Вигнанці Садового: навіщо "Самопоміч" знищує міф про "третю силу"

Під гарячу руку партійних босів потрапили голова фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський, член постійної комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Олексій Руденко, член п остійної комісія з питань транспорту, зв'язку та реклами Сергій Харчук, член постійної комісії з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту Вадим Васильчук і головний порушник – Роман Марченко, перший заступник голови найбільш хлібної комісії Київради, з питань містобудування і землекористування.

У заяві "Самопомочі" пояснили: ці пани підтримали рішення Київради щодо виділення родичам Марченка земельних ділянок у столиці, які попередньо були незаконно ним же захоплені.

Загальна площа всіх захоплених ділянок складає більше 1,4 га.

"Якщо людина використовує свій статус і посаду для того, щоб здобувати персональну вигоду – отримувати комунальну землю для себе і своєї родини, якщо людина через схеми отримує 14 ділянок у власне користування, – все це свідчить про недоброчесність і недобросовісність цієї людини.

Якщо депутати фракції це покривають, то це підтверджує і їхню недоброчесність", – заявила віце-спікер парламенту і за сумісництвом голова столичної парторганізації Оксана Сироїд.

У керівництві "Самопомочі" наголосили: усі виявлені документи щодо ймовірних корупційних схем депутата Марченка передадуть до НАЗК, НАБУ та інших органів, а його самого відкликатимуть за народною ініціативою.

"Самопоміч", як і будь-яка інша політична сила, має право виключати з фракції порушників лінії партії, тут застережень немає.

Проте є кілька нюансів, на яких варто зупинитися.

Перший – на парламентських виборах 2014 року партія Андрія Садового показала в Києві другий результат після БПП – 21,39%.

"Самопоміч" позиціонувала себе в якості нових обличь, реформаторів з сучасним мисленням, "третьої сили".

Технологія спрацювала і через рік.

У партійців Садового в Київраді друга за чисельністю фракція (після БПП-"Солідарності") – до виключення квартету фрондистів було 22 особи.

Потрапивши до парламенту, "Самопоміч" увійшла до проєвропейської коаліції, підписала коаліційну угоду, проте у лютому 2016 року оголосила про вихід з більшості.

Але ще до цього, 31 серпня 2015 року, з фракції виключили відразу п'ятьох депутатів, серед яких перший номер передвиборного списку Ганна Гопко.

У відповідь вона звинуватила колег у "більшовицькому авторитаризмі".

Причина виключення – вони підтримали президентський проект змін до Конституції в частині децентралізації.

Тоді "Самопоміч" підняла на свої стяги гасло "ні особливому статусу Донбасу".

Протягом наступних років з парламентської "Самопомочі" вигнали ще кількох народних обранців.

Останньою була Наталія Веселова.

Її попросили на вихід у жовтні минулого року через голосування за продовження дії закону про особливості врядування в ОРДЛО.

До речі, цього року цей закон знову доведеться продовжувати, то ж, не виключено, хтось із "Самопомочі" знову натисне кнопку "за".

Ми недарма згадали Гопко, адже з фракції у Київраді з-проміж інших виключили її голову Сергія Гусовського, який на виборах 2015 року очолював список "Самопомочі".

Перші номери - обличчя партії, виборець часто голосує саме за них, бо довіряє.

До того ж, пан Гусовський балотувався від цієї політсили в мери Києва, посів 5-е місце, набравши 7,72%.

То ж коли з фракції виключають лідерів, а саме так їх позиціонували на виборах, залишається стійке відчуття, що виборців обдурили.

Другий нюанс - "Самопоміч", коли виходила з коаліції, серед причин назвала небажання провладних фракцій голосувати за вибори з відкритими списками.

Цю тему колеги Садового обігрують донині.

Проте після виключення з фракції київської четвірки до лідерів партії виникає логічне запитання: місцеві вибори відбувалися за законом, який дає можливість політсилам висувати чесних кандидатів, вони конкурують за прихильність виборців на округах, фактично, це варіант, дуже наближений до відкритих списків, то чому ж у списках "Самопомочі" виявилися особи, яких там вважають корупціонерами.

Про пана Марченка, зокрема, про конфлікт навколо земельних ділянок на території Сінного ринку столиці (його звинувачували в лобіюванні інтересів казахського БТА Банку) писали досить багато, аби при формуванні списку запалити перед ним червоне світло.

Тепер "Самопоміч" намагається зробити гарну міну при поганій грі.

Хоча в законі і прописана процедура відкликання депутата, вона досить складна, і реалізувати її можна лише за умови, коли у партійного керівництва вистачить політичної волі займатися цим серйозно, а не для піару.

Третій нюанс – внутрішні скандали у фракціях "Самопомочі" характерні не лише для Києва, а й для інших місцевих рад, де є її представники.

Виходи і виключення з фракційних лав стало для цієї політсили сумною традицією.

Чи не тому, що кадри підбиралися за тією ж схемою, що і в столиці? Очищення від "паршивих овець" - правильна тактика.

Але до неї було б добре ще й публічно визнати свої помилки.