Якою буде українська політика без Дмитра Фірташа?

Верховний суд Австрії 25 червня дозволив екстрадувати Дмитра Фірташа до США.

Українського олігарха можуть видати американцям протягом наступних 7-10 днів.

Рішення суду ще повинен затвердити своїм підписом міністр юстиції Австрії.

Але те, що це трапиться, схоже, ні в кого не викликає сумнівів.

Видача Фірташа американському правосуддю може мати далекосяжні наслідки не лише для самого українського олігарха, а й для можновладців України і Росії.

Показовий урок для олігархів.

12 березня 2014 року Дмитра Фірташа затримали у Відні за запитом американської влади.

У США його обвинувачують у даванні (разом із партнерами.

- Ред.) хабаря в розмірі 18,5 мільйона доларів індійським чиновникам за дозвіл видобувати титанову руду в індійському штаті Андхра-Прадеш.

Після переробки руди Фірташ планував продавати титан компанії Boeing, річний дохід від цього, за різними оцінками, міг скласти близько 500 мільйонів доларів.

США зажадали від Австрії екстрадиції Фірташа.

Трохи пізніше те ж саме зробила Іспанія, в якій олігарха обвинувачують у відмиванні грошей.

Протягом останніх п'яти років Фірташ і його адвокати безуспішно намагалися переконати австрійське правосуддя в абсурдності обвинувачень з боку американців та іспанців.

І рекордна в історії австрійської юстиції застава у 125 мільйонів євро, під яку Фірташа випустили з-під варти, говорить про значущість його особистості на пострадянському просторі і, перш за все, в Росії.

Він, як колишній співвласник «Росукренерго» - українсько-російської компанії, яка колись продавала російський газ в Україну та країни ЄС, без перебільшення, дуже дорого обійшовся Москві.

Справа Фірташа продемонструвала, що Європа перестала бути спокійним місцем для пострадянських бізнесменів.

Париж, Відень або Рим для них - вже не міста для приємного проведення часу.

Цивілізований світ дає зрозуміти, що звичні для олігархів методи ведення бізнесу є для нього неприйнятними.

Історія з Фірташем - показовий урок для тих, хто в Україні або Росії вирішив раптом, що весь світ перебуває в їхній кишені.

Або точніше - на їхній кредитній картці.

Привіт Путіну.

Дмитро Фірташ - давній бізнес-партнер оточення Володимира Путіна.

У 2004-2009 роках компанія «Росукренерго», заснована українським олігархом і «Газпромом», продавала російський газ на європейський ринок і в Україну.

Фірташ ніколи не приховував своїх тісних зв'язків з російським бізнесом.

У розмові з послом США в Україні (за даними Wiki.

Leaks) він нібито навіть визнавав, що на початку його газового бізнесу дозвіл на це в Росії йому давав кримінальний авторитет Семен Могилевич, якого розшукують американці.

Хто саме - Могилевич або Путін - відкрив для Фірташа шлях у великий газовий бізнес, зараз вже не дуже важливо.

Головне те, що український олігарх володіє знаннями, які можуть бути цікаві тим же американцям.

Фірташ володіє інформацією про те, хто і як в Росії заробляв на газі.

І, очевидно, не тільки на ньому.

Крім того, українського олігарха пов'язують і з колишнім керівником виборчого штабу Дональда Трампа Полом Манафортом.

Очевидно, з ним олігарх був знайомий ще з часів існування Партії регіонів.

Все це - починаючи зі зв'язків з російською організованою злочинністю і закінчуючи ексглавою виборчого штабу нинішнього президента США, поза сумнівом, дуже цікавить ФБР.

Тому є цілком зрозумілим, чому заставу у 125 мільйонів євро за Фірташа вносив російський мільярдер Василь Анісімов, керівник Федерації дзюдо РФ.

Москва сподівається, що Фірташ мовчатиме.

У затишному Відні це у нього добре виходило.

Але ось чи продовжить він це робити, коли опиниться у Чикаго, - велике питання.

Перспектива тюремного ув'язнення у США навряд чи позитивно вплине на психоемоційний стан олігарха.

Україна без Фірташа.

Навесні 2014 року, вже перебуваючи у Відні, Дмитро Фірташ зустрічався з (на той момент майбутнім президентом України.

- Ред.) Петром Порошенком і (нинішнім мером Києва.

- Ред.) Віталієм Кличком.

Там, як зізнавався сам олігарх, була досягнута домовленість про підтримку Порошенка на президентських виборах, а Кличка - на виборах мера Києва.

Але, судячи з того, що Фірташ вирішив оприлюднити цю інформацію, він не дуже задоволений виконанням Кличком і Порошенком взятих на себе зобов'язань.

Обидва вони, до речі, всіляко заперечували існування якихось домовленостей з колишнім співзасновником «Росукренерго».

Попри п'ятирічну відсутність в Україні Фірташ все ще залишається досить впливовою постаттю в країні.

Він володіє медіаресурсами, підприємствами, має певний вплив на політику.

Ще місяць тому олігарх з помпою збирав на свій день народження у Відні своїх друзів і партнерів, серед яких були депутати Верховної Ради на чолі з ексглавою адміністрації президента Януковича Сергієм Льовочкіним.

Фірташ намагався продемонструвати їм, що він - активний гравець в Україні.

Очевидно, що після екстрадиції до США вплив Фірташа на політичні процеси в Україні зменшиться.

Щось схоже ми вже спостерігали в кінці 1990-х, коли експрем'єр України Павло Лазаренко, який марив президентством і всесильністю, опинився в американській в'язниці.

Вплив Фірташа може зникнути разом з арештом його рахунків і активів.

Час скажених грошей, російського «даху» і «рішалова» поступово в Україні відходить у минуле.

А разом з ним - і Дмитро Фірташ, якому тепер, очевидно, доведеться ближче познайомитися з умовами пенітенціарної системи США.

Його епоха скінчилася.

І це - факт, який навряд чи хтось буде заперечувати.