Ель-Саєд і Таларіко: демократи, які «перемогли мільярдерів» обіцянками доступної медицини й житла

Успіх Демократичної партії на виборах до Сенату США показав, що американських виборців наразі мобілізують проблеми місцевої економіки, а не ідеологічний кампізм. Серед переможців особлива увага була прикута до демократів Джеймса Таларіко й Абдула Ель-Саєда, які обидва протистояли багатомільйонним бюджетам конкурентів-республіканців і пропагували розширення соціальної підтримки, зокрема доступність медицини.

Демократ Джеймс Таларіко виграв вибори у Техасі, перервавши 38-річне панування республіканців у цьому консервативному штаті.

37-річний Таларіко стане наймолодшим сенатором. Колишній шкільний учитель і богослов-пресвітеріанець, він побудував свою передвиборчу кампанію на увазі до економічних проблем, зокрема зростанню вартості життя, християнській риториці та закликах до політичної єдності.

Передвиборче протистояння в Техасі стало одним із найдорожчих в історії виборів до Сенату США: на агітацію було витрачено понад 500 мільйонів доларів, переважно з боку Республіканської партії (витрати на виборах загалом, за деякими оцінками, сягнули рекордних 12 мільярдів доларів). Кількасот мільйонів у підтримку республіканського кандидата вклав Ілон Маск, якого Таларіко звинуватив у спробі купити місце в Сенаті.

«Ми щойно надіслали сигнал кожному мегаспонсору — мільярдеру і трильйонеру, кожному корумпованому захиснику цієї зіпсованої політичної системи, як у цьому штаті, так і в усій країні: влада належить народу», — прокоментував свою перемогу Таларіко. Його власна кампанія спонсорувалася спільнокоштом, 97% пожертв становили суми менш як 100 доларів.

Критика Таларіко з боку республіканців супроводжувалася дивними заявами: президент Дональд Трамп називав його «Талафріком», віце-президент Джей-Ді Венс — геєм (насправді у стосунках із жінкою), інфлюенсери розповсюджували чутки, що він лежав у психіатричній лікарні (насправді хворів на грип).

Ось головні риси політичної програми Джеймса Таларіко:

• презентував план економічної політики «Нова американська мрія», який передбачає скасування податкових пільг для 1% найбагатших, усунення «податкових лазівок для мільярдерів», забезпечення універсального догляду за дітьми та оплачуваної сімейної відпустки, гранти малому бізнесу, інвестиції в освіту тощо,
• план також торкається доступності житла: зокрема йдеться про допомогу з початковим внеском для тих, хто купує житло вперше, а також спрощення правил будівництва житла,
• підтримує реформу охорони здоров’я та загальну медичну допомогу як право людини,
• енергетичний план — «використання всіх доступних джерел», тобто інвестиції як у вітрову, сонячну, геотермальну енергетику, так і в нафтогазову й атомну,
• виступає за регуляцію центрів обробки даних: пропонує скасувати пільги для них, зобов’язати їх покривати витрати на інфраструктуру та підключення до енергомережі, а також використовувати системи водокористування замкненого циклу. Місцеві громади матимуть право відхиляти проєкти будівництва дата-центрів,
• виступає проти посилення націоналізму в США і вважає, що це суперечить християнським цінностям,
• підтримує легалізацію абортів,
• виступає за легалізацію вживання канабісу,
• підтримує участь трансгендерних спортсменок у жіночих змаганнях (це тема, яку останнім часом розганяють республіканці) і голосував проти заборони всіх процедур гендерного переходу неповнолітніх (при цьому заявивши, що проти хірургічних втручань),
• у зовнішній політиці виступає проти військової підтримки Ізраїля й натомість підтримує постачання зброї Україні: «У деякому сенсі це (зброя для України) є заощадженням коштів. Якщо ми зупинимо Путіна в Україні, нам не доведеться зупиняти його де-інде». Не випадково Таларіко став однією з мішеней російської дезінформаційної кампанії в соцмережах.

Абдул Ель-Саєд переміг у штаті Мічиган. 42-річний епідеміолог стане першим першим мусульманином, обраним до Сенату США.

«Ви зробили ставку на найменш імовірного кандидата, — звернувся він до виборців після перемоги. — Ви прийняли мене у своїх домах, своїх церквах і своїх синагогах».

Республіканці розгорнули проти Ель-Саєда масштабну ісламофобську кампанію. Його називали джихадистом, членом організації «Брати-мусульмани» (він пов’язаний із Єгиптом тим, що є сином єгипетських мігрантів), казали, що йому слід буде заходити до Сенату через металошукачі, що він «спить у футболці з бін Ладеном» і мріє запровадити «шаріат». Одним із найзагадковіших аргументів, які висловлювали як політики, включно з Трампом, так і пересічні виборці, було те, що його звати Мохамед і він начебто це приховує (повне ім’я — Абдул Мохамед Ель-Саєд).

Ель-Саєд, своєю чергою, запропонував, що як Трампові так складно вимовити його ім’я (той викривляв його як «Альбабабаба»), то хай звертається до нього просто «сенатор». Він також заявив, що опоненти вдаються до цих образ через те, що не можуть відповісти на порушені ним питання про вартість продуктів, пального і житла.

Трамп також назвав його комуністом. Сам Ель-Саєд свою економічну позицію характеризує так: «Я не соціаліст. Я просто капіталіст, який знає, як працює капіталізм».

Ось головні риси програми програми Ель-Саєда:

• виступає за заміну приватної системи охорони здоров’я на всезагальне державне медичне страхування,
• підтримує масштабні інвестиції в будівництво доступного житла та послаблення нормативів, які перешкоджають будівництву (докладніше про те, чим американський контекст забудови відрізняється від українського — читайте тут); вважає за потрібне боротися зі спекулятивним підвищенням вартості житла з боку корпорацій, а також несправедивим виселенням орендарів,
• виступає за сильніше регулювання штучного інтелекту і критикує будівництво дата-центрів,
• ставить на меті досягнути 100% зеленої енергетики в Мічигані,
• підтримує розширення профспілкового руху, особливо на тлі посилення впливу ШІ,
• виступає за ліквідацію міграційної служби ICE, стверджуючи, що ця структура більше не діє як легітимний правоохоронний орган,
• загалом виступає проти американської військової допомоги іншим країнам (особливо Ізраїлю) — за виключенням України: російське вторгнення він називає війною демократії проти фашизму.

Загалом чимало американських виборців відвернулися від Республіканської партії, спостерігаючи за політикою адміністрації Трампа. Наприклад, 63-річний Тодд Кокс, виборець зі штату Мен, традиційно підтримував республіканців, але цього разу проголосував за демократів. Ось як він пояснює, чому змінив вподобання:

«За нинішньої адміністрації ми точно не стали добрішими чи м’якшими. Навколо багато цькування, — каже Кокс. — Питання також у доступності життя. А ще — війна в Ірані: такого взагалі не мало б відбуватися. До того ж — зневага до верховенства права. Складається враження, що вони просто відверто глузують із нього».