/http%3A%2F%2Fwww.unn.com.ua%2Fuploads%2Fnews%2F2018%2F07%2F27%2Fce4592ebd37980ef02f15f4c54aabe158721794f.jpg)
Українці скуповують житло у Польщі
27 липня.
У 2017 році іноземні громадяни, котрі є фізичними особами, придбали у Польщі майже 4,5 тис.
помешкань, що на 6% більше, ніж у 2016 році.
У 2017 році громадяни України придбали помешкань загальною площею 70 тис.
квадратних метрів, це на 16% більше, ніж у 2016 році.
Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".
Найбільше іноземці цікавились житлом у Варшаві.
Торік у столиці Польщі вони придбали 1047 квартир, це на 5% менше, ніж попереднього року.
Частка варшавського ринку у купівлі помешкань іноземними фізичними особами становила 23% проти 26% у 2016 році.
Краків був другим після Варшави містом, у якому іноземці купили найбільше квартир.
Там іноземні громадяни придбали 713 помешкань, що на 18% більше, ніж у 2016 році.
На третій сходинці знову опинився Вроцлав, де було продано 462 квартири іноземцям (на 2% більше).
Третій рік поспіль серед іноземців українці купують у Польщі найбільше житла.
У 2017 році громадяни України придбали помешкань загальною площею 70 тис.
квадратних метрів, це на 16% більше, ніж у 2016 році.
Водночас попит іноземців становив 265 тис.
квадратних метрів (на 6% більше, ніж попереднього року).
Це означає, що українці придбали 27% усієї житлової площі, придбаної іноземцями у Польщі (фізичні особи), що на 3% більше, ніж попереднього року.
Обчисливши середню площу квартири, придбаної іноземцем (59 квадратних метрів), можна дійти висновку, що українці купили торік у Польщі 1191 квартиру проти 1023 у 2016 році.
Значення українців на польському рину житла збільшилося після початку війни в Україні, що в результаті вплинуло на збільшення числа українців у Польщі.
За даними Національного банку Польщі, у 2017 році у країні перебувало в середньому 900 тис.
громадян України.
Наступні місця серед іноземців щодо придбаного житла у Польщі посідають: німці, британці, білоруси та французи.
Слід зауважити, що до 2014 року у цьому рейтингу німці, однак вже за рік їх випередили українці.
У середині 2018 року такий дозвіл мало загалом 350 тис.
осіб, з них українців 163 тисячі.