Історія на тарілці: Улюблена страва кота Гарфілда і останнього короля Неаполя

ua продовжує рубрику "Історія на тарілці", в якій ми розповідатимемо не лише рецепти страв, але і про те, як сталося, що вони з'явилися.

Перші згадки про лазанью зафіксовано в "Memoriali bolognesi" - офіційному реєстрі правочинів в Болоньї з 1265 по 1 436 роки.

Тодішні нотаріуси були люди практичні і творчі (прямо як журналісти Depo.

ua ), тому серйозні тексти вони перемежовували з афоризмами, витягами з прози, різними цікавинками і особливо вдалими рецептами.

В одній з таких заміток, датованих 1282 роком, згадується лазанья.

Це слово зустрічається і в інших середньовічних текстах, наприклад у віршах монаха-францисканця Якопоне де Тодді (1236-1306).

Перший же письмово задокументований італійський рецепт лазаньї був знайдений в рукописі 14-го століття, знайденому в околицях Неаполя, він називався "Liber de coquina" (Кулінарна книга).

Згідно з цим рецептом, в середньовіччі лазанью готували наступним чином: відварювали в киплячій воді листи тіста, прошаровували їх меленими спеціями і тертим сиром.

Під спеціями, найімовірніше, малися на увазі сіль, перець і цукор, але можливо, і комбінації кориці, гвоздики, мускатного горіха і шафрану.

Батьківщиною лазаньї прийнято вважати Італію, а римляни, за однією з версій, позичили ідею в греків, які запікали листи тіста – це в них називалося лаганон.

На право вважатися батьківщиною лазаньї, крім Італії, претендували також Англія і Скандинавія.

Англійці наполягають, що ще за часів короля Річарда II до столу подавали запіканку під назвою "loseins", рецепт якої записано в одній з перших англійських куховарських книг, що зберігається в Британському музеї.

Італія відрядила делегацію до Великої Британії, і з часом, після вивчення і порівняння страв, італійською стороноб було зроблено заяву: "Незалежно від того, як називалося це старовинне англійське блюдо, це точно не було тієї лазаньєю, яку робимо ми !".

У Скандинавії ж ще з часів вікінгів була запіканка під назвою "langkake", що складалася з хлібних коржів, прошарованих м'ясним соусом і сиром.

Але враховуючи, що вікінги робили набіги на безліч країн, італійці для себе вирішили, що ті позичили рецепт разом з іншим майном.

Зрештою, лазанья у сучасному вигляді вважається стравою італійською і ніхто з цим вже не сперечається.

Такою як ми її знаємо ця страва стала з'являтися на столах італійської аристократії з 1800-х років.

Лазанью подавали до двору Неаполя при правлінні Йоахіма Мюрата (наполеонівського маршала), звичай зберігся і на столах Бурбонів, коли вони повернули собі столицю.

Батька Франческо II, останнього короля Неаполя, навіть прозвали Лазу за його пристрасть самі розумієте до чого.

А ще один Лазу – улюбленець дітей і дорослих, герой коміксів і мультфільмів рудий кіт Гарфілд.

" Лазанья - не страва ..

Це спосіб життя.

Це частина буття.

Одне з головних досягнень людини.

Чим пригощали індіанці перших колоністів? - лазаньєю.

Що кричала натовпу Марія Антуанетта? -" Нехай вони їдять лазанью ".

Що сказав Ніл Армстронг, зробивши перший крок на Місяці? - "Це як маленький шматочок лазаньї".

Це не страва.

Це предмет мрій.

Це їжа Богів.

Це хліб насущний ", - декларує він.

- Гарфілд! Ти що, з'їв 4 коробки з лазаньєю ?!.

- Я не винен! Прости мене!.

- Ну, і що мені з тобою робити!.

- Люби, годуй і ніколи не кидай .

І щоб вам не доводилося обирати між Гарфілдом і останнім королем Неаполя, рецептів теж буде два: неаполітанської лазаньї і улюбленої лазаньї Гарфілда.

А класичну – болоньєзе з соусом бешамель, якщо буде треба, ви і без нас знайдете.

РЕЦЕПТ.

Неаполітанська лазанья з томатним соусом і моцарелою (З книги Ф.

Бертолі, Фр.

Маурільо "Рецепти від пастора").

Яєчне тісто для лазаньї або дві упаковки листів лазаньї; неаполітанської соус; 1 кг і 300 г сиру рікотта; 450 г подрібненого сиру моцарелла; 2 чашки тертого пармезану або сиру пекоріно; три збитих яйця; 2 ст.

нарізаної петрушки.

Неаполітанський томатний соус:.

Інгредієнти: 1/4 чашки оливкової олії; 1 зубчик часнику; 1/4 чашки нарізаного кубиками цибулі; 3 ст.

нарізаної кубиками моркви; 1 ст.

нарізаної італійської петрушки; 2 ст.

нарізаної селери; 1/4 чашки червоного вина; 1 кг і 150 г помідорів; 2 листочка базиліка; сіль; перець.

Приготування: Нагрійте олію в каструлі на середньому вогні і обсмажте часник до коричневого кольору, видаліть часник, додайте цибулю, моркву, петрушку, селеру.

Обсмажуйте протягом 5 хвилин.

Додайте вино і готуйте протягом ще 2 хвилин.

Додайте помідори і готуйте протягом 30 хвилин.

Додайте базилік, сіль і перець за смаком.

готуйте ще 10 хвилин.

за допомогою сита або блендера перетворіть суміш у пюре.

Тісто для лазаньї.

Інгредієнти: 4 чашки невибіленого борошна; 6 великих яєць; 2 ст.

оливкового масла; 3 ст.

теплої води; дрібка солі.

Приготування: Висипати борошно в велику миску або на чисту поверхню.

Зробіть поглиблення в центрі і додайте яйця, масло, воду і сіль.

Виделкою збийте яйця і змішайте їх з борошном з усіх боків.

Продовжуйте, поки вся борошно не змішається з рідиною.

Якщо тісто змішувалося в мисці, перенесіть його на чисту поверхню.

Вимішуйте тісто ще протягом 15 хвилин, воно повинно бути еластичним, але не липким.

Якщо тісто занадто м'яке, поступово додайте більше борошна.

Якщо жорстке, додайте ще одну столову ложку води.

Після замішування тісто має стати дуже гладким.

Посипте його зверху і знизу борошном, накрийте перевернутої мискою і залиште на 10 хвилин.

Після цього тісто готове до використання.

Збираємо лазанью.

Розкачати тісто якомога тонкіше.

Наріжте тісто смужками приблизно 20-25 сантиметрів і відварюйте у підсоленій, киплячій воді протягом приблизно від 30 секунд до однієї хвилини (тобто не до повної готовності) – якщо у вас щойно приготоване тісто.

Смужки тіста видаліть шумівкою і покладіть у велику миску з холодною водою, а потім на сухе рушник.

При використанні сухої лазаньї, яку ви готували заздалегідь чи купили в магазині, варіть 3-5 хвилин і охолодіть листи.

Змішайте рікотту, моцарелу, одну чашку тертого сиру, яйця і петрушку у великій мисці.

Щоб зібрати лазанью, підготуйте велику форму для випічки.

Розподіліть тонкий шар соусу по дну страви.

Тісто покрийте шаром з сирно-яєчної суміші і соусом.

Посипте пармезаном.

Продовжуйте чергувати шари, поки не закінчите покривати останній шар тіста соусом і пармезаном.

Накрийте форму алюмінієвою фольгою і запікайте в попередньо розігрітій до 190 ° C духовці протягом 30 хвилин.

Зніміть фольгу і продовжуйте випікати ще 15 хвилин.

Вийміть з духовки лазанью, накрийте кришкою і дайте постояти близько 5 хвилин перш ніж на стіл.

Лазанья Гарфілда (рецепт, озвучений ним у фільмі).

2 склянки рікотти.

0,5 склянки тертого пармезану.

1 збовтане яйце.

1/4 склянки подрібненого свіжого базиліку.

230 г листів лазаньї.

230 г тертої моцарелли.

сіль і перець мелені за смаком.

Для соусу:.

1,75 склянки томатного пюре.

2 ст.

оливкової олії.

2 ст.

0,5 склянки подрібнених овочів і грибів (цибуля, шпинат, печериці та т.

Приготування:.

З'єднайте рикотту, пармезан, яйце і базилік у великій посудині, приправте сіллю і перцем.

Духовку розігрійте до 190 С°.

Форму для випічки розмірами 30 см на 20 см змастіть олією.

Покладіть відварені листи лазаньї рівним шаром на дно, але не внахлест.

Покрийте половиною сирної суміші.

Зверху покладіть частину соусу, який приготуйте, змішавши всі інгредієнти для соусу.

Зверху покрийте тертої моццареллою.

Повторіть шари в наведеній послідовності і завершите шаром локшини, який трохи змастіть соусом.

Запікайте 20 хвилин.

Лайфхак - листи для лазаньї можна замінити тонким вірменським лавашем.

Це, звісно, варварство, але суттєво зекономить ваші гроші і час.

Та й сири можна брати більш дешеві, які вам до вподоби.