/https%3A%2F%2Fimg.depo.ua%2F195x130%2FSep2018%2F438608.jpg)
Битий небитого убив: Що виправдовує і що погіршує провину Дмитра Балабухи
Багато хто з атовців вважає цей вирок занадто суворим, а активісти націоналістичного руху обіцяють продовжити боротьбу в юридичній площині і подати апеляцію.
На думку тих, хто на боці Дмитра, вирок має бути – не більше семи років позбавлення волі.
Родичі вбитого від коментарів утримуються.
Журналісти Depo.
ua зібрали факти, що свідчать на користь Дмитра Балабуха, а також проти нього.
Вбивця: молодший лейтенант, танкіст, учасник бойових дій на Донбасі Дмитро Балабуха.
В званні сержанта керував взводом, під Авдіївкою, з зими 2015 року, брав участь у боях в районах Гранітного, Старогнатівки, Новотроїцького.
Отримав тяжке черепно-мозкове поранення, проходив лікування та реабілітацію.
Вбитий: шеф-кухар, член спортивного клубу рукопашного бою "Гермес" на прізвисько "Рус" Руслан Юрченко.
В нього залишилася дружина і двоє малих дітей.
Лісова в Києві чоловіки посперечалися, після закінчення суперечки Балабуха купив в магазині на зупинці ніж, повернувся і зарізав Руслана Юрченка.
Причина суперечки, за версією друзів загиблого – Юрченко зробив Балабусі зауваження, мовляв, той лізе в маршрутку без черги, і через це атовець сходив, купив собі ніж, повернувся і зарізав його.
Прес-офіцер 72 ОМБр Олена Мокренчук розповіла, що водій маршрутки не хотів везти Балабуху безкоштовно, після чого його "виштовхували з маршрутки й почали ображати.
Звісно, це не привід хапатися за ножа, але зараз чекаємо розслідування, чому так сталося…".
Координатор Спілки ветеранів війни з Росією Олександр Войтко додає, що загиблий став на бік водія, і дорікав Дмитру тим, що він боєць АТО.
"Але ж бійки не було.
Лише слова.
Тому все одно неможливо перевести справу у площину самозахисту", - розповів він в коментарях "Цензору".
І вже на суді сам Дмитро Балабуха заявив, що Руслан Юрченко напав на нього з кулаками.
"Він (Руслан, - ред) сказав, що я намагаюся пролізти поза чергою і пригрозив, що поламає мені ноги.
Мене це засмутило, я був принижений.
Я відповів, що теж можу поламати йому ноги.
Він направився до мене, без слів наніс мені два удари в голову кулаком.
Я впав.
Коли я намагався підвестися, він наніс мені кулаком ще кілька ударів в голову.
Він був більший, вищий.
Потім я намагався втекти, він мене хапав, ударом збив з голови шапку, як я тікав, наносив удари в спину, тим самим відірвав капюшон.
Далі я не пам'ятаю точно, як було.
Я зайшов в магазин, купив ніж, повернувся і наніс удар", - розповів він на суді.
Це дещо змінює причини того, що сталося, бо одна справа – образи, після яких в ображеного "впало забрало", а інша – прямий напад.
Усвідомлюючи, що від нападника йому не відбитися, Балабуха відступив, купив ножа і помстився.
Хоча, знову ж таки – це слова зацікавленої особи і заяви людей, які на місці трагедії присутні не були.
Прямих свідків, наскільки відомо, слідству не вдалося виявити.
Принаймні їхні свідчення широкому загалу невідомі.
Це дуже дивно, тим паче в наші часи, коли що завгодно всі одразу починають знімати на телефон.
Якщо не пасажирів, то хоча б водія маршрутки можна було б вже якось відшукати.
Хоча, знаючи, як ветеранська спільнота ставиться до таких як він перевізників зрозуміло його сильне небажання відшукуватися...
Вчинок Дмитра Балабухи підпадає під ч.
1 ст.
115 - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людин.
Це карається позбавленням волі від 7 до 15 років.
Звинувачування просило 12 років.
Зрештою дали 9, крім цього суд, за словами координатора С-14 Сергія Мазура, постановив позбавити Дмитра Балабуха звання молодший лейтенант і виплатити:.
- 81299,46 на поховання;.
- 1300 грн на кожну дитину щомісяця з лютого до повноліття; (у вбитого двоє дітей).
- 150000 грн, 200000 грн і 200000 – компенсації родичам Юрченка;.
- 60876 грн судові витрати.
Зараз в С-14 повідомляють, що подаватимуть на апеляцію, сподіваючись оскаржити вирок и скостити ще два роки ув'язнення.
Обережно, ненормативна лексика.
Також оголошено збір коштів для матері осудженого.
Дружиною і дітьми молодий лейтенант не встиг обзавестися.
В тюрмі йому буде особливо нелегко і через стан здоров'я – після травми, за словами його першого адвоката (потім його замінили) Дмитро остаточно не відновився, іноді втрачає свідомість.
Його здоров'я потребує постійного нагляду, вживання медикаментів.
Викликає великі сумніви, що в сучасних українських тюрмах є такий рівень медичного обслуговування.
В соцмережах зараз багато суперечок щодо того, чи справедливий вирок винесли атовцю Балабусі.
Як бачимо з рішення суду, верхня планка його статті – на шість років більше, тобто про драконівський вирок говорити не варто.
Є обставини, які пом'якшують його провину.
Залишимо без уваги непоодинокі заяви про те, що вбитий Руслан Юрченко "був "сепар" і не будемо навіть і шукати цьому спростувань чи підтверджень.
Це наразі неважливо.
Переконання і слова людини на мирній території не можуть бути приводом для вбивства, так само як і участь в бойових діях, навіть героїчна, не може бути індульгенцією для того, хто вчинив злочин.
Разом із тим, Балабуха міг страждати на посттравматичний синдром.
Це, контузія і пережита черепно-мозкова травма, наслідком якої стала пластина в голові, могли завадити атовцю адекватно сприймати ситуацію і помірковано приймати рішення.
Людина має право на безкоштовний проїзд, але щоб ним скористатися, треба спитати у водія, чи візьме він пільговика, і показати посвідчення.
Людині вже не комфортно, вона, маючи законне право на пільговий проїзд, фактично вимушена про це просити.
Звинувачуваний у вбивстві Балабуха попросив, а йому, можливо, грубо відмовили.
Потім до цькування, можливо, долучився і загиблий.
Балабуха відчув приниження, коли його виставили з машини.
Тож цілком можливо, що він міг бути в стані афекту.
Тим паче якщо зважати на його заяви про те, що Руслан Юрченко продовжив суперечку бійкою і сили були не рівні.
Звісно, це не виправдовує вбивство, але за таких обставин воно перестає бути холоднокровним, заздалегідь спрямованим злочином.
Будемо об'єктивними, і згадаємо й про обтяжуючі обставини.
Перша з них полягає в тому, що Дмитро Балабуха був не зовсім тверезий - за повідомленнями ЗМІ, після затримання у крові Дмитра виявили 0,35 промілле за допомогою драгера.
Даючи перші показання, затриманий розповідав, що випив пива.
Він не був п'яний, легке сп'яніння починається з 0,5 промілле, але факт залишається фактом.
І суд сп'яніння завжди бере до уваги.
Тим паче, що коли було винесено постанову про відібрання зразків крові на аналіз, здавати кров він відмовився.
Щоб вирішити це у судовому порядку, довелося б чекати до понеділка.
Оскільки вбивство сталося у суботу, через кілька днів аналіз уже не мав би сенсу.
Друга – Дмитро Балабуха з місця вчинення злочину тікав.
Хоча після затримання свій вчинок не заперечував.
Третя – він сходів купив ніж, а не мав його при собі.
Інші атовці гірко жартують – завжди носи із собою ніж, і тобі не закидатимуть заздалегідь сплановане вбивство..