Українське кіно на Одеському кінофестивалі-2018: що, де, коли

За словами організаторів, на розгляд відбіркової комісії Одеського міжнародного кінофестивалю цього року було подано 1011 фільмів з 95 країн світу, з них 752 – до міжнародної конкурсної програми, 259 –до національної конкурсної програми (повного та короткого метрів).

Українські стрічки потрапили майже до всіх програм фестивалю, зокрема дві з них представлені в міжнародному конкурсі та дві – в конкурсі європейського документального кіно.

У національному конкурсі повнометражних фільмів змагатимуться п’ять стрічок, короткометражних – 13.

До речі, цього року вперше журі обиратиме не лише кращі українські фільми, але й кращого вітчизняного режисера.

Щодо позаконкурсних програм, українське кіно буде показано в таких, як «Фестиваль фестивалів», «Спеціальні покази», «Серіали», «Українська ретроспектива: український мюзик-хол» та «ОМКФ – дітям: спільно з Childrenkinofest».

Загалом на цьогорічному Одеському кінофестивалі в конкурсних і позаконкурсних програмах буде показано 49 українських стрічок, що є безперечним рекордом для ОМКФ.

На показах, які традиційно відбуватимуться у Фестивальному палаці (вул.

Пантелеймонівська, 3) та кінотеатрі «Родіна» (вул.

Мечникова, 104), очікуються аншлаги, адже на деякі з них квитків у продажу вже не залишилося.

«Детектор медіа» знайомить своїх читачів з українськими або створеними в копродукції з Україною фільмами цьогорічного ОМКФ.

Режисер Бенедікт Ерлінґссон (Ісландія, Франція, Україна, 2018).

Фільм-відкриття фестивалю.

13 липня.

Одеський театр опери та балету (за запрошеннями).

17 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

@video=//www

Синопсис: «Відома лише за прізвиськом Жінка-Горянка п’ятдесятирічна Xалла веде самотню війну з місцевими виробниками алюмінію.

Щойно вона починає планувати досі найбільшу і найзухвалішу операцію, їй надходить лист, що змінює все.

Її заявку на вдочеріння нарешті схвалено і маленька дівчинка в Україні вже чекає на неї.

Оскільки Xалла готується залишити роль диверсантки і спасительки нагір’я заради здійснення мрії материнства, вона замислює останній напад, щоб завдати алюмінієвій промисловості нищівного удару».

З української сторони виробництвом «Жінки на війні» займалася компанія «Солар Медіа Інтертейнмент» (продюсер – Сергій Лавренюк) за підтримки Державного агентства України з питань кіно, яке виділило на фільм 10 млн 846 тис.

Загальна вартість виробництва становить 76 млн 478,7 тис.

Світова прем’єра «Жінки на війні» відбулася на «Тижні критики» цьогорічного Каннського кінофестивалю, де фільм отримав нагороду за найкращу музику.

В Україні стрічка вийде в прокат 16 серпня 2018 року.

«Три з половиною» (Teen Aur Aadha / Threeand a Half).

Режисер Дарія Гайкалова (Індія, Україна.

Міжнародна конкурсна програма.

17 липня.

10:00, 18:30.

Фестивальний палац.

@video=//www

Синопсис: «Історія одного будинку за трьох різних часів.

50 років тому його поділили на школу та крихітне помешкання, де в одній кімнаті тіснилися юнак і його паралізований дідусь.

Та сама будівля за 20 років стала борделем, де повія-початківка приймала першого клієнта.

Нині, 30 років потому, у цих стінах знаходиться бездоганний дім 75-річного подружжя, чиї душі злилися воєдино.

Вони нашіптують таємниці давно минулих років і справляють враження людей, які здолали одвічну потребу любові та розлуки, що в’їдалася в життя попередніх мешканців».

Музика до фільму, автором якої є лідерка гурту Vivienne Mort Даніела Заюшкіна, отримала нагороду Кіпрського міжнародного кінофестивалю в категорії «Найкращий саундтрек до повнометражного фільму».

«Вулкан» (Вулкан / Volcano).

Режисер Роман Бондарчук (Україна, Німеччина, Монако, 2018).

Міжнародна конкурсна програма.

18 липня.

10:00, 18:00.

Фестивальний палац.

@video=//www

Синопсис: «Лукас переживає кризу середнього віку.

Він працює перекладачем у київському офісі ОБСЄ і вирушає на кордон з Кримом у складі моніторингової місії.

Після декількох дивних збігів обставин Лукас залишається сам у маленькому містечку і врешті опиняється в хаті місцевого дивака Вови.

Наслідуючи його, Лукас повільно занурюється у світ, який виходить за межі уяви.

У ньому речі виглядають повністю відірваними від будь-якої логіки чи структури.

В цих дивних місцях, де кожен день може стати останнім, Лукас отримує шанс почати життя спочатку».

Це дебютний ігровий фільм режисера, арт-директора Міжнародного кінофестивалю про права людини Docudays UA Романа Бондарчука (його повнометражну документальну стрічку «Українські шерифи» у 2016 році було обрано представником від України на «Оскар»).

З українського боку виробництво фільму «Вулкан» здійснила кінокомпанія «Тато Фільм» (продюсерка Олена Єршова) і ГО «Південь» (продюсерка Дар'я Аверченко) за підтримки Держкіно.

Світова прем’єра стрічки відбулася в рамках конкурсної програми East of the West 53-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.

Також «Вулкан» увійшов до конкурсної програми кінофестивалю в Мюнхені.

У 2015 році кіносценарій фільму отримав премію Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

У 2017 році стрічка отримала премію як найкращий проект Work in progress Одеського міжнародного кінофестивалю.

«Домашні ігри» (Home Games).

Режисер Аліса Коваленко (Україна, Франція, Польща, 2018).

Конкурс Європейського документального кіно.

19 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

21 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «20-річна киянка Аліна отримує шанс вирватися з бідності завдяки футболу.

Вона ось-ось почне грати за збірну України, але життя кидає їй новий виклик: помирає її мати, лишаючи двох дітей.

Тепер Аліні доведеться обирати між футболом і сім’єю».

У 2017 році короткометражну версію цієї стрічки було представлено на фестивалі Docudays UA.

Фільм став переможцем 9-го конкурсного відбору Держкіно.

Сума державної фінансової підтримки – 850 тис.

грн., загальна вартість виробництва фільму – 1 млн 600 тис.

«Михайло та Даниїл» (Michail and Daniel).

Режисер Андрій Загданський (Україна, США, 2017).

Конкурс Європейського документального кіно.

16 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

21 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

Синопсис: «Художник Михайло готується до нової виставки і працює над серією картин «Щоденник Франца Кафки».

Даниїлу тридцять чотири, проте його життя невіддільне від батькового.

Він народився глухонімим з важкою формою дитячого церебрального паралічу.

Михайло – енергійний і цілеспрямований, Даниїл – приязний і оптимістичний.

Документальна сага про стосунки літнього батька і сина, який, здається, ніколи не подорослішає».

Стрічку було показано на цьогорічному Docudays UA, але автори обіцяють, що до версії, яка пройшла в конкурс Одеського міжнародного кінофестивалю, додано нові кадри та сцени.

Фільм створено за підтримки Держкіно, яка склала 2,2 млн грн.

«Герой мого часу» (Hero of My Time).

Режисер Тоня Ноябрьова (Україна, 2018).

Національний конкурс повного метру.

15 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

@video=//www

Синопсис: «Жорик – молодий хлопець, який нещодавно переїхав до столиці та сподівається її підкорити.

Розкішне міське життя та новопроголошені європейські цінності країни видаються йому дуже привабливими та доступними.

Він намагається боротися з успадкованою від радянських часів бюрократією комічними спробами, долаючи рутину безглуздої і некваліфікованої праці.

Жорик бажає сягнути «вищого класу», віддаляючись від подібних собі людей.

Невдовзі він розуміє, що під лежачий камінь вода не тече – і переконує нас у цьому.

Не без посмішки».

Проект ліричної комедії «Герой мого часу» став одним з переможців 9-го конкурсного відбору Держкіно.

Режисерка Тоня Ноябрьова є лауреаткою Одеського міжнародного кінофестивалю – у 2012 році вона отримала «Золотого Дюка» за фільм «День незалежності».

«Дельта» (Delta).

Режисер Олександр Течинський (Україна, Німеччина, 2017).

Національний конкурс, повний метр.

18 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

21 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «Вхурделила білогрива зимонька.

На святих тепер усі сподівання, на молитви наші.

Майбутнє відплило, а ми залишились.

Заблукали, не потрапили на чарівний корабель.

Завдання тепер просте: не загинути в тумані, не здохнути від холоду, не піти під лід.

Не втрапити б у власні пастки.

Чи ми тут всі в одній великій пастці? Бігаємо-метушимося у вузькому колі, перераховуючи зниклих».

Фільм «Дельта», створений за підтримки Держкіно, має спеціальну відзнаку журі Міжнародного кінофестивалю документального та анімаційного кіно у Лейпцигу Dok.

«Тера» (Tera).

Режисер Нікон Романченко (Україна, 2018).

Національний конкурс, повний метр.

17 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

21 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «Люба працює на кондитерській фабриці.

Її син перебуває в зоні бойових дій та не виходить на зв’язок.

Мати їде шукати сина на незнайому їй територію».

Стрічка є повнометражною версією фільму «Поза зоною», яка отримала особливу відзнаку на цьогорічному кінофестивалі «Молодість».

«Коли падають дерева» (When the Trees Fall).

Режисер Марися Нікітюк (Україна, Польща, Македонія, 2018).

Національний конкурс, повний метр.

19 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

21 липня.

Фестивальний палац.

@video=//www

Синопсис: «Історія п’ятирічної бунтівниці Вітки, її двоюрідної сестри-підлітка Лариси та її коханого – молодого бандита Шрама.

Після смерті батька Лариса хоче власноруч творити свою долю, але за любов до Шрама її засуджує все селище.

Бабуся, яка свого часу пожертвувала коханням на користь традиційних цінностей, переживає лише за те, що скажуть люди.

А мати надто слабка психологічно щоб підтримати доньку.

Лариса та Шрам планують разом утекти подалі від бандитів, розрухи та родичів.

Чи зможуть вони сплатити повну ціну свободи?».

Сценарій режисерки, члена Європейської кіноакадемії Марисі Нікітюк до фільму «Коли падають дерева» у 2016 році став переможцем сесії Scrip Teast Award імені Кшиштофа Кешльовського в Каннах.

Це дебютна повнометражна робота режисерки.

Прем’єра відбулася на Берлінале, де «Коли падають дерева» брав участь у конкурсній програмі.

В український прокат стрічка вийде 20 вересня 2018 року.

«Гоголь Док» (Gogol Doc).

Режисер Аліса Павловська (Україна, 2018).

Національний конкурс (повний метр).

16 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

21 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «Україна слабко присутня на світовій мапі, але саме вона є однією з небагатьох країн, що з оптимізмом дивляться в майбутнє.

У світі не існує фестивалю, який був би схожим на Гоголь.

Fest, що з 2007 року щорічно проводять в Україні.

Його творець – український режисер, сценарист, актор, засновник і керівник театру «Дах» Влад Троїцький.

Fest ламає старий тип мислення та розбиває завісу привидів минулого.

Його завдання – відновити традицію авангарду».

Стрічку теж створено за підтримки Держкіно.

Національний конкурс, короткий метр.

Серед режисерів короткометражного українського кіно – як дебютанти, так і вже «зірки» вітчизняної кінематографії.

Наприклад, улюбленець фестивалів та віднедавна член Європейської кіноакадемії Павло Остріков, чиї короткометражні роботи Golden Love та «Випуск’97» мали досить насичене фестивальне життя по всьому світу і неодноразово здобували призи; Дмитро Сухолиткий-Собчук, чий «Штангіст» став фаворитом цьогорічної «Молодості», отримавши приз за найкращий фільм національної програми та схвальні відгуки представників кіноіндустрії; засновниця громадської організації «Сучасне українське кіно» (СУК) Валерія Сочивець; режисера Катерина Горностай, яка минулого року була нагороджена спеціальною відзнакою Одеського кінофестивалю за короткометражну стрічку «Бузок».

Блок 1.

«Зв’язок» (Bond), режисер Жанна Озірна (Україна, Німеччина, 2018).

«Батьківський день» (Family Hour), режисер Марія Пономарьова (Україна, Нідерланди, 2018).

«Магнітна буря» (Magnetic Storm), режисер Ігор Ганський (Україна, 2018).

«П’ять хвилин» (Five Minutes), режисер Яна Антонець (Україна, 2017).

Miadonna, режисер Павло Остріков (Україна, 2018).

18 липня.

Фестивальний палац.

Блок 2.

«Штангіст» (Weightlifter), режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук (Україна, Польща, 2018).

«Вихідний» (Holiday), режисер Жанна Максименко-Довгич (Україна, 2017).

«Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами», (Mark Tulip, Who Spoke with Flowers), режисер Дана Кавеліна (Україна, 2018).

«В радості, тільки в радості» (In Joy), режисер Марина Рощина (Україна, 2018).

19 липня.

Фестивальний палац.

Блок 3.

«Затамувавши подих» (Затаив дыхание / Breathholding), режисер Олексій Соболєв (США, Росія, Україна, 2018).

«Гойдалки» (Swings), режисер Валерія Сочивець (Україна, 2018).

«8 годин» (8 Hours), режисер Лєна Шуліка (Україна, 2017).

«Крокодил» (Crocodile), режисер Катерина Горностай (Україна, 2018).

20 липня.

Фестивальний палац.

«Донбас» (Donbas).

Режисер Сергій Лозниця (Німеччина, Україна, Франція, Нідерланди, Румунія, 2018).

Позаконкурсна програма «Фестиваль фестивалів».

18 липня.

Фестивальний палац.

@video=//www

Синопсис: «На Донбасі відбувається гібридна війна з відкритим збройним конфліктом і масовими вбивствами та пограбуваннями за участі банд сепаратистів.

На Донбасі війну називають миром, пропаганду висловлюють як істину, а ненависть проголошують любов’ю.

Подорож Донбасом розгортає низку цікавих пригод, де гротеск і драма переплітаються мов життя і смерть».

Стрічку на фестивалі презентує режисер Сергій Лозниця.

Цього року «Донбас» було нагороджено за найкращу режисуру програми «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю.

«Какофонія Донбасу» (Cacophony of Donbass).

Режисер Ігор Мінаєв (Україна, 2018).

Позаконкурсна програма «Спеціальні покази».

19 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «Це фільм про еліту робітничого класу СРСР – шахтарів Донбасу.

Радянська пропаганда створила настільки неправдиву паралельну реальність, що одного дня ситуація вибухнула і розпочалася війна.

Життя обіцяло бути симфонією праці, радості і добробуту, але виявилося оманою і маніпуляцією.

Ілюзій більше не лишилося.

Симфонія Донбасу перетворилася на Какофонію Донбасу».

Стрічку створено за підтримки Держкіно, яке виділило четверту частину необхідного бюджету на виробництво – тобто 1 млн грн.

«Хто ти?» (Who Are You?).

Режисер Анатолій Матешко (Україна, 2018).

Позаконкурсна програма «Серіали».

15 липня.

Фестивальний палац «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «Після кількох загадкових смертей пацієнтів та зникнення нареченого психотерапевтка Інга Штефан починає співпрацювати з відділом розслідувань особливо тяжких злочинів.

Очільник відділу – майор Олег Міщенко, «слідчий від Бога».

Разом з Інгою вони проходять шлях від антипатії та конфліктів до партнерства, дружби, симпатії і, нарешті, кохання.

Робота над черговою заплутаною справою змушує героїню по-новому поглянути на психологію злочинця.

Паралельно з правоохоронцями вона здійснює власне розслідування, щоб дізнатися, хто винен у смерті її пацієнтів і нареченого».

«Нове життя Ґоґіти» (Gogita's New Life).

Режисер Леван Коґуашвілі (Грузія, Хорватія, Україна, Росія, 2016).

Позаконкурсна програма «Спеціальні покази».

18 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

Синопсис: «Після 14 років ув’язнення Ґоґіта повертається до нормального життя.

Його бажання видаються доволі скромними: власний дім, а потім – шлюб із хорошою жінкою.

Він знайомиться з Макою в інтернеті.

Вона вже не дуже молода, та й не найгарніша дівчина у світі, але вміє пекти смачнючі торти.

Разом вони починають будувати грандіозні плани, хоч і ніколи не бачили одне одного.

Матері Ґоґіти жінка не до вподоби: «Чому ти не знайдеш собі гарненьку молоду дівчину? Мака надто товста!».

«Інтонація великої Одеси» (Into_nation of Big Odessa).

Режисер Олександр Бруньковський (Україна, Росія, 2018).

Позаконкурсна програма «Спеціальні покази».

15 липня.

Фестивальний центр «Родіна», синя зала.

@video=//www

Синопсис: «У світі існує місто-порт Одеса, спеціально створене як прихисток для людей різних національностей та віросповідань.

Гумор – особлива мова, що допомагає одеситам спілкуватися та уживатися одне з одним.

Про одеський гумор та акцент ходять легенди.

Але люди постійно їдуть з цього міста! Його люблять, але залишають, як діти свою маму.

На прикладі Одеси та її жителів ми хочемо зрозуміти, чому люди втікають з рідних міст».

«Дім» (Home), «Двері» (The Door), «Бузок» (Lilac).

«Дім», режисер Ірина Цілик (Україна, 2016).

«Бузок», режисер Катерина Горностай (Україна, 2017).

«Двері», режисер Ріта Кузьміна (Україна, 2017).

Позаконкурсна програма «Спеціальні покази».

19 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

«Короткі зустрічі», «Лялька».

Режисер Кіра Муратова (УРСР, Україна).

Позаконкурсна програма «Спеціальні покази».

Присвячено пам’яті режисерки, яка 6 червня пішла з життя.

13 липня.

Зелений театр.

«Гармонь» (Accordion).

Режисер Ігор Савченко (СРСР, 1934).

Позаконкурсна програма «Український мюзик-хол: українська ретроспектива».

16 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

Синопсис: «Веселого гармоніста Тимошку обрали секретарем партійного осередку.

Він відкладає гармонь і починає наводити лад у селі.

Незвична тиша, що затягнулася, швидко сіє розбрат між справжніми комсомольцями і підкуркульниками.

Тоді Тимошка знову бере в руки гармонь – і лунає дружня комсомольська пісня».

«Літа молодії» (Years of Youth).

Режисер Олексій Мішурин (СРСР, 1958).

Позаконкурсна програма «Український мюзик-хол: українська ретроспектива».

17 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

Синопсис: «Наталя і Сергій випадково познайомилися на вокзалі і разом їхали до Києва на даху поїзда, бо не мали квитків.

Вони мріяли про театральне училище і могли б вступити до нього, якби дівчина не зіпсувала все, попрохавши свого друга Володю підтримати їх на іспитах.

Остання справа – входити в мистецтво з чорного ходу, – вирішив Сергій і відмовився від іспитів.

Так вчинила й Наталя.

Вони повернуться сюди через рік».

«Чорноморочка» (Chornomorochka).

Режисер Алєксєй Корєнєв (СРСР, 1959).

Позаконкурсна програма «Український мюзик-хол: українська ретроспектива».

16 липня.

Зелений театр.

Синопсис: «Любовна історія Софійки та Василя.

Вона має чарівний голос та мріє стати співачкою, він – курсант морехідного училища, який вмовляє дівчину забути про кар’єру співачки та піти на курси корабельних радистів.

Закохані вже починають планувати спільне майбутнє, аж ось на гастролі до їх селища приїжджає прозахідний джаз-оркестр Омельського.

Музиканти запрошують до свого колективу Софійку...».

«Поцілунок Чаніти» (Chanita's Kiss).

Режисер Євгеній Шерстобитов (СРСР, 1974).

Позаконкурсна програма «Український мюзик-хол: українська ретроспектива».

19 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

Синопсис: «Історія про веселу компанію приятелів, які мають перехитрити нестерпного лиходія Чезаре.

Багатий Чезаре намагається шантажувати красуню Чаніту та змушує її вийти за нього.

Після низки пригод, дотепних історій і кількох неочікуваних поворотів долі кожен з них отримає за заслугами».

«Їхали ми, їхали» We Were Going And Going.

Режисери Юрій Тимошенко, Юхим Березін (СРСР, 1962).

Позаконкурсна програма «Український мюзик-хол: українська ретроспектива».

18 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

Синопсис: «Музична комедія про епічну кінематографічну подорож естрадного колективу під проводом дуету Тарапуньки і Штепселя з Києва до Москви.

Тринадцятий вагон, в якому вони мали їхати, забули причепити до поїзда.

Поки розбиралися з багажем, поїзд поїхав.

Тоді актори вирішили йти пішки, тягнучи вагон по рейках.

Попереду їх чекали багато веселих пригод».

«Острів скарбів» (Treasure Island).

Режисер Давид Черкаський (УРСР, 1988).

Позаконкурсна програма «ОМКФ – дітям».

19 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

@video=//www

Синопсис: «Шхуна «Еспаньйола» борознить морські простори у пошуках острова, на якому заховані легендарні скарби капітана піратів Флінта.

На кораблі зріє змова.

Розбійники на чолі з одноногим Джоном Сільвером, здається, близькі до перемоги...».

10 фіналістів конкурсу дитячих фільмів «Чілдрен Кінофест».

«Качка на ім’я Бабіліна», реж.

Надія Бабаніна; Казка «Рукавичка в пустелі», реж.

Катерина Білоножко; «Вірус А», реж.

Олексій Пивошенко; «Про справжнє...», реж.

Кирило Лобінцев; «Пташка та гусінь», реж.

Михайло Уманов; «Друзі з Овочсіті», реж.

Барді Хелін; «Обережно.

Мрія», реж.

Олеся Войтенко; «Єдиний шанс», реж.

Анна Бондаренко; «Колисанка», реж.

Віталій Стекольніков, Рената Курмаєва, Кіра Крапивна, Анастасія Котлярова, Ірина Салатун; «Диваки», реж.

Анастасія Поворозник.

Усі – Україна, 2018.

Позаконкурсна програма «ОМКФ – дітям».

14 липня.

Фестивальний центр «Родіна», червона зала.

За перебігом і основними новинами цьогорічного ОМКФ стежте на «Детекторі меда» за тегом ОМКФ-2018.