Як ЄС допомагає відбудовувати Україну і на що громадам дадуть гроші

Російські атаки змушують Україну передусім відновлювати те, без чого міста не можуть працювати вже сьогодні. Електромережі, теплоелектроцентралі, залізницю, лікарні й житло. Але рішення, які ухвалюють під час війни, визначатимуть вигляд українських міст на десятиліття.

ЄС фінансує термінове відновлення, але водночас наполягає, щоб під час ремонтів не відтворювали застарілу інфраструктуру. Нові системи мають споживати менше енергії та не залежати від одного великого об’єкта, пошкодження якого може залишити без світла чи тепла цілий район.

Що ЄС вважає головним у відбудові України?

Зараз головне — допомогти Україні відновлювати пошкоджену інфраструктуру й забезпечувати роботу міст під час війни. Водночас ці рішення мають поступово наближати країну до вимог Європейського Союзу.

Пріоритети визначає український уряд. Ми допомагаємо державі й громадам готувати проєкти так, щоб вони розв’язували нагальні проблеми, але не суперечили довгостроковим планам.

Для цього, зокрема, працює програма EU4Reconstruction. Вона допомагає громадам готувати проєктні пропозиції. Що точніше визначені потреба, бюджет і очікуваний результат, то легше знайти фінансування. Про роботу цієї програми у Харкові «Хмарочос» розповідав в окремому матеріалі.

Екологічні вимоги також не можна залишати на потім. Оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку потрібно проводити і для проєктів відбудови. ЄС рекомендує не створювати для них зайвих винятків, а державні установи, відповідальні за довкілля та клімат, мають отримати достатньо фахівців і чіткі повноваження.

Що це означає для транспорту й енергетики?

У транспорті одним із головних завдань залишаються «Шляхи солідарності», які з’єднують Україну з міжнародними торговельними маршрутами. Потрібно одночасно ремонтувати пошкоджені об’єкти й модернізувати прикордонну інфраструктуру, щоб вона відповідала стандартам Транс’європейської транспортної мережі.

Важлива частина цієї роботи — перехід залізниці на європейську ширину колії. У вересні 2025 року відкрили 22-кілометрову ділянку між Чопом і Ужгородом. Це перша в сучасній історії України євроколія, збудована з нуля. Проєкт профінансували грантом ЄС та позикою Європейського інвестиційного банку. За даними ЄІБ, нова колія дозволяє запускати прямі поїзди до Словаччини й Угорщини без заміни колісних пар.

Транспортна інтеграція пов’язана з 14-м і 21-м переговорними розділами про транспортну політику та транс’європейські мережі. Такі проєкти підтримують, зокрема, через Ukraine Facility на 50 мільярдів євро та Connecting Europe Facility.

В енергетиці першочергове завдання — зберегти постачання електроенергії й тепла попри російські атаки. Від початку повномасштабного вторгнення ЄС спрямував понад чотири мільярди євро на енергетичну безпеку України.

Для підготовки до зими 2026–2027 років ЄС оголосив пакет Repair, Rebuild, Restart на 920 мільйонів євро. Із них 120 мільйонів передбачено через Фонд підтримки енергетики України, ще 800 мільйонів планують залучити через Ukraine Investment Framework.

Ці гроші спрямовують на ремонт мереж і теплоелектроцентралей, фізичний захист енергетичної та газової інфраструктури, газову генерацію й системи зберігання енергії. У Києві та Харкові за допомогою гарантій і змішаного фінансування відновлюють і децентралізують міські системи теплопостачання.

Чи справді невеликі генератори можуть захистити велике місто?

Жодне рішення не може повністю захистити енергосистему від атак. Але система, яка залежить від кількох великих об’єктів, особливо вразлива. Якщо один із них пошкоджено, наслідки може відчути цілий регіон.

Багато менших джерел генерації не усувають ризик, але не дозволяють одній аварії зупинити всю систему. Генератори й сонячні панелі також допомагають лікарням, соціальним установам, громадам і домогосподарствам працювати під час тривалих відключень.

Потрібен і фізичний захист. Частину обладнання можна закрити бетонними конструкціями, габіонами та іншими інженерними спорудами. Це не робить об’єкт невразливим, але може зменшити масштаби пошкоджень.

Не менш важлива енергоефективність. За даними Фонду енергоефективності, комплексна модернізація будинку може скоротити споживання енергії приблизно на 40–50%. Утеплена будівля довше зберігає тепло, навіть коли опалення не працює.

Учасники програм Фонду повідомляли і про зменшення рахунків на 30–50%. Мешканці зазвичай сплачували 10–30% вартості термомодернізації, а решту покривали гранти. Так родина отримує менші рахунки й тепліший будинок без необхідності самостійно оплачувати весь ремонт.

Як не перетворити термінові ремонти на постійні латки?

Спочатку потрібно домовитися, якою ми хочемо бачити Україну після відбудови. Інакше рішення, ухвалені поспіхом під час війни, можуть залишитися з нами на десятиліття.

Звичайно, іноді пошкоджений об’єкт потрібно просто якнайшвидше повернути до роботи. Але там, де є вибір, ремонт уже може наближати нас до довгострокової мети.

Під час відновлення будівлю можна додатково утеплити. Замість повернення до одного великого джерела тепла — створити кілька локальних. Джерела енергії варто урізноманітнювати, щоб пошкодження одного з них не залишало район без світла чи опалення.

Таке бачення має охоплювати не лише будівництво. Україні потрібно планувати майбутнє водопостачання, якість повітря, поводження з відходами та адаптацію до зміни клімату на державному й місцевому рівнях.

Які проєкти вже дали відчутний результат?

Один із прикладів — програма EU4Recovery, яку ЄС реалізує разом із ПРООН і співфінансує уряд Швеції. Вона допомагає постраждалим громадам відновлювати адміністративні, медичні й соціальні послуги.

У 2022–2025 роках мобільні й модульні центри та цифрові сервіси покращили доступ до адміністративних послуг для понад 222,6 тисячі людей. Програма також підтримала 57 медичних закладів, мобільні соціальні служби й місцеві ініціативи. Другий етап EU4Recovery, розрахований на 2026–2028 роки, має допомогти громадам самостійно планувати відновлення.

Інший напрям — житло для переселенців. У Ковелі завершили будівництво комплексу із 70 квартир для 210 людей. Там можуть оселитися родини з дітьми, ветерани та люди з інвалідністю. Це перший завершений об’єкт ширшої європейської програми соціального житла для ВПО. Будівництво профінансував ЄС, а реалізацією займалася Північна екологічна фінансова корпорація NEFCO.

Нові будинки також споруджують у Львові, Житомирі, Дубні, Чернівцях, Нововолинську, Хмельницькому, Івано-Франківську та Тернополі.

Ще 17,4 мільйона євро спрямували на відновлення соціальної інфраструктури у звільнених містах Київської області. У Макарові, зокрема, ремонтували лікарню, поліклініку і школу та будували два дитячі садки.

Хто має контролювати гроші й рішення під час відбудови?

Громади не повинні бути лише отримувачами допомоги. Мешканці, громадські організації та місцева влада мають брати участь у визначенні потреб і виборі пріоритетів. Інформація про рішення, фінансування та перебіг робіт повинна бути відкритою, а люди мають отримати можливість повідомляти про проблеми.

Такий підхід використовує Фонд енергоефективності у програмі відновлення пошкоджених війною багатоквартирних будинків. Допомогу отримують ОСББ, а самі мешканці обирають будівельні компанії, енергоаудиторів та інших виконавців. Це залишає рішення про конкретний будинок за людьми, які в ньому живуть.

Чи не вимагає ЄС від України занадто багато під час війни?

Витрати на довкілля і клімат не варто сприймати лише як додаткове навантаження. Це інвестиції у здоров’я людей, економіку та вступ України до ЄС.

Якщо зараз знову вкладати гроші у застарілі технології, частину інфраструктури доведеться повторно модернізувати. Деякі об’єкти можуть стати неконкурентними або втратити економічну цінність через нові кліматичні вимоги.

У межах 27-го переговорного розділу Україні потрібно наблизити законодавство приблизно до 200 актів ЄС у сферах довкілля та клімату. Це велика робота для країни, яка воює. Але самого ухвалення законів недостатньо. Потрібні установи, здатні проводити оцінювання, контролювати порушення й притягувати винних до відповідальності.

Окреме завдання — запровадити ціну на викиди вуглецю та надійну систему їх моніторингу і звітності. Доходи від такого механізму варто прозоро спрямовувати на декарбонізацію промисловості.

У ЄС для цього працює Фонд модернізації. Він наповнюється коштом системи торгівлі викидами й фінансує чисту енергетику, модернізацію мереж та енергоефективність у країнах із нижчими доходами. Україна могла б створити подібний інструмент ще до вступу до Євросоюзу.

Війна завдала довкіллю величезної шкоди, але це не причина відкладати природоохоронне законодавство. Без дієвого моніторингу, контролю та відповідальності принцип «відбудувати краще» залишиться лише декларацією.

Чому одні громади залучають фінансування, а інші ні?

Громадам потрібні постійні проєктні команди, які розуміють увесь цикл публічної інвестиції — від визначення проблеми до реалізації проєкту й оцінювання результатів.

Такі команди мають уміти працювати з комунальними підприємствами, міжнародними фінансовими установами й технічними фахівцями. Важливо утримувати працівників, які пройшли навчання. Якщо після кожного проєкту команда розпадається, громада втрачає накопичений досвід.

Програми EU4Reconstruction, EU4Recovery та U-LEAD допомагають громадам посилювати команди й готувати якісніші заявки. Самого опису важливої проблеми недостатньо. Проєкт повинен мати реалістичний бюджет, підготовлену документацію, визначених виконавців і зрозумілий результат.

Що зміниться в найближчі два-три роки?

Підтримка ЄС охоплюватиме відновлення шкіл, лікарень, житла, систем водо- й теплопостачання. Окремими напрямами залишатимуться скорочення споживання енергії, посилення місцевої влади та реформи, необхідні для вступу до Європейського Союзу.

Більше уваги приділятимуть ветеранам, які повертаються до цивільного життя. Йдеться про працевлаштування, реабілітацію, соціальні та інші необхідні послуги, а також про підтримку їхніх родин і громад.

Відбудова не зводиться до ремонту пошкоджених будівель. Її результатом мають стати кращі послуги для людей, сильніші громади та інфраструктура, здатна витримувати нові загрози.