З котами в паркінг, із собакою в метро. Чи готові київські укриття до тварин?

Після влучання балістичної ракети неподалік будинку Алевтина опинилася в лікарні. У квартирі вибило вікна, уламок травмував їй руку, знадобилася операція. Під час наступної масованої атаки родина залишилася вдома. Тієї ночі, згадує Алевтина, боялися всі, зокрема померанський шпіц Зефір.

Відтоді, коли надходить попередження про можливий масований обстріл, родина їде на станцію метро «Сирець». Разом збираються Алевтина з чоловіком і Зефіром, її мама, сестра із чоловіком, ще дві собаки та кіт. Іноді з ними йде дідусь. Від дому до станції — близько пів години пішки або до десяти хвилин автомобілем.

Першу ніч у метро тварини майже не спали. Їх лякали рух людей, інші собаки й протяг із тунелю. Згодом Алевтина купила двомісний намет. Щойно його зачиняють, Зефір лягає і спить, у наметі він почувається спокійніше й менше реагує на те, що відбувається на платформі.

«Хмарочос» поговорив із чотирма киянками, які спускаються під землю із собаками, котами й декоративними щурами, та отримав від міських установ відповіді про правила допуску тварин. Розповідаємо, як родини готуються до тривог, чому одна й та сама станція метро може працювати за різними правилами та що робити, якщо до укриття не пускають.

Як тварини звикають до походів в укриття

Наталія живе у Подільському районі й ходить в укриття зі своїм карликовим пуделем із перших днів повномасштабної війни. Підземний паркінг розташований за три хвилини від дому, там стоїть автомобіль родини. Якщо попереджають про балістичну загрозу, вони намагаються спуститися заздалегідь. Останнім часом це трапляється приблизно раз на тиждень.

У машині пес має своє місце, а під час тривоги вже знає, куди вони йдуть.

«Він знає, що ми йдемо в укриття. У нього є відпрацьований алгоритм дій», — розповідає Наталія.

Іноді пес гавкає на інших собак або скавчить, коли чує вибухи. Люди можуть дивитися невдоволено, тому Наталія одразу пояснює, що тварина також нервує і так реагує на небезпеку. Відкритих конфліктів не було.

Перебування в автомобілі створює хоча б мінімальний особистий простір. Поруч люди розкладають на підлозі паркінгу каремати або ставлять намети. Наталія розуміє, що від прямого влучання це місце може не захистити, однак вибухів усередині майже не чути.

Катерина живе на Позняках біля River Mall і також спускається до підземного паркінгу. Вона живе сама, тому трьох котів і всі речі переносить без допомоги. Двоє котів поміщаються у великій переносці-рюкзаку, третю кішку вона несе на руках або веде на шлейці. Із собою бере спальник і каремат.

Регулярно ходити до паркінгу Катерина почала після сильного удару неподалік будинку. Дістатися туди можна за кілька хвилин. Укриття в самому будинку їй не підходить, там незручно перебувати, а в підвалі може бути отрута для гризунів, яку здатні знайти коти.

Улітку в паркінгу спекотно, взимку холодно, тому Катерина приносить тваринам підстилки. Окремого місця для них там немає. Одного разу працівник помітив жінку з трьома котами й запропонував їй вільне паркомісце в кутку, подалі від людей і собак. Але це разово, під час наступної тривоги вільного місця там може вже не бути.

Як люди й тварини ділять місце в укритті

Анна живе у Голосіївському районі разом із маленькою собакою, котом і декоративними щурами. Із 2023 року під час масованих атак родина ходить до укриття Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського. Дорога туди займає приблизно десять хвилин.

Під час сильних обстрілів приміщення заповнюється, і люди сидять майже впритул. Собака Анни нервує через тісноту, а коли чує вибухи, починає голосно скавчати. Проте зауважень від інших відвідувачів родина не отримувала. За словами Анни, хтось тримається від тварин подалі, інші намагаються їх заспокоїти. Котам іноді дозволяють ходити приміщенням, собак власники тримають біля себе.

На станції «Сирець» Алевтина також не пригадує конфліктів через тварин. У метро часто приходять ті самі люди зі своїми собаками й котами. Вони впізнають одне одного, вітаються й спілкуються. Значно частіше відвідувачі сперечаються через вільне місце на платформі, ніж через гавкіт або нявкання.

Катерині лише раз довелося просити інших власників втрутитися. Собака без повідця підійшов до її котів, які перебували у переносці та на шлейках. Господарі запевняли, що пес «дуже дружній», але Катерина попросила взяти його на повідець.

«Це так собі аргумент», — говорить вона.

Налякана тварина може відреагувати несподівано, навіть якщо зазвичай спокійна. Інші люди в паркінгу, зокрема діти, спершу запитують, чи можна підійти до котів або погратися з ними.

Тварин дозволили брати в укриття лише у 2024 році

До 25 січня 2024 року вимоги МВС прямо забороняли приводити тварин до захисних споруд. У грудні 2023 року «Хмарочос» писав про двох учнів, яких не пустили до укриття школи №40 у Святошинському районі, бо вони прийшли із собакою. Невдовзі МВС прибрало цю заборону.

Тепер людей із домашніми тваринами мають розміщувати в окремих приміщеннях або відведених місцях. Власник повинен постійно наглядати за твариною, прибирати за нею та дбати, щоб вона не становила небезпеки для інших. Тварин, які можуть бути небезпечними, потрібно тримати на повідці, а собак із визначеного урядом переліку порід — також у наморднику.

У відповіді на запит «Хмарочоса» Департамент муніципальної безпеки КМДА зазначив, що закон не встановлює загальної заборони залежно від виду укриття або його розташування.

Виконати вимогу про окреме місце можна не всюди. Більшість київських укриттів — це станції метро, підвали, паркінги, переходи та приміщення у школах, лікарнях чи інших установах. Станом на вересень 2026 року у столиці нараховували 4368 укриттів, розрахованих приблизно на 59% фактичного населення. У багатьох із них не вистачає місця навіть для людей, не кажучи вже про окрему зону для тих, хто прийшов із тваринами.

У березні «Хмарочос» докладно розповідав про стан столичних укриттів. Частина киян не користується ними через велику відстань, зачинені двері, переповненість або погані умови. Людині з твариною потрібно ще й донести собаку, кількох котів чи клітку з гризунами, а потім знайти для них безпечне місце.

Як працює доступ до метро

У відповіді редакції «Київський метрополітен» повідомив, що під час тривоги 46 підземних станцій працюють як укриття. Людей із тваринами у цей час мають пропускати без часових обмежень.

До оголошення тривоги метро залишається громадським транспортом, тому діють звичайні правила перевезення. Тварина має перебувати у спеціальній сумці, клітці або контейнері, сума трьох вимірів якого не перевищує 120 сантиметрів. Маленького Зефіра Алевтина може занести на станцію у переносці. Власники хаскі, акіти чи інших великих собак змушені чекати біля входу, навіть якщо про можливий удар по Києву вже попередили моніторингові канали.

Після завершення пасажирських перевезень підземні станції відкривають для ночівлі навіть без оголошеної тривоги. За чинним графіком потрапити туди можна приблизно з 00:30. Отже, власник великої собаки може пройти на станцію лише після початку тривоги або завершення роботи метро як транспорту.

У серпні метрополітен почав ділити платформи на зони. На станціях «Сирець», «Політехнічний інститут» і «Героїв Дніпра» позначили рекомендовані місця для людей із дітьми, маломобільних відвідувачів, власників тварин і тих, хто хоче сидіти. Перебувати лише у позначеній зоні ніхто не зобов’язаний.

Під час нічних атак платформи швидко заповнюються. Метрополітен просить не приносити великих наметів і надувних матраців. Невеликий намет, однак, допомагає відгородитися від світла, протягів, постійного руху людей та інших тварин. У такому просторі легше заспокоїти тварину або вкласти спати дитину. На переповненій платформі навіть компактний намет займає місце, а окремих правил для таких випадків метрополітен не має.

Правила у школах, лікарнях і паркінгах

Шкільні укриття під час занять призначені насамперед для учасників освітнього процесу. Після завершення навчання, відповів міський Департамент освіти, ними можуть користуватися всі, зокрема люди з тваринами. Укриття дитячих садків під час освітнього процесу відкриті лише для дітей і працівників закладу.

Департамент охорони здоров’я повідомив редакції, що комунальні лікарні є самостійними юридичними особами, тому правила перебування з тваринами визначають їхні керівники. Чи має керівник лікарні право повністю заборонити вхід із тваринами, у відповіді не уточнили. Тому про правила конкретного закладу людина може дізнатися лише біля дверей укриття.

Паркінги також працюють по-різному. Одні офіційно внесені до міського фонду захисних споруд, до інших мешканці спускаються під час обстрілів, хоча статусу укриття вони можуть не мати. Наталія залишається із собакою в автомобілі, де для нього облаштоване місце. Катерина щоразу сама переносить трьох котів, переноски, спальник і каремат.

Місто отримує скарги, але не знає, чим вони закінчилися

Міські департаменти, районні адміністрації та метрополітен повідомили «Хмарочосу», що не отримували скарг на недопуск до укриттів із тваринами. Натомість Контактний центр Києва 1551 із 1 січня 2025 року до 23 вересня 2026-го зареєстрував 21 таке звернення.

Кожне з них передали установі, яка відповідає за конкретне укриття. Однак місто не повідомило, де сталися відмови, чим їх пояснювали та чи вдалося людям зрештою потрапити всередину. Відомо лише, що звернення зареєстрували й переслали далі.

У 2025 році «Хмарочос» писав про пса Мішу, якого після скарги пасажира одного разу не пустили на станцію «Теремки». Після розголосу метрополітен пояснив, що відмова була разовою, і вже тієї ж ночі собака знову зміг сховатися на станції. Чи потрапив цей випадок до статистики 1551, невідомо. Так само місто не надало результатів розгляду зареєстрованого 21 звернення.

Якщо людину не пускають до укриття під час тривоги, КМДА радить одразу телефонувати до поліції. ДСНС також рекомендує за можливості зафіксувати відмову на фото або відео та звернутися за номерами 102 чи 101. У січні 2024 року «Хмарочос» писав про спеціальний чатбот для таких повідомлень. Лише під час першої ранкової ракетної атаки через нього надійшло близько ста звернень про зачинені або відсутні укриття, найбільше — з Києва. У частині випадків доступ допомагала забезпечити поліція.

Тому власникам тварин варто заздалегідь перевірити не лише адресу найближчого укриття, а й можливість потрапити туди із собакою, котами або переноскою. 

Що взяти для тварини в укриття

ДСНС радить зробити тварині необхідні щеплення, зокрема від сказу, та прикріпити до нашийника жетон із номером телефону власника. Собаку потрібно заздалегідь привчити до повідця й намордника, а кота чи невелику тварину — до переноски. Інакше під час вибухів навіть дорога до укриття може стати випробуванням.

Окрему сумку краще тримати зібраною біля виходу. У ній мають бути:

• вода, миска та запас корму;
• ліки, які тварина приймає постійно;
• повідець і, за потреби, намордник;
• переноска для кота або невеликої тварини;
• пелюшки, пакети та серветки для прибирання;
• підстилка або невелика ковдра;
• знайома іграшка чи інша річ із домашнім запахом.

Заспокійливі препарати не варто купувати навмання. Якщо тварина важко переносить вибухи, дорогу або скупчення людей, препарат і дозу має підібрати ветеринарний лікар.

Варто також заздалегідь пройти маршрут до укриття й перевірити, чи одна людина зможе донести всіх тварин разом із власною тривожною валізою. Власнику великої собаки важливо знати, чи пропустять її всередину. Людині з кількома тваринами — чи помістяться переноски у проході та чи знайдеться місце, де їх можна безпечно поставити.

Усі чотири родини, з якими поговорив «Хмарочос», виробили свої правила. Зефір засинає в наметі, пудель Наталії знає своє місце в автомобілі, Катерина закріплює котів шлейками біля переноски, а Анна тримає собаку поруч у переповненому приміщенні. Кожна власниця знайшла свій спосіб лише після кількох походів в укриття.

Закон гарантує людям із тваринами доступ до укриттів, але зайти до нього з великою собакою до оголошення тривоги все ще складно, окремі місця є не всюди, а правила лікарень централізовано не регулюють. Якщо місто дозволяє приходити з тваринами, це потрібно враховувати під час облаштування укриттів і пояснювати працівникам, які відповідають за доступ. 

«Матеріал створено для участі в конкурсі «Співпростір». Конкурс проводиться за підтримки ГО «Ю-Хартс Україна» та Kormotech».