавлюватися цією важливою спеціальністю. Від цього виграють усі», – зазначають в університеті.

В чому проблема? Великий масштаб без конкретики

Тож попри наявність успішних подібних реалізацій у Львові, всі учасники процесу поки що не мають чіткої конкретики.

Міська влада в особі заступника мера Любомира Зубача вже окреслює загальні плани, публікує візуалізації та наголошує на інструментах партнерства, проте чітких кошторисів чи точної дати початку робіт у парку поки що не називає.

При цьому попри наявність візуалізацій повноцінної візії парку від ландшафтної студії Kotsiuba ще немає. Ми зверталися до засновника студії Максима Коцюби, проте він поки не прокоментував деталі проєкту.

Водночас головний приватний інвестор, компанія VD Group, на момент публікації не відповіла на запит редакції «Хмарочоса», через що їхні публічні зобов’язання залишаються на рівні пресрелізу. А проєкт забудовника «БудІнвестКом-2», що взяв на себе гарантійні зобов’язання, поки що перебуває на початковій стадії. Та говорити про їх реалізацію поки що зарано.

З іншого боку, комунікація від Українського католицького університету залишається відкритою, проте поки що чітких термінів чи фінальних бюджетів у них теж немає. В УКУ зазначають, що концепція ревіталізації кінотеатру «Львів» перебуває лише на етапі раннього аналізу, та говорити про остаточний вигляд, фінансові обсяги чи терміни завершення зарано, оскільки проєктна документація ще розробляється. Хоча варто зазначити, що саме УКУ просунувся у проєкті найбільше, і за підтримки донорів університет уже провів необхідні першочергові консерваційні роботи та частково пристосував будівлю колишнього кінотеатру під освітні програми та лабораторію.

Тож де-факто плани з оновлення парку наразі не підкріплені конкретними рішеннями та бюджетами. Це може змінитися у будь-який момент, проте в умовах, коли ключовий девелопер не коментує свої плани, а розробники загальної візії, місто та університет не мають затверджених бюджетів і точних дат, важко говорити про реальну синергію зацікавлених сторін.

За таких умов візуалізації оновлених алей Стрийського парку поки що залишаються лише зображеннями. Однак не можна стверджувати, що ситуація не зміниться найближчим часом, чи не виникне нових проблем, або ж навпаки проєкт буде реалізовано та він стане унікальним для України кейсом співпраці одразу багатьох приватних сторін у межах комунального парку.