Алла Шлапак: «Я готова запропонувати флешмоб #немовчи, аби реформи нарешті почали працювати»

Депутат Київської міської ради Алла Шлапак переконана, що нині соціальні реформи в Україні випереджають економічні, а тому позбавлені базису для подальшого розвитку.

Та навіть темп запроваджених реформ є незадовільним.

Також політик звернула увагу, що влада навідріз відмовляється говорити про важливі результати мовою цифр, натомість демонструючи статистику там, де необхідно говорити про якість надання послуг.

Про це вона заявила у ефірі програми «ПолітикаUA» парламентського телеканалу «РадаTV».

- Реформи не можна робити у окремих сферах.

Всі реформи мають бути взаємопов`язані.

Оскільки загальною метою реформ є створення соціально справедливої держави, де кожен громадянин має право те, аби розуміти і вміти користуватися своїми правами та мати право на захист своїх прав у разі їх порушення, - наголосила Алла Шлапак.

Депутат акцентувала увагу, що реформи в українському суспільстві практично безперервно тривають понад 20 років.

Зокрема, реформа медицини є 14-ю за рахунком, проте легше не стало ані лікарям, ані пацієнтам.

Нині, підкреслила лідер «Соціальної справедливості», через управлінську кризу, існує яскравий дисбаланс між міністерствами, які втілюють реформи, і сам результат не відповідає ані очікуванням, ані реальному стану суспільства.

Також жодна зі здійснюваних соціальних реформ не має під собою реального базису.

- Не буде змін в економіці – жодна соціальна реформа не буде працювати, якою би вона геніальною не була, яке б громадянство і які би знання не мав міністр, відповідальний за реформу.

Тому що економічні реформи є основою для соціальних реформ, - звернула увагу політик.

Що стосується окремих аспектів відносно найуспішніших наразі соціальних реформ – медичної та освітньої, Алла Шлапак звернула увагу на серйозні замовчування й ігнорування важливої інформації з боку влади та відсутності реакції, а також нереалістичні очікування при відсутності забезпечення базових потреб галузей.

Зокрема, щодо медичної реформи: немає жодних даних, наскільки захищена інформаційна база EHealth та хто є її власником, і чи не потраплять персональні дані українців до третіх осіб.

Не менше питань виникає і при ближчому розгляді освітньої реформи.

Зокрема, це стосується закриття сільських шкіл.

Загалом, підсумувала Алла Шлапак, українській владі варто позбавитися «києвоцентричності» та відкрити очі на реальну Україну поза Києвом.

І, лише у такому випадку реформи будуть відповідати реальності.

Проте, як наголосила політик, українцям варто не мовчати, а звертати увагу політиків на разючі відмінності між декларованими реформами та реальними результатами, особливо у рік перед виборами.

- Сьогодні найголовніша порада для кожного з нас – не залишатися байдужими до тих експериментів та реформ, які нам пропонують.

Якщо щось не подобається, або у вас є ідея, як це зробити краще, є маса можливостей для того, аби про це заявити.

Я би навіть запропонувала флешмоб із тегом #немовчи.

А відповідальним за прийняття рішень я би побажала частіше користуватися результатами цих самих рішень та реформ, та частіше виїжджати за межі столиці, - підсумувала Алла Шлапак.