/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FSep2018%2F433767.jpg)
"Riverine-2018": Для чого Україна з Румунією "москітний флот" тренувала
Всі фото – ДПСУ.
Осінь – пора міжнародних військових навчань.
Україна на Львівщині тренується оборонятися від Росії , Росія на Далекому Сході тренується нападати на цивілізований світ, НАТО в Норвегії готується тренуватись захищатись від Росії.
Не стала винятком і Румунія.
4-6 вересня на ділянці Дунаю від українського Ізмаїла до румунського порту Бреїла пройшли українсько-румунські навчання "Riverine-2018", спрямовані на зміцнення регіональної безпеки і поліпшення взаємодії між флотами України і Румунії.
За офіційною інформацією ВМС ЗСУ, метою міжнародних навчань є відпрацювання спільних дій багатонаціональних катерних тактичних груп для підвищення їхньої сумісності і можливостей для проведення операції з безпеки на річці Дунай.
Що характерно, проводяться ці навчання вперше.
А чи могло бути інакше? Адже згідно колишньої української воєнної доктрини ще до 2015-го року Румунія офіційно вважалася потенційним ворогом №1 для нашої держави.
Такий стан речей був зумовлений тим, що Румунія була єдиною державою, яка офіційно пред'являла Україні територіальні претензії, а з 2004-го по 2009-й рік у Міжнародному суді ООН навіть тривав судовий процес довкола острова Зміїний і делімітації морських кордонів виключної економічної зони і розділу континентального шельфу в Чорному морі.
3 лютого 2009-го року Міжнародний суд ООН виніс компромісне рішення, яким залишив острів Зміїний Україні, але поділив шельф Чорного моря довкола острова між обома країнами.
І хоч офіційно обидві держави визнали рішення суду і навіть назвали його справедливим – напругу у відносинах між ними це не зняло.
Тим більше, що згодом Румунія звернула свій погляд на гирло Дунаю, де висловила претензії на український острів Майкан.
Але, як часто буває в таких випадках: не було б щастя, та нещастя допомогло.
Віроломний напад Росії на Україну навесні 2014-го року змусив обидві держави відкласти дрібні суперечки і згуртуватись перед більшою загрозою.
А агресивна політика Росії у Азовському і Чорному морях взагалі змусила Україну і Румунію шукати шляхи спільної відсічі потенційному ворогу.
До того ж, Росія не визнає судову перемогу Румунії у вищезгаданому питанні.
Власне, навчання "Riverine-2018" стали взагалі першими в історії спільними військовими навчаннями України і Румунії.
Протягом трьох діб військові моряки і морські прикордонники двох країн відпрацьовували спільні дії щодо забезпечення безпеки цивільного судноплавства, проведення рятувальних і доглядових операцій, маневрування в специфічних умовах річкової навігації.
У маневрах взяли участь два кораблі ВМС і катер прикордонної поліції Румунії, навчальний катер і два малих броньованих артилерійських катери (МБАК) ВМС ЗСУ, корабель і два малих катери Морської охорони Держприкордонслужби України.
Українське військове командування переконує, що ці маневри дозволять підтримувати стабільність у регіоні, якісно тренувати сили та запроваджувати стандарти взаємодії між військовими моряками.
Окрім того, не слід забувати, що Румунія є членом НАТО, а її армія укомплектована сучасною зброєю та технікою (переважно американського виробництва).
Так остання озвучена сума на закупівлю озброєнь складає 11 млрд дол.
Звісно, мова насамперед про винищувачі F-16 і системи ППО Patriot, однак важливим є і флот.
Відомо, що головні кораблі Румунії входять в дві постійні військово-морські групи НАТО – SNMG2 і SNMCMG2, які протистоять Чорноморському флоту Росії.
Крім того, США наполегливо радять Румунії ще більше посилювати власну оборону, закуповуючи нової зброї та техніки на десятки мільйонів доларів.
З Україною зовсім інша тема.
США готові безкоштовно передати нашій державі 110-футові бойові катери "Айленд" кількістю 2+2 одиниці, за умови подальшого їх утримання Україною.
Але про це якось іншим разом.
Таким чином, проводячи спільні навчання з Румунією, Україна не лише вирішує короткострокові задачі (синхронізація дій у дельті Дунаю), а й у довготривалій перспективі поступово інтегрується до НАТО, стаючи хай хоч і на навчаннях, але все ж частиною колективної безпеки у регіоні.