/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FAug2018%2F428545.jpeg)
Смертельна зброя: Що за ракети "Оскол" розробили та випробували в Україні
Фото – Микола Лазаренко.
Збройні сили України продовжують розвиватись без перерви на свята і вихідні.
Не в останню чергу це стосується створення і випробування нових видів зброї та техніки.
Так, днями на полігоні у Чернігові пройшли випробування дослідного зразка некерованої авіаційної ракети калібру 80-мм "Оскол" .
Випробування проводила випробувальна бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.
Під час випробувань з вертольоту типу Мі-8 було відстріляно майже триста ракет РС-80 "Оскол".
Фото – Олександр Штупун.
Власне, під час триденних випробувань були підтверджені основні тактико-технічні характеристики цих авіаційних ракет та можливість застосування даного виду озброєння з вертольотів типу Мі-8, які перебувають на озброєнні в ЗСУ.
За словами ТВО керівника Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки Володимира Башинського, виріб РС-80 "Оскол" є повністю вітчизняною розробкою, на 100% зібраною з комплектуючих українського виробництва.
На жаль, ані технічних, ані експлуатаційних характеристик даного виду озброєння не оприлюднено, однак зовнішня схожість і калібр дозволяють припустити, що "Оскол" є нічим іншим, як сучасною модифікованою версією радянської 80-мм некерованої авіаційної ракети С-8, якою свого часу була озброєна вся військова авіаційна техніка СРСР.
Пуск ракет С-8 здійснювався зі спеціальних пускових пристроїв (блоків) Б-8М1 і Б-8В20А.
Обидва блоки мали по 20 пускових труб, відкритих з казенної частини.
Фото – Олександр Штупун.
Зовнішня схожість справді є, однак нею все і обмежується.
Адже розробкою С-8 спочатку займалося московське ОКБ-16 (пізніше КБ "Точмаш"), а згодом розробку нових модифікацій став здійснювати "Інститут прикладної фізики" в російському Новосибірську.
Серійне ж виробництво С-8 проводилася на заводі "Авіаагрегат" в Куйбишеві (нині Самара).
Тобто, після розвалу СРСР дані технології залишились на Росії, тому Україні довелося заново вигадувати цей "велосипед".
Що стосується самої ракети, то вона призначена для знищення техніки і живої сили противника з повітря.
Ракета С-8 випускалась з декількома видами бойових частин:.
Ракети С-8М і С-8КОМ з модернізованою бойовою частиною посиленого осколкової дії.
Кумулятивно-осколкова бойова частина вагою 3,6 кг містить 900 г вибухової речовини.
При попаданні по нормалі С-8КОМ може пробити 400-мм броню.
Ракета С-8С має бойову частину, яка несе 2000 стріловидних вражаючих елементів для ураження живої сили.
На кінцевій ділянці польоту стріли викидаються вперед вибивним зарядом.
Ракета С-8БМ має бетонобійну бойову частину проникаючої дії, що пробиває шар залізобетонної товщини до 0,8 м.
Бойова частина вагою 7,41 кг містить 600 г вибухової речовини.
Ракети С-8Д і С-8ДМ мають бойову частину з об'ємно детонуючою сумішшю: 2,15 кг рідких компонентів вибухової речовини змішуються і утворюють аерозольну хмара об'ємно детонуючої суміші.
Вибух по фугасній дії еквівалентний 5,5-6 кг тротилу.
Ракети С-8О і С-8ОМ освітлювальні.
Дають силу світла близько 2 млн свічок.
Ракета С-8П призначалася для створення пасивних перешкод РЛС супротивника.
При спрацьовуванні дистанційного підривника з бойової частини ракет вибивним зарядом викидаються диполі з металізованого скловолокна.
Ці диполі призначалися для створення перешкод РЛС, що працюють на довжинах хвиль від 0,8 до 14 см.
Що стосується конструктивних особливостей, то це ракета стартовою масою в діапазоні від 11,3 кг до 15,2 кг в залежності від модифікації.
При цьому повна довжина ракети становить від 1540 мм до 1700 мм, а дальність пуску ракети від 1200 м до 4000 м.
Власне, з наведених видів видно весь простір для модифікації даного виду озброєння.
І хоч скептики вже встигли розкритикувати сам факт вкладання часу і коштів у розробку некерованих ракет, називаючи їх пережитком минулого, Україна все ж змушена заповнити цей пробіл у озброєнні.
Адже, як уже зазначалося вище, після розпаду СРСР виробництво таких ракет повністю залишилось на Росії, а літаки та вертольоти, які знаходяться на озброєнні ЗСУ "заточені", зокрема, під таке озброєння і воно потрібне Україні тут і зараз.
Фото – Олександр Штупун.