7 найцікавіших виставок у Києві в жовтні

В жовтні насолоджумось яскравими полотнами Анатолія Криволапа, занурюємось у найцкіавіше сучасне митетво на ярмарці ART KYIV в галереї "Лавра" та

"Світло і колір"

З 16 вересня і до кінця осені, Національний музей "Київська картинна галерея", Київ

Проєкт представляє творчість одного з найвідоміших сучасних українських художників, лауреата Шевченківської премії Анатолія Криволапа. Експозиція присвячена дослідженню взаємодії світла та кольору у просторі пейзажу – це підсумок світоглядних і живописних пошуків автора за останні 25 років. Більшість робіт експонується вперше!

В експозиції представлені українські пейзажі. Знайомі природні мотиви у творах Криволапа перетворюються на насичені кольором образи, через які художник передає настрій, рух світла та власне відчуття української землі.

Анатолій Криволап — український художник, дійсний член Національної академії мистецтв України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. У 1992–1995 роках був активним учасником "Живописного заповідника" — мистецької групи, яка відіграла помітну роль у розвитку новітнього українського живопису.

"Анабазис"

З 25 вересня до 29 листопада, Музей Ханенків

"Анабазис" народився з дослідження проєкту "Іменем міста" — мистецької
практики, що осмислювала досвід міста під час повномасштабної війни. У 2024
році проєкт створили художник Костянтин Зоркін і Харківський літературний
музей. Одним із його центральних образів стало місто-корабель, що пам’ятає
втрати, але шукає і створює зв'язки, які тримають його зсередини.
Через два роки ця історія продовжилася вже в Музеї Ханенків. Але образи і
сенси масштабувалися, а місто-корабель стало країною-кораблем.
Від весни 2026 року команда Музею разом із Костянтином Зоркіним
досліджувала концепт "Іменем міста", працюючи з його архівом, мальописом,
творами і в діалозі відкриваючи нові питання, відповіді та знахідки.

На виставці буде представлено інсталяцію "Іменем міста" про зв’язки міста як
основу стійкості та розвитку, а також твори-об’єкти Костянтина Зоркіна
2018-2026 років, зокрема й нові роботи і штудії до проєктів "Іменем міста" та
"Анабазис".

скульптурою,
інсталяцією, сценографією, лендартом, перформансом та графікою. У своїх
роботах використовує дерево, папір, туш, метал і текстиль, надаючи перевагу
ручним технікам роботи з матеріалами. Для творчості Зоркіна характерні
переосмислення архаїчних ритуальних практик і створення власної міфології, а
однією з центральних ідей роботи є повернення мистецтву його магічної
функції. Народився і живе в Харкові.

"4.5 роки". Виставка Ірини Максимової

З 24 вересня, галерея "Лавра", Київ

У галереї "Лавра" цієї осені відбудеться виставка однієї з найяскравіших молодих художниць Ірини Максимової, відомої своїми великоформатними полотнами.

Ось як розповідає про проєкт сама авторка:

"Я й сама не очікувала, що наважуся на це, але вирішила зробити сольну виставку в Києві. Вона про ці чотири з половиною роки, які ми проживаємо під час повномасштабного вторгнення. Про час, сповнений емоцій, переживань, радості, болю, страху та надії. Це виставка про мій шлях і роботу, яку я створювала впродовж цих чотирьох з половиною років. Але, можливо, ти теж знайдеш у ній щось про себе – щось, що відгукнеться і що зможеш відчути".

ART KYIV Autumn Edition 2026

9-11 жовтня, Lavra gallery

У другі вихідні жовтня в галереї "Лавра" відбудеться ART KYIV, яка обєднає 25 галареей з усієї країни, а також незалежні платформи, художників та колекціонерів. Тема осінньої ярмарки — "ТВІЙ VIS-À-VIS" — звертається до особистої зустрічі між твором і глядачем.

Сьогодні мистецтво дедалі частіше сприймають через екран — у стрічці, каталозі або цифровому прев’ю. Воно доступне майже будь-коли, проте екран не передає масштабу, фактури, матеріальності та фізичної присутності твору. Ярмарок повертає можливість опинитися перед роботою, затримати на ній погляд, повернутися до неї та сформувати власне ставлення без цифрового посередництва.

Одним із ключових художніх акцентів стенда Mironova Gallery стане робота Ірини Максимової "Цілісна" (2026), присвячена прийняттю себе разом з усім прожитим — радістю, болем, любов’ю, втратами, змінами та пам’яттю. Tuasho Gallery вперше представить новий проєкт студії Bob Basset "One Face" — інсталяцію та перформанс, побудовані навколо серії шкіряних масок, створених на основі однієї нейтральної форми. Dymchuk Gallery представить роботи Synchrodogs, Альбіни Ялози та Ігоря Гусєва. Серед них — серія Synchrodogs "Трохи змінені", створена під час подорожі Карпатами та присвячена взаємозалежності людини й природного середовища.

"Мрії про море у сутінках"

З 1 до 25 жовтня, The Naked Room

Instagram

The Naked Room (@thenakedroomkyiv)

"Музей амброзії"

До 11 жовтня, Stratosfera Studio

У новому художньому просторі на Андріївському узвозі, що відкрила кураторка та мистецтвознавиця Світлана Старостенко, триває цікавий проєкт "Музей амброзії". Це, як зазначає сама кураторка, іронічно-романтична та волночас драматична робота мистецького дуету The Ambrozia Project (Ігор Канівець та Маргарита Шерстюк). Основу експозиції становлять реді-мейд-об’єкти – побутові речі, що належали сучасним українським художникам. Цей зв’язок між авторами і предметами переводить ці особисті речі з побутового простору в поле мистецької історії. Будучи музеєфікованими, ці речі набувають реальної значимості у абсурдному музеї-привиді, який існує лише умовно. Втім, тимчасово, в рамках проєкту, він все ж таки втілений доволі реально.

Хтось із представлених авторів живий, когось уже немає. Хтось емігрував, хтось продовжує працювати в Україні, а хтось сьогодні перебуває на фронті. Війна робить тему пам’яті особливо гострою, а будь яку біографія – ще більш вразливою. Ця виставка в іронічному ключі порушує питання збереження мистецького спадку і історичному контексті. Експозицію також доповнено нашими власними роботами Ігоря Канівця та Маргарити Шерстюк

"Абракадабра"

До 11 жовтня, Avangarden

Instagram

ART GALLERY RESTAURANT (@avangarden_kyiv)

"Абракадабра" — виставка жвопису та графіки художника-військовослужбовця Михайла Тарасенка.
У своїй практиці художник міркує про наше сьогодення та пам'ять, і про те, як наше "прагнення раціонально осягнути й пояснити все до кінця може іноді відтерміновувати ту ясність, яку здатне відкрити мистецтво".