Ліва перемога у Швеції. Що показали вибори у друзів України та чи буде там уряд соціалістів

Перемога з присмаком поразки та визначеність без визначеності – такий перший підсумок виборів до парламенту Швеції, що відбулися минулої неділі. 

Як і прогнозували опитування, відрив між опозиційними "червоно-зеленими" партіями та блоком керівної правої "коаліції Tidö" виявився мінімальним. Настільки, що на одному з етапів проміжного підрахунку голосів опозиція мала перевагу лише в один мандат. 

З подальшим підрахунком розрив знову збільшився і перемога опозиції виглядає вже більш впевненою. 

Чи означає це, що влада у Стокгольмі зміниться? Можливо, але не гарантовано.

В очікуванні фінального результату

"Якщо фінальні результати будуть такими, як виглядає зараз – Швеція матиме новий уряд", – заявила у перших післявиборчих коментарях лідерка поки що опозиційної Соціал-демократичної партії Магдалена Андерссон.

Попередні результати – на основі 95% підрахованих голосів – підтвердили лідерство соціал-демократів та їхніх найімовірніших коаліційних партнерів. 

Але загальна невизначеність щодо кольорів майбутнього уряду Швеції поки зберігається. 

Незначний відрив між партіями опозиції та партіями "коаліції Tidö" (за назвою замку, де підписали коаліційну угоду) створив ситуацію, коли навіть залишок непорахованих голосів ще може вплинути на фінальний розподіл мандатів. 

З поточними результатами умовний блок опозиції отримує 176 мандатів, блок "коаліції Tidö" – 173, їх розділяють трохи більше 30 тисяч голосів.

Голоси діаспори та поштові голоси – яких не вистачає до фінального результату – дорахують не раніше як у середу-четвер, а остаточні офіційні результати будуть відомі орієнтовно за тиждень. 

Але підсумкові цифри – лише одна складова інтриги. Немає визначеності також з тим, як зможуть домовитися між собою та з потенційними прем’єрами "середні" партії, передусім "Центристи". Кожен має свої принципові позиції щодо того, з ким та за яких умов можлива співпраця – і це може зіграти вирішальну роль у тому, хто врешті сформує урядову коаліцію. 

Перемовини про неї явно обіцяють бути тривалими. 

Перемога без перемоги

Соціал-демократи із впевненим відривом здобули найбільше голосів і будуть найбільшою фракцією у Риксдагу – з наявним проміжним результатом на основі 95% голосів політсила на чолі з Магдаленою Андерссон має 28,1%. 

Формально це перемога, але водночас результат на 2,3 відсоткового пункту гірший, ніж на минулих виборах 2022 року, і один з найгірших для соціал-демократів за понад 100 років! І така перемога не дає Андерссон достатньо мандатів для того, щоб впевнено формувати коаліцію на своїх умовах та вимагає залучення інших політсил і врахування їхніх інтересів. 

На другому місці з попередньо 19,9% опинилися "Помірковані" чинного прем’єра Ульфа Крістерссона (на виборах 2022 року мали 19,1%). Попри цей успіх, Крістерссон ризикує втратити прем’єрську посаду через сукупні результати партій Tidö: без залучення ще одного партнера вони не мають більшості.

Найбільшою сенсацією виборів стала невдача правих популістів "Шведських демократів" з результатом 17,5%. Це суттєво менше, аніж амбітні очікування партії. Більш того, це перший випадок, коли партія ("наймолодша" у шведському парламенті) погіршила результат на виборах, а не наростила його. Порівняно з 2022 роком, "Шведські демократи" втратили 3%. 

Лідер політсили Їммі Окессон після появи попередніх результатів спробував приховати розчарування.

"Зрозуміло, що ми втратили кілька відсоткових пунктів. Та все ж я маю відчуття, що у цій виборчій кампанії ми стали переможцями… Тому що у нашій країні багато людей, які більше не вагаються зізнатися, що вони зі "Шведськими демократами", – навпаки, вони пишаються цим", – заявив лідер правопопулістів. 

Втім, зала, підготовлена до партійних святкувань, залишилася фактично порожньою…

Щодо причин невдачі лунають різні припущення. За одними – деякі прихильники "Шведських демократів" проголосували за "Лібералів" (аби ті змогли пройти у парламент і партії Tidö мали кращі шанси на більшість). За іншими – "Шведські демократи" через спроби "нормалізувати" свою репутацію та компроміси втратили підтримку частини початкових прихильників. 

Потенційні партнери Магдалени Андерссон – "Центристи", "Зелені" та "Ліві" – дещо покращили результат, отримавши 7,1%, 6,1% та 8,2% відповідно. 

Також наростили підтримку "Християнські демократи" (6,2%) та "Ліберали" (5,4%) з теперішньої урядової коаліції. 

Для останніх результат став справді значним успіхом: партія тривалий час мала підтримку нижче прохідного бар’єра в 4%, але у підсумку взяла навіть більше, ніж на попередніх виборах. Цей результат "Лібералів" також називають сенсаційним. 

Чи втримаються "червоні лінії"?

Попри формальну перемогу Магдалени Андерссон, лідер "Поміркованих" Ульф Крістерссон вже дав зрозуміти, що не вважає результат виборів поразкою та не відмовляється від шансів сформувати уряд та прогнозує складні переговори. 

"З такими результатами виборів можна очікувати складного процесу формування уряду. Чим це закінчиться – побачимо… Якщо всі триматимуться за свої "червоні лінії" – у Швеції може взагалі не бути уряду", – заявив він.

Партії Tidö ("Помірковані", "Християнські демократи", "Ліберали" і "Шведські демократи") разом мають менше голосів, аніж потрібно для більшості, і потребують ще чиєїсь підтримки – потенційно, "Центристів". Проте ті досі послідовно наголошували, що не готові погоджуватися на участь "Шведських демократів" в уряді. 

Формування коаліції на чолі з прем’єркою Андерссон за участю соціал-демократів, "Центристів", "Зелених" і "Лівих" має свої проблеми – для такої більшості потрібна одночасна участь і "Центристів", і "Лівих", між якими є численні ідейні розбіжності. Під час кампанії "Центристи" заявили, що не підтримають уряд за участю "Лівих", а "Ліві" – що не підтримають уряд, до якого не будуть запрошені.

Втім, від "Центристів" вже пролунав сигнал про те, що вони налаштовані на коаліцію з Магдаленою Андерссон. 

"Ми ще очікуємо остаточних результатів виборів, але готові обговорити із соціал-демократами, яким може бути дієвий уряд для Швеції", – зазначив секретар "Центристів" Ганнес Герв’є. Він висловив оцінку, що блок партій Tidö і прем’єр Крістерссон фактично програли вибори. А також підтвердив, що їхня позиція щодо участі "Шведських демократів" в уряді незмінна: "Ми налаштовані радше робити те, що складно, аніж те, що погано. На нашу думку, уряд зі "Шведськими демократами" – це погано". 

У лавах "Лівих" підкреслюють, що вони найбільше серед усіх партій покращили результат, тож можуть вимагати своєї участі в уряді Магдалени Андерссон і врахування своїх політичних принципів. 

"Виборці проголосували за відставку "коаліції Tidö" і за зміни... Цього очікують виборці, і "Центристи" також мають з цим погодитися. Не можна казати "ні" єдиному варіанту більшості, який уможливлює зміну уряду", – заявила представниця партії Іда Габріельссон. 

"Ми будемо раді увійти до складу уряду – але твердо стоїмо на своїх позиціях", – наголосила секретарка "Лівих" Марія Форсберг, додавши, що вони відкриті до співпраці з "Центристами".

З’являються чутки, що "Центристи" нібито обговорюють можливість компромісів з "Лівими" за одним із конфліктних "шкільних" питань – але при цьому не готові до поступок у питанні оподаткування найзаможніших. 

Чи готові будуть "середні" партії йти на компроміси і з ким саме, чи усе скінчиться "лівим" або "правим" урядом меншості? Відповідь на це дадуть фінальні результати голосування та подальші перемовини. 

А для України головним є те, що у Швеції склався широкий суспільний і політичний консенсус щодо підтримки Києва в інтересах власної безпеки – як вже пояснювала "ЄвроПравда" у попередній статті. 

Більшість партій і з урядової коаліції, і з опозиції акцентують на важливості продовження військової та іншої допомоги Україні, боротьби з обходом застосованих проти Росії санкцій, забезпечення покарання за воєнні злочини тощо.

Слід нагадати, що у перші дев'ять місяців повномасштабної війни Росії проти України прем’єркою була ще Магдалена Андерссон. Саме вона тоді приїздила в Україну як лідерка своєї держави, за її прем’єрства ухвалювали перші рішення про допомогу – як двосторонню, так і на рівні ЄС. 

За прем’єрства Ульфа Крістерссона цей курс продовжився, у тому числі було досягнуто знакової домовленості щодо придбання Україною шведських винищувачів Gripen – а Андерссон зі свого боку привітала рішення. За останніми оцінками шведського уряду, сукупна надана Україні допомога за час повномасштабної війни сягає вже 157 млрд шведських крон (майже 14 млрд євро). 

Тож підтримка Швеції безсумнівно збережеться – яким би не було прізвище наступного прем’єр-міністра. 

Авторка: Марія Ємець,

журналістка "Європейської правди"