Електронний облік домашніх тварин: чому він потрібен в Україні

Встановлення єдиних правил державного контролю за ідентифікацією і реєстрацією тварин у господарствах, які займаються тваринництвом, а також домашніх тварин дозволить врегулювати ряд важливих соціальних та економічних питань.

Мова йде про епізоотичне благополуччя в країні, забезпечення населення безпечними продуктами харчування, розв’язання проблеми бродячих тварин та безвідповідальності власників домашніх тварин.

Законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин" № 9022 охоплює цілу низку окреслених питань та пропонує надійний інструмент – ідентифікацію та реєстрацію в державній базі сільськогосподарських і домашніх.

Зокрема, пропонується створити державний реєстр домашніх улюбленців, який дозволить мінімізувати чисельність бродячих тварин та сприятиме вдосконаленню механізму притягнення до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.

Ці актуальні соціальні питання періодично піднімаються в суспільстві та потребують врегулювання.

За даними досліджень провідних зоозахисних громадських організацій світового рівня, є ряд причин появи бездоглядних тварин на вулицях.

У переважній більшості випадків такою причиною є безвідповідальність власника.

Тому вирішення проблеми бездоглядних тварин без ефективного запровадження і реалізації концепції "відповідального власника тварини" неможливо.

У разі виявлення правопорушень, пов’язаних з утриманням тварин, з метою притягнення до відповідальності має бути встановлений власник тварини.

Найбільш ефективний спосіб ототожнення тварини з конкретним власником — це використання реєстрації та ідентифікації.Відповідно до законопроекту, тварині присвоюватиметься унікальний ідентифікаційний номер, за яким можна буде ототожнювати тварин та швидко знаходити власників втрачених, загублених та покинутих собак та котів.

Разом з цим, створення державної бази даних власників тварин дасть змогу підтверджувати право володіння твариною.

Логіка законопроекту полягає в тому, що обов’язкова ідентифікація та реєстрація тварин гарантуватиме функціонування належного обліку тварин, контролю за їх переміщенням.

Це один з важливих елементів у забезпеченні епізоотичного благополуччя України, зокрема щодо запобігання розповсюдженню захворювань спільних для людей та тварин (антропозоонозів), таких як сказ, чи такого економічно вразливого питання, як африканська чума свиней (АЧС).Візьмімо, для прикладу, сказ.

З даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба входить в першу п’ятірку хвороб, спільних для людини і тварини, що наносять найбільший соціально-економічний збиток.

За відсутності вчасного лікування ця хвороба характеризується абсолютною смертністю, через що щорічно гине понад 55 тис.

людей у світі та понад 1 млн тварин.

На сьогодні сказ реєструється в 113 країнах світу, і, на жаль, Україна входить до цього переліку.

Так, за останні 10 років від сказу в Україні загинуло понад 60 осіб.

У поточному році підтверджено випадків сказу уже в 891 тварини.

Динаміка зростання кількості випадків захворювання на сказ серед домашніх тварин та укусів людей свідчить про необхідність посилення контролю з боку держави, забезпечення належного рівня простежуваності, що дозволить оперативно реагувати на виклики та вживати заходи для ліквідації проблеми (вакцинація, обробки, дослідження).Тепер ще одна чутлива для держави тема – АЧС.

Зауважу, що епізоотична ситуація щодо поширення африканської чуми свиней загалом у Європі залишається складною.

Тенденція до погіршення простежується впродовж 2018 року.

В Україні з початку 2018 року уже зареєстровано 110 випадків АЧС, що практично на торішньому рівні.Останнім часом непоодинокими є ситуації, коли то тут, то там знаходять туші свиней чи навіть цілі несанкціоновані звалища, а потім дослідження підтверджують наявність африканської чуми свиней.

Найгірше в цій історіє те, що встановити власника вкрай складно, бо тварини не були ідентифіковані.

Відповідно, і притягнути до відповідальності такого недобросовісного власника нереально.

До речі, законопроектом пропонується внести зміни до ст.

107-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині збільшення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин як для громадян, фізичних осіб-підприємців так і для посадовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин.

Загалом, на наше переконання, прийняття та реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити надійний контроль за станом здоров’я тварин та ветеринарно-санітарним станом господарств їх утримання, переміщеннями тварин на всій території України, а також за безпекою і походженням продукції тваринництва.

Ми зможемо оптимізувати планування протиепізоотичних заходів та більш цілеспрямовано здійснювати ветеринарно-санітарні заходи щодо попередження (профілактики), лікування та ліквідації особливо небезпечних хвороб тварин та хвороб спільних для людей та тварин, покращити управління і прогнозування ринків продукції тваринництва внаслідок одержання оперативної та надійної інформації про тварин.

Також прийняття проекту сприятиме підвищенню ефективності упередження різного роду махінацій при здійсненні торговельних операцій з тваринами, запровадженню систем страхування тварин за умови підтвердження права власності на тварин тощо.

Хочу зазначити, що законопроект розроблений з урахуванням міжнародних зобов’язань України, відповідає європейській практиці, зокрема Європейській конвенції про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала 18.09.2013.З його прийняттям законодавство України буде приведено у відповідність до положень ряду регламентів Європейської Комісії у сфері ідентифікації і реєстрації.Міжнародні зобов’язання та необхідність внутрішнього ринку у забезпеченні населення безпечними продуктами харчування зобов’язують Україну створити належну систему простежуваності за обігом тварин та продукції тваринного погодження, що є неможливим без належного функціонування системи ідентифікації і реєстрації тварин.І наостанок.

Історично Україна сприймалася як забюрократизована і зарегульована країна, у якій через велику кількість облікових та дозвільних документів усі процеси з ведення своєї справи суттєво ускладнювалися.

За останні декілька років з метою зняття адміністративних бар’єрів, зменшення втрати часу і грошей, скорочення кількості непотрібних контрольно-перевірочних заходів скасовано декілька сотень актів регулювання.

Робота з дерегуляції продовжується на всіх рівнях.

Законопроект № 9022 теж працює на цю ціль.

Його реалізація дозволить запровадити електронний облік тварин, що у свою чергу значно зменшить паперову тяганину та спростить процедуру надання адміністративних послуг.