Протестувальники у Фрації вже понівечили пам’ятку архітектури та понад тисячу магазинів. Та більшість французів усе одно на їхньому боці

Франція переживає наймасштабніші заворушення за останні роки, до середини жовтня вже є велика кількість постраждалого майна та людей.

У Ліможі, 17 жовтня, протестувальники підпалили 143-річну міську ратушу. Вогонь лютував усю ніч і повністю знищив шпиль цієї пам’ятки дев’ятнадцятого століття. Для багатьох французів ці моторошні кадри одразу відгукнулися болем від пожежі в Нотр-Дамі.

У Ліоні протестувальники спалили міське туристичне бюро, а в Марселі розтрощили муніципальну поліцейську дільницю, увірвалися до мерії та перекинули бюст Маріанни, національного символу Республіки.

А по всій країні вандали та мародери розгромили й понівечили близько 1500 магазинів і торговельних точок. За даними уряду, під час протестів щонайменше 24 навчальні заклади були підпалені або зазнали масштабного руйнування.

Наразі правоохоронці затримали приблизно 2400 осіб по всій країні, причому близько 90% із затриманих – це неповнолітні. Водночас у 110 загальнонаціональних маршах взяли участь від 550 000 до 800 000 маніфестантів, а блокадами чи сутичками було охоплено близько 1 800 шкіл і ліцеїв.

Нагадаємо, що все почалося наприкінці вересня зі шкільного страйку під Парижем. Учні та вчителі повстали проти умов у школах. Вони скаржилися на розвалені вбиральні зі щурами, відсутність опалення взимку та спеку під сорок градусів улітку. Через брак вчителів підлітки місяцями сиділи без уроків перед іспитами, а класи були переповнені.

Олію у вогонь підлила жорстка реакція поліції. Силовики заливали підлітків газом і кидали гранати просто в натовп. Після цього до молоді приєдналися робітники, фермери та профспілки, доведені до відчаю зростанням цін на пальне й продукти.

Протести швидко перекинулися на Бельгію, Італію, Грецію, Албанію та Аргентину. У самій Франції спалахнув політичний скандал. Президент Еммануель Макрон пообіцяв суворо покарати погромників, а уряд звинуватив у підбурюванні хаосу радикальну опозицію.

Попри кадри пожеж соціологічні опитування показують, що абсолютна більшість французького суспільства висловлює солідарність із протестувальниками та їхніми вимогами.

Попри кадри пожеж та розгромлених вулиць, загальна підтримка протестувальників у суспільстві залишається високою. Згідно з опитуванням інституту Elabe, оприлюдненим 16 жовтня, 69% французів схвалюють мобілізацію проти зростання вартості життя, причому 36% підтримують акції активно, а ще 33% відчувають до них симпатію. Цю боротьбу найгостріше підтримують ті, хто найбільше страждає від інфляції: серед домогосподарств, які змушені економити, щоб звести кінці з кінцями, показник схвалення сягає 79% (проти 62% серед тих, хто не має таких фінансових обмежень). Серед молоді віком 18–24 роки рівень підтримки становить 77%, а серед робітників – 75%. Навіть політично ці настрої об’єднують різні табори: протести підтримують 83% виборців лівого блоку NFP та 70% прихильників «Національного об’єднання», тоді як серед прихильників президентського руху Ensemble цей показник ледь сягає 51%.

Французи повністю втратили віру в поверхневі кроки уряду. 88% громадян переконані, що рішення влади випустити на ринок стратегічні запаси палива ніяк не допоможе полегшити фінансовий тягар для водіїв. Цей скепсис панує скрізь: із ним погоджуються 92% бідніших родин і навіть 80% виборців із лав самої влади. Через таку недовіру 65% французів вважають, що виходити на масові акції та захищати свої інтереси на вулицях треба негайно, а не чекати на наступні президентські вибори. Серед найбідніших сімей цю позицію поділяють 73% опитаних, а серед прихильників партії «Нескорена Франція» заклик діяти одразу підтримують 86%.

Студентські та учнівські блокади також знаходять відгук у більшості суспільства: їх схвалюють 55% французів, тоді як проти виступають 35%, а 10% залишаються байдужими. Серед самої учнівської та студентської молоді 18–24 років рівень підтримки сягає 71%. Водночас межа між мирним протестом і насильством залишається болючою темою. Хоча 82% громадян категорично засуджують погроми та підпали, вважаючи насильство неприйнятним методом, 17% французів зізнаються, що можуть зрозуміти силові дії, якщо влада роками ігнорує реальні вимоги людей.

Серед молоді віком до 35 років цей показник розуміння сягає майже 30% (зокрема 31% серед наймолодших від 18 до 24 років), а серед симпатиків партії «Нескорена Франція» силові дії можуть зрозуміти 59%, що свідчить про глибокий розкол у суспільстві.

Пересічні мешканці на вулицях зізнаються, що їм боляче дивитися на понівечені міста, але вони чудово розуміють головну причину вибуху, адже це єдиний спосіб змусити владу почути людей.

Додамо, що протести охопили і столицю Албанії: у Тирані під час шостого дня студентських протестів проти уряду прем’єр-міністра Еді Рами внаслідок сутичок постраждали 295 людей, серед яких десять правоохоронців та журналіст. Демонстранти, які вимагали відставки уряду через корупцію та освітні проблеми, закидали камінням і «коктейлями Молотова» Міністерство освіти, поліцейську дільницю та офіс правлячої партії, на що силовики відповіли сльозогінним газом і водометами.