/http%3A%2F%2Finternetua.com%2Fuploads%2Fblogs%2F80%2F49%2Fb-ducpobjn7_2d2e54d8.jpg)
Вступ 2018: чому IT програє "гуманітаріям"
Український ринок праці дедалі більш спраглий до "технарів" та ІТ-фахівців.
Утім, абітурієнти тягнуться до філології, права та менеджменту.
Що робити з дисбалансом?Вступна кампанія-2018 в Україні добігає кінця.
Статистика міністерства освіти і науки (МОН) показує, що отримати диплом вишу і досі чимало охочих.
Три з чотирьох вчорашніх школярів вирішили здобувати вищу освіту.
Утім, традиційно уподобання абітурієнтів значно відрізняються від запитів ринку праці - як його поточного стану, так і середньострокових прогнозів.
Технічні спеціальності, зокрема перспективні ІТ-фахи, і далі програють "гуманітарним" - філології, праву, менеджменту.
IT як мотор української економікиЦі три напрямки сукупно зібрали майже 200 тисяч заяв, майже чверть від усього обсягу.
Водночас на спеціальність "Комп'ютерні науки" подалися 38 тисяч абітурієнтів, "Інженерія програмного забезпечення" - 26 тисяч.
"У нас, як у великого роботодавця в сфері ІТ, ці цифри викликають подив.
Бачу в них системну проблему - у середній освіті недостатньо заохочують вивчати математику та точні науки", - каже віце-президентка компанії "ІТ-Інтегратор" Надія Омельченко.
Тому, вважає вона, обирають фахи, куди простіше вступити після складання ЗНО з української мови та історії.Туризм чи економіку, співмірні з ІТ за кількістю охочих, експерти ринку праці називають неперспективними та не радять на них вступати.
А от саме освіту в галузі інформаційних технологій називають хорошою інвестицією в майбутнє.
Україна активно розвиває цю складову економіки.
Торік доходи від експорту ІТ вийшли в країні на третє місце після сировинних сфер - сільського господарства та металургії.
У Європейській бізнес асоціації середню зарплатню українського програміста-фахівця в 2017 році оцінюють на рівні 2 200 доларів.
За даними популярного кадрового порталу Head.
Hunter, IT-фахівці - другі за попитом на ринку праці України після менеджерів з продажу.
Найпопулярніші у цифровій галузі - розробники та інженери.
У Києві веб-розробникам у середньому пропонують зарплатню у 32,5 тисячі гривень на місяць, кажуть дані rabota.
ua, у регіонах дещо менше - 28,5 тисячі гривень.
Попит на українських програмістів теж не стоїть на місці, Україна щороку піднімається в профільних світових рейтингах, як-от 11-е місце торік у ТОП-50 розробників світу чи 24-е місце у ТОП-55 країн, найбільш привабливих для аутсорсингу.
Цьогоріч країна додала сім сходинок і опинилась на 43-му місці у загальносвітовому інноваційному рейтингу.
Лише збільшення "бюджету" недостатньо.
Попри загальне скорочення обсягів держзамовлення на 10 відсотків у 2018 році, уряд збільшив "бюджет" для ІТ-напрямку.
Узяті разом "Комп'ютерні науки" та "Комп'ютерна інженерія" - другі за кількістю бюджетних місць, одразу після "Середньої освіти".
Філологам своєю чергою виділили чи не в два з половиною рази менше.
Збільшили також показники для математичних і природничих наук, а от для напрямків на кшталт менеджменту, політології чи готельної справи - зменшили.
У МОН говорять, що ще в 2015 році на технічних та природничих спеціальностях не заповнювалось 7,5 відсотка бюджетних місць.
Торік цей показник склав лише півтора відсотка, додають у міністерстві та сподіваються, що для "технарів" зможуть і далі виділити додаткові кошти.
Олег Шаров, який курує у МОН вищу освіту, наголосив, що уряд планує і далі збільшувати пропорцію бюджетних місць на користь технічних та природничих спеціальностей.
Пославшись на статистику розподілу "бюджету", у міністерстві на запитання DW відповіли, що "говорити про непопулярність галузі ІТ недоречно, оскільки це не відповідає дійсності".І освітяни, і представники ІТ-бізнесу кажуть про необхідність тіснішної співпраці.
З одного боку, викладачі мають бути ближчими до реальності на ринку праці, а також встигати за стрімким розвитком знань у IT-сфері.
З іншого, бізнес отримає ґрунтовно підготовлених фахівців, які вміють не просто "писати код", а системно підходити до створення програмного продукту.
Останнє, звісно, потребує більш фундаментальної підготовки, аніж кількамісячні курси програмування.
Постійне навчання.
Утім, як і українські, так і західні аналітики ринку праці наголошують: час, коли можна було обрати одну професію на все життя, вже пішов в минуле.
Тренд сучасності - постійне навчання.
Тож, радять експерти, у виші варто здобувати не стільки фахові знання, скільки вміння вчитися.
Стати програмістом чи ІТ-фахівцем уже після основної освіти прагнуть чимало українців.
До їхніх послуг - значна кількість онлайн- та офлайн курсів.
"Молоді значно простіше отримати будь-який диплом, а потім закінчити кілька прикладних ІТ-курсів, аніж 6 років вчитися на технічній спеціальності", - зазначає Омельченко.
Утім, IT-бізнес не завжди задоволений якістю профільної освіти в українських вишах.
Теоретичні дисципліни на кшталт математики чи алгоритмування - на висоті, тоді як практичні дисципліни, нові мови та технології програмування серйозно відстають.
Тож великі компанії-розробники запускають власні освітні проекти: або окремі, або спільно із найсильнішими університетами галузі - КПІ та Львівською політехнікою, а також Київським та Дніпровським національним університетами.
Опитування асоціації IT Ukraine показує, що близько 40 відсотків українських програмістів закінчили свого часу саме ці навчальні заклади.
У ньому ж ідеться, що кожен третій з нинішніх працівників галузі не має технічної освіти.
Нерідко на "цифровий бік" переходять якраз гуманітарії за освітою.
Попит на зміну кар'єри задовольнити нескладно.
В Україні запускається дедалі більше проектів на кшталт школи програмування UNIT Factory, курсів від лідерів галузі Global.
Logic чи Soft.
Serve, німецької Deutsche IT Schule чи локальних ініціатив вишів та ІТ-спільнот.
Цільовою аудиторією є не лише дорослі.
Наприклад, столична влада в рамках ініціативи Kyiv Smart City разом з "Академією кодування" пропонує школярам курси, з 2016 року компанія Samsung разом із МОН веде проект з навчання дітей інформаційних технологій.
Омельченко з "ІТ-Інтегратора" наголошує, що баланс між "технарями" та "гуманітаріями" варто будувати не на етапі вступу, а ще під час профорієнтації у школі.
"Середня освіта має стимулювати популярність STEM-спеціальностей (наука, технології, інженерія, математика) ще з перших класів, інакше проблема кадрів на нашому ІТ-ринку за 3-5 років стане нерозв'язною", - каже вона.
На думку Омельченко, школи потребують проектного методу навчання та сучасних ІТ-аудиторій з якісними комп'ютерами та 3D-принтерами.
Відповідно, школярі отримуватимуть ще й знання проектного менеджменту, командної роботи та інші затребувані навички.
"Так учні зможуть підготувати себе до однієї з "професій майбутнього", - резюмує вона.