/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FSep2018%2F437035.jpg)
База ВМС у Бердянську: Що Україна готує на Азовському морі
До ситуації в Азовському морі із російською блокадою кораблів, які йдуть у порти Маріуполя та Бердянська, а також пливуть із них, буде прикута особлива увага в наступні роки.
Вчора Урядовий портал повідомив, що до кінця 2018-го року на Азовському морі до кінця року мають створити військово-морську базу ВМС ЗСУ.
Мова тут про Азовську військово-морську базу, яку почали будувати на території колишнього професійно-технічного училища наприкінці 2016 року.
Планується, що вона має включати 1-2 дивізіони броньованих артилерійських катерів й підрозділи берегової артилерії.
Вже сьогодні в передмісті Бердянська базується 501-й батальйон морської піхоти.
До цього варто додати, що станом на 11 вересня в Азовське море перекинули два нових катери "Гюрза-М" Р-177 "Кременчук" і Р-178 "Лубни".
До них додасться спущений на воду перший десантно-штурмовий катер "Кентавр".
За певний час угруповання можуть підсилити два американських "Айленди", які щоправда також припливуть без зброї і потрібно буде думати над морською версією "Бар'єра" чи про "Нептун".
Також Генштаб посилив на Азовському узбережжі угрупування Збройних Сил України, в тому числі Сухопутних військ.
Але росіяни продовжують створювати провокації навіть силами прикордонних катерів, які маневрують поруч з нашими хлопцями з Морської охорони.
Depo.
ua вже неодноразово писав, що Росія в Азовському морі представлена прикордонними частинами ФСБ і військово-морськими силами Чорноморського флоту загальною кількістю близько 40 одиниць корабельно-катерного флоту.
Нам протиставити практично нічого.
Після анексії Криму ми втратили близько 80% всього флоту.
Україна мала раніше два ракетних дивізіони, ракетні катери зі старими П-15М "Терміт", але все одно можна було протидіяти росіянам.
Серед тих кораблів, які Росія повернула Україні в 2014 році – ракетний катер "Прилуки", але він без ракет.
Зараз думають встановити на нього нову розробку - українську крилату ракету "Нептун".
Та на все це потрібен час.
Як нещодавно розповідав Петро Порошенко в інтерв'ю Washington Post, Росія хоче анексувати Азовське море так само, як і Крим.
На це Україна відповідає підсиленням військового угруповання, а також позовами в міжнародні суди.
Правда, юридично важко щось довести в умовах дії договору з РФ про співробітництво в Азовському морі, але це вже справи юристів.
Нас цікавить українська стратегія щодо Азова.
Варто нагадати, що випадки із затриманням кораблів, які слідують в українські порти, інформація з'являлася ще в квітні.
Ескалація відбулася після того, як наші прикордонники затримали риболовецьке судно "Норд", яке йшло під російським прапором з Криму.
А після відкриття Керченського мосту в травні Росія, посилаючись на заходи безпеки, розпочала перевірки кораблів, які йдуть в Азовське море.
Щоправда, перевіряють здебільшого судна, котрі йдуть в Україну та виходять з портів Маріуполя і Бердянська.
Простоювати кораблі, зокрема з продукцією металургії, можуть по кілька днів.
За словами Порошенка, металургія з Маріуполя приносить 25% від сукупного прибутку від нашого експорту.
І це удар по економіці.
Загалом Україна щомісяця втрачає 100 млн гривень через дії Росії.
Кремль знайшов спосіб підривати нашу економіку.
Але що робить Україна?.
Сьогодні в нас вересень місяць.
І тільки зараз почалися хоча б якісь тілорухи в Азові.
І хоча "порохобот" та радник Міністра оборони Юрій Бірюков назвав доставку двох артилерійських бронекатерів "Гюрза-М" в Азовське море великою перемогою, українське військове керівництво є в чому звинуватити.
Бо ми втратили вплив в Азовському морі.
Катери "Гюрза-М" чомусь пафосно приймалися в склад ВМСУ в Одесі.
Хоча за характеристиками більше підходять саме для Азова.
Втім, а чи могли вони щось змінити? Навіть якщо б перші "Гюрза-М" перекинули в Азов у травні, ми навряд чи б пішли на збройний конфлікт.
І характеристики цих катерів не дозволяють нам змагатися із силами кораблів ЧФ РФ, які перекинули в Азов.
Про 40 російських бойових катерів в морі ми вже писали.
Серед них є навіть два малих ракетних кораблі.
У росіян також проходить випробування малий ракетно-артилерійський корабель ближньої морської зони проекту 21631 "Буян-М", ще три таких будуються, а заплановано всього шість.
Вони є носіями ракет "Калібр".
І, що важливо, мають осадку 2,6 м, що дозволяє їм діяти в Азовському морі.
Сьогоднішня реакція України може свідчити виключно про справжній стан нашого флоту за нової стратегії "москітного".
Станом на травень із 6 збудованих "Гюрза-М" у строю було тільки два - "Аккерман" та "Бердянськ".
Інші чотири - "Вишгород", "Кременчук", "Лубни" та "Нікополь" - у склад ВМСУ увійшли в липні.
З ракетного озброєння вони мають тільки морську версію протитанкового комплексу "Бар'єр".
Не виключено, що весною озброєння ще "доточували".
Безперечно, в 2019-му році нам обіцяють перший катер проекту "Лань", який з ракетою "Нептун" стане серйозним аргументом.
От тільки і "Нептуни" невідомо коли будуть прийняті на озброєння - зараз тривають випробування.
За кращих обставин встановити перші "Нептуни" на береговій лінії можна було б в 2019-му році.
Їхнє базування можливе, як берегове, так і морське з повітряним.
Дальність польоту ракет становить 260 км.
Нинішні дії українського командування направлені на захист Маріуполя, Бердянська і узбережжя Азовського моря.
Зрозуміло, що на воді поки що нам протиставити росіянам у військовому плані немає чого.
І реакція військових, хоч і повільна, але вже в певній мірі гарантує, що Кремль не сунеться на узбережжя.
Але і без цього Москва б'є по нашій економіці.
Все більше здається, що вирішення Азовської проблеми лежить не у військовій площині.
І больові російські точки потрібно шукати у залишках їхнього бізнесу, який все ще працює в Україні.
Можливо, навіть у російських шістках, котрі впливають на нашу політику.