Українські перехоплювачі вже не впораються з реактивними дроноракетами. Що прийде на заміну?

Українські мультироторні БПЛА-перехоплювачі звели майже нанівець загрозу від стандартних російських «Герань-2», але з появою реакривних дронів — фактично дроноракет — поступово втрачають свою актуальність. Їм на зміну мають прийти інші технології, йдеться у матеріалі ВВС News Україна.

Поріг швидкості 400 км/год

«Герань-2», які летіли на висоті 3-4 кілометри зі швидкістю 150-200 км/год ставали легкою здобиччю для українських перехоплювачів, що могли розганятися до 250-300 км/год. Тепер цими дронами Росія атакує менш захищені ділянки, переважно поруч з лінією фронту, наприклад Запоріжжя чи Суми.

Натомість швидкість реактивного дрона — 350-450 км/год, а в окремих випадках навіть до 500-600 км/год, висота польоту — 5-6 кілометрів. Найбільш ефективною для протидії є ракети або гармами з літаків-винищувачів F-16. Наступний рубіж — зенітно-ракетні комплекси, дрони-перехоплювачі або ПЗРК. Безпосередньо сам об’єкт можуть прикривати автоматичні зенітні турелі.

«”Герань-5″ — це вже далеко не класичний ударний дрон типу “шахед”. За даними, які наводить ГУР, апарат може розвивати близько 450–600 км/год, нести бойову частину приблизно 90 кг, мати дальність до 950 км і працювати на висотах до 6 км. За компонуванням він уже значно ближчий до дешевої крилатої ракети, ніж до звичного “мопеда”», — пояснює InformNapalm.

Ефективність збиття російських дронів зростає, в окремі дня доходячи до 70-85%, а в перспективі може сягнути 90-95%. Останні моделі українських перехоплювачів розвивають швидкість 300-400 км/год, можуть працювати на висоті до 3-5 км, але цього достатньо лише коли російський дрон скидає швидкість під час маневру. Загалом перехоплювач має бути швидшим за ціль на 20-30%.

При цьому Росія вже готує наступну модифікацію своїх реактивних дронів, їхня швидкість має зрости до 700-800 км/год.

Реактивні літачки

Умовна «стеля» мультироторного перехоплювача — приблизно 400 км/год. Для більшої швидкості потрібно робити вже реактивні літачки. Саме таку форму має ракетодрон «Барс», створений у 2025 році: орієнтовна дальність складає до 1000 км, а швидкість 700 км/год. «Один із підрозділів під час бойового застосування п’ятьма перехоплювачами “Барс” знищив п’ять повітряних цілей. Тобто результативність 100%», — заявив міністр Євген Хмара.

Зараз 20 українських підприємств працюють над розробкою реактивних перехоплювачів, каже заступник командувача Повітряних сил Юрій Черевашенко. Із них 14 мають готовий продукт і тестують його. Перспективними вваають шість перехоплювачів. На озброєння держава прийняла поки лише два зразки зі швидкостями 460-560 км/год, і про масове виробництво не йдеться через їхню високу вартість.

Найпроблемніше питання — це малі турбореактивні двигуни, необхідні для БПЛА. Росія змогла розв’язати цю проблему завдяки масовим поставкам з Китаю, а також вже налагодила власне виробництво. Україна розраховує на європейських виробників, які не встигають за темпами. Просто щоб доставити реактивний двигун із країни виробника, проходять місяці.

Ракети

Частина українських виробників пішла в іншу сферу — виготовлення дешевих малогабаритних ракет. ВВС відомо з власних джерел про як мінімум одну велику дронову компанію України, яка вже починає процес розробки і виробництва саме такого виду зброї.

Черевашенко не бачить альтернативи зенітним ракетам мірою того, як реактивні дрони за характеристиками чимдалі стають схожими на крилаті ракети. «Ми маємо розуміти, що рано чи пізно ми все одно прийдемо до ракет, бо дозвукові швидкості збивати дроном — це буде важко», — каже він.

Україна вже використовує малі ракети, зокрема і виробництва КБ «Луч», для збиття реактивних дронів, вони показують доволі високу ефективність — близько 50%. На стадії випробувань перебуває ракета «Ніка». Президент Володимир Зеленський казав, що результати програми малих ракет буде видно у другій половині жовтня.

Вартість

Ще одна проблема — гроші. Якщо одна мала зенітна ракета чи перехоплювач буде коштувати, як реактивна «Герань», то Київ не зможе в цих перегонах технологій наздогнати Москву. Класичні українські інтерсептори були в 10 разів дешевшими за бензиновий шахед.

Як варіант, виробники можуть спробувати відійти від концепції одноразового використання перехоплювача. Наприклад, це може бути багаторазова повітряна платформа, яка підіймає на висоту відносно дешеві ударні засоби, які з близької відстані атакуватимуть реактивні дрони.