Чим “Варшава” здивувала Львів майже 40 років тому

Чим "Варшава" здивувала Львів майже 40 років тому.

На минулих вихідних у Львівському цирку новою програмою на воді “Шоу у казковій країні Ватерленд” розпочався цирковий сезон 2019-2020 років.

Своїми враженнями від вистави ми поділимося на наступному тижні, а сьогодні трішки історії.

Розкажемо як відкривався цирковий сезон 1980-1981 року.

Вища школа верхової їзди Дороти Лешкевич.

Вест серпень та перший тиждень вересня у Львівському цирку виступала трупа з Польської Народної Республіки з виставою під прямолінійною назвою “Варшава”.

Про цю виставу писала газета “Вільна Україна” 30 серпня 1980 року в статті “Львів аплодує “Варшаві”.

Подаємо статтю без змін та скорочень з повним збереженням стилістики та орфографії.

Дресирувальники слонів Халіна і Лех Вишинські.

Цирк — завжди свято.

Свято барвисте, життєрадісне.

Сьогодні ж свято особливе, адже його прикрашає мистецтво друзів.

Ось вже протягом майже місяця під куполом Львівського цирку майорять державні прапори Польської Народної Республіки, СРСР і Української PCP.

Продовжується добра традиція: взаємне знайомство з досягненнями майстрів цирку.

Мексиканські ігри – артисти Ядвіга Равицька і Петр Хорбштайн.

Прийнято вважати (та й писати), що циркова вистава розпочинається парадом-прологом.

Є він і сьогодні.

Але відійдемо від звичного і скажемо, що виставу цирку «Варшава» розпочинає оркестр.

Це тому, що музика тут — не просто акомпанемент, не тільки супровід, не лише фон, на якому розгортається дія (а цирк завжди дія); музика цього разу чи не одна з найголовніших дійових «осіб» вистави.

Відчуваєш це вже під час увертюри — чарівної мелодії Глена Міллера з відомого фільму «Серенада Сонячної долини», яка створює атмосферу емоційної, естетичної дії.

І цей настрій не покидає глядача аж до фінальних акордів.

Скажемо, що заслуга в тому, що музика несе на собі таку роль, належить не тільки львівському оркестру, який вже давно вважається одним з найкращих циркових музичних колективів країни.

(До речі, наш оркестр напередодні прем’єри «Варшави» повернувся з Москви, де брав участь у культурній програмі, Олімпіади-80).

Слід віддати належне польському диригенту Анджею Ернесту, який до того ж чудовий саксофоніст.

Артисти під керівництвом Казимежа Єдноруга.

І все ж суто цирк — демонстрація мистецтва сильних, спритних, красивих — розпочинається з трюка як одного з головних виражальних засобів циркової дії.

В цьому переконує вже перший номер програми.

А вона побудована режисером так, що кожне з двох її відділень відкривають виступи повітряних гімнастів: спочатку на кільцях працюють Анджей і Раймонд Кжеляки, чиї силові статичні трюки (вижимання, бланші) свідчать про неабиякий професіональний рівень артистів; у другому відділенні глядача захоплює класичний повітряний політ з властивими йому містком, трапецією, ловиторкою і сіткою.

П’ятеро гімнастів, керованих Антонієм Валушком, ніби втративши відчуття висоти, під самим куполом виконують різні сальто-мортале, щораз ускладнюючи трюки піруетами.

І, нарешті, апофеозом стало потрійне сальто-мортале з трапеції в руки ловитора у виконанні Владислава Кокохи.

Зауважимо, що в цирках світу, та й нашої країни, лише кілька виконавців цього рекордного трюка.

Львів’яни стали свідками зрослої майстерності польських артистів, адже під час минулих гастролей «Варшави» в нашому місті цей трюк не виконувався.

Хантвольтіж з палкою – група під керівництвом Казимежа Єдноруга.

Не вперше виступають на нашому манежі і чудові партерні гімнасти Кажимера та Юзеф Мосури, які і цього разу блиснули каскадом найскладніших вправ і напрочуд гарною манерою виконання, та багатожанровий артист Альфред Маленький, який разом з Ельжбетою Маленькою майстерно жонглює різними предметами, а з килимними клоунами Клеменсом Вжодаком та Веславом Александровичем подарував глядачам чимало веселих жартів, реприз, сценок.

Ілюзійні мініатюри Анни і Казимежа Годзонерів.

У виставі гостей, де є такі прекрасні номери, як баланс на першах та вольтижування з жердиною під керуванням Казимежа Єдноруга, ілюзійні мініатюри Анни і Казимежа Годзонерів, велофігуристи під керуванням Єжі Щепанського, акробати з підкидними дошками під керуванням Дарьюжа Войтила, важко кого-небудь виділити.

Артистка Ядвіга Равицька.

І все ж беруся сказати, що, мабуть, найбільший успіх випав на долю артистів Ядвіги Равицької і Петра Хартштайна, виконавців на корд де парелі («небезпечному канаті») і мексиканських ігор, та дресирувальників слонів Халіни і Леха Вишинських.

Їх номери проходять під нестихаючі оплески глядачів.

Що ж до участі у виставі тварин (а це завжди робить виставу цікавішою, різноманітною), то номерів дресирувальників стільки, що їй можуть позаздрити багато програм радянського цирку, принаймні з тих, які ми бачили у Львівському цирку.

Справді, польські дресирувальники виводять на манеж і вже згаданих слонів, і коней (на волі та у вищій школі верхової їзди — артисти Аліція, Дорота та Роман Лесневичі), і собак артистів Хелени та Антонія Гонтажів, і голубів Аліції та Стефана Хофманів.

Дресировані собачки під керівництвом артистів Хелени та Антонія Гонтажів.

Через тиждень польські друзі завершать гастролі у Львові і попрямують до цирку чудового кавказького міста-здравниці Кисловодська.

Написав статтю Д.

Ми доповнили її фотографіями з архіву Львівського цирку, які люб’язно надав комерційний директор Львівського цирку Роман Здреник, за що “Фотографії старого Львова” йому безмежно вдячні.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ.

/* custom css */.

td-a-rec-img {.

text-align: left;.

.td_uid_3_5d81bc172f75c_rand.

td-a-rec-img img {.

Loading...