Мутне вбивство: Чому у справі "Сармата" може бути велика підстава

Окремо зупинитися хочеться саме на вчорашньому вбивстві у Бердянську Віталія Олешка "Сармата", оскільки цей злочин може бути дуже швидко розкритий.

Принаймні, про це заявив заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін.

Неподалік були дружина та друзі.

Один із них, Андрій Маджаров, був поруч, коли зі спини в Олешка з двоствольної рушниці вистрілив кілер.

Саме він і побачив злочинця, описавши його "чоловіком з бородою".

Вже через 5 годин після вбивства Олешка - головного ворога місцевої влади та нардепа-олігарха Олександра Пономарьова - підозрюваних впіймали.

У поліції повідомили деталі: "Поліцейські зупинили автомобіль з чотирма підозрюваними в місті Василівка, Запорізької області.

Ще один зловмисник був розшуканий та затриманий поліцейськими в Бердянську.

Всі п'ятеро затримані в порядку ст.208 Кримінально-процесуального кодексу України".

Раніше за копів інформацію про затримання "злили" журналісти.

Юрій Бутусов написав, що групу кілерів затримали поблизу Приморського у Запорізькій області.

"Машина, в якій знаходилося четверо чоловіків, була перехоплена біля села Приморське, Запорізької області, кілери намагалися сховатися, але їх затримали і вже встигли провести впізнання.

Свідок злочину проти Віталія Олешко його друг Андрій Маджаров упізнав вбивцю, його впізнали і інші свідки", - зазначав Бутусов.

Семен Кабакаєв зазначав, що впіймали кілерів поблизу Мелітополя і виклав фотографії.

Здивування викликає те, що чоловіки на цих фотографіях не виглядають наляканими чи агресивно налаштованими проти поліції, яка їх затримує.

Інформація про операцію просочилася в ЗМІ трошки пізніше.

Поліція після вбивства Олешка оголосила план перехоплення в Запорізькій та Донецькій областях.

Зупинивши підозрілу машину "копи" сфотографували пасажирів і відправили фото на телефон Маджарова, котрий упізнав кілера.

Тобто, на фотографіях чоловіки ще не підозрюють про затримання.

Згодом з'явилися і деталі щодо убивці.

Колишній заступник командира скандально відомого підрозділу "Торнадо" Микола Цукур упізнав на фото снайпера, спортсмена екс-"торнадівця" Артема Матюшина, який згодом пішов у "Азов".

"У 2015 році були затримані сім бійців "Торнадо" і командир Онищенко Руслан.

Я, як перший заступник командира "Торнадо", очолив батальйон.

З особовим складом був виведений із зони АТО в місто Боярка, Київської обл.

З усім особовим складом проводили бесіди керівництво МВС і особисто Вадим Троян.

Частина бійців перейшли в полк "Миротворець".

Артем Матюшин, Денис Зеленкін і Тарас Мовчан перейшли в полк "Азов".

І не просто перейшли, а вночі завантажили спортінвентар в машину і з особистою зброєю покинули базу "Торнадо".

Вранці я звернувся з рапортом особисто до Вадима Трояна про зникнення бійців і зброї.

Рапорт Троян не прийняв.

Сказав, що зброя у нього, а бійців він перевів в підрозділ "Азов".

На сьогоднішній день їх доля невідома.

Артем у себе на сторінці в ФБ про "Торнадо" не згадує, а постить Нац.

Дружини", - зазначав Цукур.

Від заступника міністра внутрішніх справ Вадима Трояна реакції наразі не було.

Хоча у коментарях до допису Цукура гарячі голови вже пишуть, що підозрювані у вбивстві "Сармата" ледь не персональні кілери Трояна та лідера "Нацкорпусу", "білого вождя" Білецького.

І навіть називають їх прізвиська "Заяць", "Турист" та "Німий".

Мовляв, треба перевірити базу "Азова" під Бердянськом.

Вже видно, що історія із вбивстом "Сармата" перетікає у площину давнього конфлікту між "Торнадо", "Азовом" та керівництвом МВС.

Варто нагадати, що бійці роти "Торнадо", включаючи їх командира Руслана Онищенка, були затримані і заарештовані судом 17 червня 2015 року.

18 червня 2015 року голова МВС Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти.

Їх звинувачували у низці тяжких злочинів - тортури, згвалтування, погрози.

Кримінальне провадження розглядалося в Оболонському райсуді Києва з кінця 2015 року.

У 2017-му екс-командиру роти Руслану Онищенку дали 11 років, іншим бійцям, включаючи Цукура - від 8 до 10 років.

Зараз суд розглядає апеляцію "торнадівців".

Ті, між іншим, неодноразово звинувачували Трояна, Білецького у тому, що вони в "Азові" формують групи кілерів.

Казали навіть, що одного із засновників "Азова" Ярослава Бабича насправді прибрали і це не було самогубством.

Та жодних доказів окрім порожніх заяв від "торнадівців" ніхто не отримав.

Тому у ціна їхня дорівнює нулю.

А от проти них їх чимало.

Як і історій про зникнення людей на блокпостах "Торнадо".

Але справа не тільки в цьому.

Характерною ознакою військового часу є збільшення кількості людей, які вміють поводитися зі зброєю.

Так було після Афганістану, коли молоді хлопці поверталися додому, розуміли, що добре вміють вбивати, а в 90-х кримінальні угруповання пропонували їм за це швидкі гроші.

Зараз ситуація така ж сама.

Більше 300 тисяч людей пройшли через АТО.

Вони вміють вбивати, а професія кілера в Україні, де процвітає кримінал, сьогодні дуже цінується.

Відбувається своєрідний розрив шаблону.

Якщо у перші роки війни будь-який АТОвець автоматично вважався героєм, то останнім часом цей образ трансформується.

Вбивця Вороненкова був нацгвардійцем.

Підривати Раду із Савченко мали АТОвці.

Випадків участі у кримінальних розбірках колишніх добробатівців та учасників АТО чимало.

Це особливість суспільства, яке п'ятий рік живе в умовах війни.

Та важливим моментом у справі із вбивством "Сармата" є замовники.

Підозрювати у замовленні силовиків, як це роблять "торнадівці", буде дивно, бо чому ж тоді ці силовики самі і зловили кілерів? Головна підозра впала на олігарха Пономарьова, з яким конфліктував "Сармат".

Найцікавішим в цій історії буде момент, коли вбивці почнуть говорити.

І чиї прізвища вони назвуть.

Якщо ж серед замовників пролунають люди, пов'язані з Пономарьовим, або ж він сам, то в олігарха будуть проблеми.

Та поки у вбивстві лишається чимало запитань.

По-перше, вбивці не дуже ховалися.

Їх зловили через 5 годин.

Кілер не приховував обличчя, татуювання, навіть коли вбивав "Сармата".

Таке враження, що він робив все, щоб його знайшли і зовсім не ховався.

Або він нереальний дурень і дилетант, або ж робив це навмисно.

Під час фотографування поліцією, потенційні вбивці не виглядають наляканими.

Деяким навіть весело.

По-друге, як стало відомо Depo.

ua , на Запоріжжі в окремих "патріотів" та Пономарьова є конфлікт.

Зокрема, який стосувався землі, фермерів.

Говорячи простими словами - за те, хто "кришуватиме".

І в цій історії активіст "Сармат", який був ворогом Пономарьова, міг стати розмінною монетою.

Його вбивство за логікою не могло бути вигідним саме Пономарьову, бо автоматично вся підозра падала на нього.

А от його конкурентам, навпаки.

В цій історії важливим моментом стане, скільки дадуть вбивцям, і коли вони вийдуть з в'язниці.

Якщо швидко - висновки робіть самі.

Ну і третій момент - більш глобальний.

Напередодні виборів деякі проросійські сили, особливо в регіонах, піднімають голови.

Саме вони можуть зачищати активістів-патріотів, котрі можуть організувати підпілля під час можливої військової або ж політичної окупації.

Запоріжжя, як і Херсонщина є досить вразливими до впливу російської агентури.

Можливо, кримінал, який прагне зберегти власні позиції, таким чином почав зачистку найбільш активних своїх ворогів у середовищі активістів.

А якщо подивитися на кількість нападів і вбивств патріотів в Україні в цілому за останні роки, яку наводить "Радіо Свобода", стає зрозуміло, що це вже небезпечна тенденція.

Яка, можливо, і не призведе до повторення Врадіївки.

Але може вилитися у збільшення кількості убивств активістів у випадку подальшої безкарності замовників.

Що може і має зробити влада? У неї було чотири роки, щоб "приструнити" князьків на місцях.

Втім, як бачимо, зробити це не вдалося.

Або ж не зовсім хотілося.

А еліти на місцях відчувають себе господарями ситуації і повністю безкарними.

Останнє породжує трагедії, які відбуваються зараз.

Ці трагедії цілком можуть стати сірником до розпалювання протестів.

А в цей хаос дуже легко може втрутитися Росія.