Асамблея спільного майбутнього»: у Харкові відбудеться публічна асамблея про майбутнє міста

13 вересня у Харкові відбудеться Асамблея спільного майбутнього — одноденна публічна проєктна майстерня, покликана перевести результати дослідження «Харків: Спільне майбутнє» у спільно визначені пріоритети та конкретні проєктні рішення.

До асамблеї долучаться жителі Харкова, експерти та експертки, представники міської влади, профільних департаментів, громадських і культурних ініціатив та інших міських середовищ.

Від питання «яким буде Харків?» — до питання «що ми можемо зробити?»

Відновлення міста часто описують через фізичну відбудову — житла, інфраструктури, доріг та будівель. Однак повернення міста до життя залежить не лише від того, що буде відбудовано, а й від того, як люди знову користуватимуться містом, які простори вважатимуть безпечними та своїми, які функції повернуться до центру і хто буде їх створювати та підтримувати.

Саме ці питання лежать в основі дослідження «Харків: Спільне майбутнє».

Дослідження показало, зокрема, що центральна частина міста для багатьох мешканців випала з повсякденних маршрутів; безпека стала однією з ключових передумов повернення до публічних просторів; набережна річки Харків є важливою точкою спільного інтересу; водночас бачення майбутнього центру суттєво відрізняються — від запиту на зелені, тихі та природні простори до потреби в культурній, освітній, технологічній та економічній активності.

Дослідження також виявило важливу зміну в самій позиції мешканців: люди хочуть не лише бути почутими під час планування міста, а й мати можливість впливати на рішення та ставати їхніми співтворцями й операторами.

«Для нас принципово важливо не сприймати результати дослідження як готову відповідь на питання, яким має бути Харків. Дослідження — це точка відліку. Наступний крок — перевірити ці висновки з людьми, зіставити їх із професійними знаннями та зрозуміти, які рішення мають достатню підтримку, а які потребують додаткового обговорення», — зазначає команда Urban Reform.

Асамблея як простір перевірки та пріоритизації

На початку події учасникам представлять результати дослідження. Після цього вони зможуть залишити коментарі до його висновків: позначити, що відповідає їхньому досвіду, з чим вони не погоджуються, яких голосів або даних, на їхню думку, бракує.

Окремий блок буде присвячений експертному фідбеку. Запрошені фахівці та фахівчині з різних сфер отримають однакові три питання:

Яку проблему не можна ігнорувати?
Яке обмеження, ризик або контекст має знати громада?
Що реально можна протестувати вже зараз?

До експертної розмови планують залучити представників безпекового сектору, урбаністики й архітектури, охорони спадщини, екології та ландшафтної архітектури, культури, інклюзивності та міського управління.

Чотири напрями роботи

Після спільної частини учасники розділяться на чотири тематичні групи:

• Набережна, природа та кліматична адаптація.

Учасники працюватимуть із питаннями майбутнього річки Харків, набережної та природних систем міста, зокрема можливостей природоорієнтованих рішень і різних сценаріїв використання простору.

• Спадщина, архітектура та ідентичність.

Група зосередиться на тому, як поєднати збереження архітектурної ідентичності Харкова з новими потребами міста та ресурсними обмеженнями відновлення.

• Культура, повсякденність і ритми центру.

Учасники обговорять різні сценарії використання центру: повсякденні маршрути, культурні події, відпочинок, тихі простори та активне міське життя.

• Освіта, економіка, молодь і нові оператори центру.

Група працюватиме над питанням, які нові функції та міські актори можуть формувати майбутнє центру — від університетів і молодіжних ініціатив до бізнесу, культурних та громадських організацій.

Від чистого аркуша — до роботи з проєктними гіпотезами

Команда заздалегідь підготує 3–4 проєктні гіпотези для кожного тематичного напряму. Вони можуть стати основою для обговорення, але не є готовими рішеннями: учасники зможуть їх доповнювати, змінювати, об’єднувати або відхиляти.

Серед можливих напрямів — розвиток річки та набережної, нові сценарії центру, різновікові публічні простори, моніторинг якості життя, посилення ролі університетів та створення постійних механізмів участі мешканців.

«Ми не хочемо проводити ще одну зустріч, після якої залишиться перелік хороших ідей. Тому на асамблеї будемо рухатися від загального бачення до конкретного проєкту: для кого він, яку проблему вирішує, хто може його реалізувати, які ресурси для цього потрібні, як вимірювати результат і що робити, якщо рішення не працює», — коментує Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Для пріоритетних проєктів учасники сформують короткі паспорти проєктів, які міститимуть:

— мету та цільову групу;
— основні дії;
— спосіб залучення мешканців та експертів;
— потенційних партнерів;
— KPI та очікуваний результат;
— ризики та обмеження;
— необхідні ресурси й фінансування;
— відповідальних за реалізацію;
— часовий горизонт.

При цьому учасники окремо визначатимуть, що має відбутися вже зараз, що потребує 1 року, а що може бути частиною довшої перспективи — 3 або 5 років.

Що залишиться після 13 вересня?

Після завершення асамблеї кожна тематична група передасть свої матеріали та напрацювання команді проєкту.

На їхній основі Urban Reform підготує єдиний фінальний документ із пріоритетами, проєктами та наступними кроками.

Таким чином, «Харків: асамблея спільного майбутнього» має стати не фінальною презентацією дослідження, а переходом до наступного етапу — від збору та аналізу даних до спільного формування міських рішень.

«У Харкова вже є багато різних уявлень про те, яким він має стати. Наше завдання — створити процес, у якому ці уявлення можна зіставити, побачити конфлікти, знайти точки згоди й перетворити їх на рішення, які можна перевіряти на практиці», — зазначає Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

📍 Харків, Some People (вул. Іванівська,1)
📅 13 вересня 2026 року
⏰ 10:00-17:00

Для участі необхідна попередня реєстрація: https://forms.gle/4HQwLe8ENsK7gMzV9

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.