69 загиблих у катастрофі швидких поїздів у Іспанії. Помилку диспетчера поки не можуть пояснити

В Іспанії почалася триденна жалоба за 69 загиблими у залізничній катастрофі. Ще 107 людей зазнали травм, 15 із них перебувають у тяжкому стані.

Вчора вранці, 28 жовтня, біля міста Урда зіштовхнулися два швидкісні поїзди, що обидва прямували з Мадрида в Севілью. Поїзд приватної компанії Iryo (147 пасажирів), зупинився, і ззаду в нього врізався потяг державної Renfe (397 пасажирів). Ті, хто вижив, розповіли, що від удару їх викинуло з сидінь.

Реконструкція зіткнення:

Всю ніч екстрені служби обстежували уламки в пошуках нових жертв, піднімаючи кранами покручені металеві конструкції. Серед ночі знайшли одне тіло. На світанку поліція підняла в повітря дрони. Зараз рятувальники вважають, що більше тіл уже не виявлять. Водночас є фрагменти, які потребують ідентифікації. У Мадриді, Толедо, Кордові та Севільї відкрито пункти, де родичі можуть здати зразки ДНК, щоб допомогти в ідентифікації.

Десятьма місяцями раніше 46 людей загинули в зіткненні двох швидкісних поїздів біля містечка Адамус в Андалусії, й це так само були Renfe й Iryo. То була найбільша катастрофа в історії швидкісної залізниці Іспанії, однак учорашня трагедія її перевершила.

Уже тоді постало серйозне питання щодо проблем швидкісної залізниці, яка вважається однією з найшвидших, найсучасніших і найрозгалудженіших у світі. Докладніше про це читайте в матеріалі «Хмарочоса». Та після ще одного зіткнення, цього разу ще смертельнішого, іспанське суспільство відчуло шок.

Якщо коротко, то головний закид фахівців до швидкісної залізниці — стан інфраструктури та рутинне обслуговування не встигають за розширенням мережі та навантаженням.

«Ці колії 1992 року, певно, розраховані на трафік із 30 поїздів, а не на той, що є зараз», — каже 54-річний Антоніо Санеметеріо, який досі не може знайти свого брата, 56-річного Пепе. Він має на увазі рік, коли було відкрито лінію Мадрид–Севілья, першу високошвидкісну в Іспанії.

Аудіозаписи останніх хвилин

Міністр транспорту Оскар Пуенте припустив, що до катастрофи призвела людська помилка, бо випадки, коли поїзд врізається ззаду в інший, вкрай малоймовірні.

Система сигналізації LZB, яка автоматично зупиняє поїзд, якщо колія попереду зайнята, вийшла з ладу близько 8:30 (приблизно за пів години до трагедії) через комп’ютерний збій. Унаслідок цього на 60-кілометровій ділянці колії зупинилося шість поїздів. Контроль відразу перейшов до цілодобового командного центру в Мадриді. Вже за кілька хвилин після збою диспетчери дали вказівку щонайменше двом поїздам продовжувати рух у звичному режимі — попри те, що на той момент усе ще діяв заборонний сигнал. Незрозуміло, чому диспетчери це зробили, зауважив Оскар Пуенте, але рішення стало фатальним.

Три аудіозаписи переговорів між командним центром і двома машиністами поїздів свідчать, що поїзд Renfe отримав дозвіл на рух, попри те, що за 25 кілометрів попереду через несправність зупинився Iryo. Ці записи витекли в медіа, що викликало гнів політиків.

Так, диспетчер каже машиністу Renfe: «Продовжуйте рух, далі прямуйте в режимі “бічного сигнального блокування” зі звичайною швидкістю та у штатному режимі». Машиніст перепитує: «Зі звичайною швидкістю?» Диспетчер підтверджує: «Так».

Тим часом машиніст Iryo отримує вказівку відновити рух у звичайному режимі. Він пояснює диспетчеру, що не зможе рушити: «Поїзд не дає мені керувати системою. Саме тому я досі стою перед світлофором». Тобто командний центр було поінформовано про те, що Iryo стоїть на місці, в той час, як ззаду на швидкості 200 км/год мчить Renfe.

Загалом за протоколом передбачено, що за збою автоматичної системи рух зупиняється. А якщо відновлюється, що лише з максимальною швидкістю 40 км/год: за «швидкості видимості», тобто такої, що дозволяє машиністу вчасно помітити перешкоду.

Реакція

Сьогодні іспанські машиністи поїздів провели запланований раніше страйк, вимагаючи збільшення інвестицій у безпеку на залізниці.

Крім того, півтори тисячі людей зібралися на мітинг біля будівлі міністерства транспорту, вимагаючи, зокрема відставки міністра Пуенте та прем’єра Педро Санчеса.

У лівій партії Подемос заявили, що залізничники та фахівці давно попереджали про ризики, які несе лібералізація залізниці (про неї докладніше — в уже згаданому матеріалі).

Зокрема саме на ділянці лінії Мадрид–Севілья сталася низка інцидентів, в тому числі через крадіжку кабелів, що безпосередньо впливає на систему безпеки.

Майже всі політичні сили призупинили передвиборчі кампанії на час жалоби (вибори заплановано на 29 листопада). Виключення склала ультраправа партія Vox: заявила, що цей жест суперників означає використання жалоби для замовчування проблем залізниці.

За матеріалами: La Vanguardia, RTVE, El País, El Mundo