Лише половина 15-річних українців вміє розуміти прочитане, і це глобальний тренд. Що відбувається?

Стали відомі результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025 (Programme for International Student Assessment), в якому взяли участь 0,76 мільйона 15-річних учнів у 91 країні світу.

PISA оцінює не відтворення шкільної програми, а те, наскільки 15-річне учнівство здатне аналізувати інформацію, міркувати, робити висновки. Оцінюють читання, математику, природничі науки і нову галузь «Навчання в цифровому світі». Україна також долучилася до опційного оцінювання з іноземної мови, але його результати буде повідомлено лише наступного року, повідомляє НУШ.

Дослідження проводить Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) від 2000 року, й результати за різні роки дозволяють зрозуміти, краще чи гірше підлітки засвоюють інформацію. І висновки такі, що відбувається погіршення — особливо у категорії читання, де різкий спад помічають третій рік.

В ОЕСР зауважують, що більшість 15-річних зараз досягають рівня, який раніше очікувався від 14-річних. За десятиліття кількість тих, хто «ковтає» тексти — читає швидко, але неуважно — майже подвоїлася.

Водночас деякі країни показують значно кращі результати, з великим відкривом перевищуючи середні показники. У Китаї 96-97% учнів є базово грамотними (від рівня 2) у природничих науках і математиці, 93% — у читанні. При цьому дуже велика частка досягла найвищих 5-6 рівнів: такі результати в математиці показали 54% (для порівняння, серед українських школярів таких 2,6%).

Результати України

В українському оцінюванні брали участь учні, народжені у 2009 році, — це сьомий клас школи; загалом 8962 підлітки.

Україна опинилася нижче середнього результату серед країн ОЕСР, але на середньому рівні серед усіх країн — трохи вище, ніж Молдова, Болгарія і Грузія, трохи нижче, ніж Польща і Словаччина.

Середній результат українського учнівства з природничих наук — основного напрямку оцінювання — становить 448 балів. Водночас 35% учнів не досягає базового рівня грамотності в цій галузі.

Розуміння написаного

Середній результат із читання — 418 балів. Саме у читанні Україна найбільше відстає від середнього показника країн ОЕСР. Базового рівня (рівень 2 з 6) читацької грамотності досягають 55% 15-річних українців.

Читацька грамотність у PISA означає вміння розуміти й оцінювати тексти. Найскладніший 6-й рівень вимагає здатності осягати довгі й абстрактні тексти, оцінювати надійність джерел, робити висновки: наприклад, у завданні пропонують зіставити інформацію з двох різних статей, які суперечать одна одній і визначити, яке джерело достовірніше.

«Зростає розрив між результатами хлопців і дівчат, між ними 32 бали різниці, це як півтора роки навчання. Тобто, якщо середня українська дівчинка 15 років читає як 10-класниця, то 15-річний хлопчик, читає наче він в середині 8-го класу, — коментує радниця міністра освіти Іванна Коберник. — В ідеалі базового рівня мали б досягати 80% учнів».

Цифровий світ

«Навчання в цифровому світі» оцінює, як учні розв’язують проблеми за допомогою цифрових моделей, алгоритмів і програмування, планують дії, перевіряють припущення, аналізують дані тощо.

34% учнів відволікаються через використання цифрових ресурсів. У середньому в ОЕСР — 28%. В Австралії, де заборонено смартфони у школах і цього року — соцмережі для підлітків, — один із найгірших світових показників, 39%.

54% українських учнів використовують ШІ для допомоги в навчанні щонайменше раз на тиждень (у середньому в ОЕСР — 46%), 43% — для підготовки письмових завдань. Лише 8% ніколи не користуються ШІ.

Що відбувається з зумерами?

«Не можна стверджувати напевно, але зниження рівня читання заради задоволення та перехід до цифрового читання — перегляд стрічок соціальних мереж та обробка інформації нашвидкоруч — можуть погіршувати здатність учнів взаємодіяти зі складними текстами та даними», — зазначає Андреас Шлейхер, директор ОЕСР з питань освіти.

Міністр освіти Австралії Джейсон Клер заявив, що результати PISA вказують на необхідність скоротити екранний час і потребу в цифровому детоксі. «Ці результати та дослідження PISA за минулі роки показують нам, що учні, які багато проводять часу в екранах, отримують нижчі бали, ніж ті, хто цього не робить».

BBC зауважує, що результати PISA почали погіршуватися від 2012 року, відколи «на сцену вийшло» покоління Z (ті, що народилися приблизно в районі початку тисячоліття). Оглядачі переконані, що найбільшу роль зіграла не пандемія коронавірусу й не зміни в освітній системі, а саме гаджетів на те як мозок сприймає й обробляє інформацію. Саме тому найбільше просідання — у читанні.

Графіки PISA показують кореляцію між результатами в оцінюванні, наприклад, з математики та кількістю годин, які учень проводить у гаджетах заради розваги, наприклад, скролячи соцмережі чи граючись в ігри.

Водночас учні з Сінгапура, де цифрові технології надзвичайно широко використовуються для навчання у школах, показали одні з найкращих результатів.

Звісно, що соцмережі, — які щодалі розвиваються у напрямку коротких відео — впливають на мозок не лише зумерів. Старші люди так само втрачають здатність концентруватися і менше читають книжки для задоволення.