Війна за Десятинку: Чи створить суд прецедент для Києво-Печерської лаври

Окружний адміністративний суд міста Києва сьогодні мав винести рішення за позовом Національного музею історії України щодо скасування свідоцтва на право власності споруди, встановленої на території музею.

Йдеться про "Десятинний чоловічий монастир" УПЦ МП, який у пресі ще називають церковним МАФом.

Проте через неявку відповідачів засідання перенесли на 20 вересня.

Цього варто було очікувати….

Ось уже 13 років влада на всіх її рівнях не може (чи не хоче) дати раду самобуду біля фундаменту зруйнованої монголо-татарами Десятинної церкви.

2005-го представники Московського патріархату в охоронній зоні ЮНЕСКО встановили намет, на місця якого невдовзі виросла каплиця, яку назвали Десятинний храм Різдва Пресвятої Богородиці.

За цей час споруда перетворилася на капітальну і обросла прибудовами.

Довкола церковного МАФу постійно вирують пристрасті, громада столиці намагається привернути увагу влади до незаконності захоплення землі і зведення "малої архітектурної форми" (таке визначення дав споруді шість років тому один із судів).

Через відсутність дієвої реакції влади протести радикалізуються.

2012 року невідомі намагалися підпалити приміщення.

Тоді в порушенні закону звинуватили язичників і нікого не затримали.

25 січня цього року представники патріотичних організацій демонтували інформаційний борд УПЦ МП біля місця, де колись стояла Десятинна церква.

Поліція затримала двох киян, архітекторів Олександра Горбаня і Олексія Шемотюка.

Слідчий відділ Шевченківського управління поліції відкрив кримінальне провадження за ч.

2 ст.

15, ч.

2 ст.

194 (Замах на умисне знищення або пошкодження майна) ККУ.

Хлопцям загрожувало до 15 років позбавлення волі.

Всупереч тому, що прокуратура наполягала на їх домашньому арешті, Шевченківський райсуд ухвалив рішення взяти архітекторів під варту на два місяці із можливістю внесення застави понад 2,2 млн грн за кожного.

Це обурило громадськість і політиків.

На початку лютого біля МАФу УПЦ МП відбулася акція протесту, участь в якій узяли як численні прихильники, так і противники знесення споруди.

Акція дала результат: 5 лютого Апеляційний суд Києва звільнив архітекторів на поруки народних депутатів.

Цікаво, що 6 вересня цього року Тетяна Левицька – суддя, яка запроторила хлопців до СІЗО - не пройшла кваліфікаційне оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів і визнана такою, що не відповідає займаній посаді.

Це означає, що в подальшому ВККСУ рекомендуватиме Вищій раді правосуддя розглянути питання про її звільнення з посади судді.

Громадськість завдяки петиції, під якою зібрали понад 10 тисяч підписів киян, змусила заворушитися столичну владу.

Профільна постійна комісії Київради рекомендувала міському голові доручити структурним підрозділам Київміськдержадміністрації вжити законні заходи для усунення правопорушень у найкоротший термін.

Простіше кажучи, демонтувати МАФ.

Але він нині там.

У боротьбу із самобудом включився і Мінкульт.

Зазначимо: він не єдиний, хто перевіряв законність спорудження каплиці.

2007 року тут побувала Держземінспекція спільно з прокуратурою, 2012-го – Державний архітектурно-будівельний контроль.

Усі ці структури визнали незаконність споруди (хоча в УПЦ МП переконують в протилежному).

В результаті Національний музей історії пішов з позовом на церковників до суду.

Його директор Тетяна Сосновська оприлюднила в мережі Facebook відповідь намісника "Десятинного монастиря" Гедеона Харона (висвячений на єпископа 18 червня ц.

особисто предстоятелем УПЦ МП митрополитом Онуфрієм) на свого листа.

Батюшка погрожує їй вжити "всіх необхідних заходів щодо недопущення святотатства (руйнування церковного майна)".

На питанні майна Харон і справді знається: як повідомляв сайт Релігійно-інформаційної служби України, на настоятеля "Десятинного монастиря" зареєстровано низку фірм, які були задіяні в різного роду бізнес-схемах.

У цьому ж листі Харон заявляє, що "територія на якій збудований наш храм, а також і вся навколишня земельна ділянка – історично належить нам, бо всім відомо, що з цього святого місця поширилося християнство на всю Київську Русь".

А до чого тут Москва?.

Але це ще не все: церковник попереджує пані Сосновську, що вона і всі, "хто чинить гоніння на Українську православну церкву – закличе сам на себе і своїх нащадків родинне прокляття до семи поколінь".

Повернемося до судового процесу.

Оглядачі сумніваються, що позов буде найближчим часом задоволений.

Перенесення засідань триватимуть і надалі, адже на тлі стрімкого розвитку подій довкола надання українській церкві томосу від Вселенського патріарха може виникнути прецедент "виселення" релігійних громад Московського патріархату завдяки судовим рішенням.

А цього хтось у високих кабінетах дуже не хоче.

Приміром, та ж таки Києво-Печерська лавра також знаходиться на території Національного історико-культурного заповідника.

Юридично там оформлено грамотно, проте ченці на чолі з отцем Павлом (Лебедем), окрім молитов, займаються й господарсько-економічною діяльністю.

До якої можуть виникнути запитання.

Утім не слід забувати про інше: відтермінування рішення або відмову у позові, Московська церква представить як власну велику перемогу.

Як ляпас "розкольникам" з їхнім томосом.

І якщо суд розвиватиметься за таким сценарієм, інша частина суспільства, яка виступає проти форпосту РПЦ в Україні, звинуватить владу у відсутності політичної волі.