Три португальські модні бренди, про які вам треба знати

Традиційний сезон ModaLisboa запам`ятався насиченим розкладом, яскравими показами і численними презентаціями португальских дизайнерів. Протягом чотирьох днів локальні бренди презентували колекції сезону SS27, а fashion-редакторка ELLE Анастасія Білоус традиційно відправилася в столичний Pátio da Galé, аби роздивитися покази і виокремити найцікавіші із них.

1. Béhen

Яскравим стартом ModaLisboa цього сезону став показ бренду Béhen. Колекція під назвою «From This Water I’ll Not Drink» цитує португальське прислів’я про мінливість переконань і непередбачуваність обставин. Саме ця ідея стає відправною точкою нової колекції SS27, натхненної культурою та повсякденним життям Назаре — прибережного містечка, де рибальські традиції історично перепліталися з курортною естетикою.

В основі колекції — діалог між двома різними світами: практичним одягом для роботи та вишуканим гардеробом для відпочинку. Класичний тейлоринг, офісні силуети й сорочкові тканини, які віртуозно вдаються дизайнерці Жоані Дуарте, зустрічаються тут з фольклорними мотивами, традиційними техніками та матеріалами, що мають утилітарне походження. У колекції ми бачимо органічне продовження вже впізнаваного силуету бренду – витонченої приталеної сукні, декорованої ручною вишивкою із бісеру. 

2. Constança Entrudo x Marie Hazard

AD Hoc — спільний проєкт французької мисткині Marie Hazard та португальської дизайнерки Constança Entrudo, що досліджує перетин арту, моди й текстильного мистецтва. Вперше цей проєкт було представлено в Нью-Йорку на запрошення галереї Studio2M,  а згодом він отримав нове прочитання в межах Lisboa Fashion Week в музеї дизайну Лісабона.

Історія цієї співпраці почалася ще під час навчання в Central Saint Martins, де Констанца та Маріе познайомилися на факультеті текстильного дизайну. Десять років дружби, творчого обміну та розвитку власних практик привели їх до спільного проєкту і своєрідного творчого діалогу, перлиною якого став текстиль. Маріе та Констанца хоч працюють в різних хуожніх підходах, проте їх об’єднує інтерес до ткацтва, ремісничих технік і взаємодії ручної роботи з технологіями. Текстиль у їхній інтерпретації стає не просто матеріалом, а самостійною мовою, через яку можна досліджувати час, простір і тіло.

Marie Hazard поєднує у своїх текстильних роботах живопис, фотографію та мову, створюючи фактурні композиції з поетичним характером. Її практика також охоплює масштабні інсталяції з використанням ткацтва, бісеру та в’язання гачком. Constança Entrudo, своєю чергою, розробила власну техніку «(un)woven», у якій перероблені волокна з’єднуються за допомогою точкового нагрівання. У своїй роботі дизайнерка переосмислює традиційні принципи створення текстилю, а її презентації часто виходять за межі звичного модного показу, натомість перестворюються на справжні перфоманси. 

3. Arndes

За деконструкцію і мінімалізм серед португальских дизайнерів без сумніву відповідає Ріта Арндеш. В її новій колекції під назвою Irreal Social панує гра контрастних текстур — тут груба вовна пальт тут поєднується з м`якими напівпрозорими тканинами, а блискучі фактури існують поруч із матовістю і напівпрозорість. Така дуальність розповідає про напругу між тим, ким ми є насправді, і тим, ким вчимося здаватися, аби бути прийнятими суспільством.

В основі колекції — ідея сучасного суспільства як своєрідної сцени, де кожен вибудовує власний образ за допомогою візуальних кодів, трендів, символів статусу та моделей поведінки, що обіцяють відчуття приналежності. Поняття ідеалу поступово втрачає зв’язок із внутрішніми переконаннями людини й перетворюється на штучно створений образ — колективну ілюзію, яку нам пропонують сприймати як реальність.