Як Україні не наламати дров у питанні лісу

Вето президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні і шукати інші механізми для її покращення.

Мусимо усвідомити кілька ключових аспектів.

Насамперед – екологічний.

Україна – держава з низьким забезпеченням лісовими ресурсами, на рівні 15-16%.

Натомість у Європі прийнятним є показник від 20%.

На теренах нашої країни ці масиви розташовані нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах.

У більшості регіонах ліс до моменту вирубки не досягає рівня, за якого він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів і власне – на якість деревини, що отримують при заготівлі.

Таким чином Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний.

Ефективність лісокористування в Україні уп’ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах.

Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості.

А відтак втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження і можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка.

Так, серед п’яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада і Чехія) тільки США і Канада посідають чільні місця серед виробників та експортерів деревинних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ – країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги у жодному сегменті світового експорту продукції його переробки.

Так само, як і більшість інших потужних експортерів.

Виглядає, що країнам, схильним до експорту необробленої деревини, бракує мотивації на розвиток переробної галузі.

Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші та не вбачають сенсу інвестувати у технологічний розвиток галузі.

І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки.

Приміром, Китай, який поглинає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу і картону.

А Японія, не маючи лісів, забезпечує власною макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує і структура світового ринку виробників меблів.

Більше його половини припадає на долю семи держав, з яких тільки США і Канада мають значні лісові запаси.

Інші заробляють додану вартість з імпортованої деревини.

Вони розвивають економіку, оберігаючи власне довкілля.

Україна у розвитку лісопереробної галузі мусить орієнтуватися на досвід європейських виробників.

Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку.

Для порівняння, наш меблевий експорт сягає близько $0,5 млрд, а польський – перевищує $7 млрд.

Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей.

Насамперед деревообробної, меблевої та паперової.

За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%.

Обсяг імпорту обладнання для обробки дерева збільшився утричі.

Зросли суми податків, сплачених до бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту щодо експорту необробленої деревини важливо, аби позитивні маркери не замулилися відновленням примітивного експорту кругляка.

Очевидно, що до мораторію є питання з огляду його відповідності зобов'язанням України за Угодою про Асоціацію з ЄС.

Але хіба уряд потребує додаткових законів, аби змусити лісокористувачів дотримуватися природоохоронного законодавства? Аби зупинити варварські вирубки і забезпечити належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вдатися до заходів, спрямованих на збереження українських лісів, застосування яких відповідатиме міжнародним зобов’язанням країни?.

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм.

Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, під приводом яких, власне, здійснюється контрабанда.

Але в законі лишаються норми щодо мораторію на вивіз лісу, щодо кримінальної відповідальності за незаконну вирубку чи контрабанду.

Принциповою є норма, що встановлює обмеження внутрішнього споживання деревини в обсязі 25 млн кубометрів.

Загалом мораторій не є панацеєю.

Важливіше – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти.

Ми маємо відчутні конкурентні переваги: зручну логістику, недорогу робочу силу, перспективні європейські та світові ринки.

За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має всі перспективи розвитку.

Перспективні ринки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія….

Існують інші цікаві напрямки.

Приміром, виробництво дерев’яних надміцних панелей високої заводської готовності.

У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть.