Нові санкції США: Чому Трамп знову вдарив по Росії і Китаю

США зробили черговий хід у санкційному протистоянні з Росією.

Здійснюючи виконання закону CAATSA ("Про протистояння противникам Америки за допомогою санкцій"), відповідні відомства за санкцією чинного президента Дональда Трампа внесли в "чорний список" 33 особи та компанії, пов'язані з сферами оборони та розвідки Росії.

До цього списку потрапили три компанії та 13 осіб, які були обвинувачені у лютому цього року в участі у масштабній спробі вплинути на вибори 2016 у США за допомогою підроблених облікових записів соціальних мереж.

Він також включає 12 співробітників російської військової розвідки, звинувачених спецпрокурором Мюллером у зламі поштового сервера Демократичного комітету.

Державний департамент також помістив у список Ігоря Коробова, очільника Головного управління російського Генштабу, та його заступника Сергія Гизунова.

Власне, "російська" частина чорного списку не надто й вражає.

Особливо дивним виглядає згадування в ньому підприємств на кшталт "Оборонлогістики" чи "Комсомольського-на-Амурі авіаційного виробничого об'єднання ім.

Гагаріна", які є структурними частинами корпорацій "Ростеху" та Об'єднаної авіакорпорації, які вже й без того давно знаходяться під санкціями.

Та й з представниками приватної військової компанії Вагнера, яка теж потрапила цього разу в чорний список, американські громадяни якщо й взаємодіяли — то хіба лиш за допомогою артилерії та авіації в ході розгрому "вагнерівців" під Дейр-ез-Зором.

Тим паче, що фігуранти "чорного списку" не стають негайно об'єктами санкцій — просто громадянам і компаніям США настійливо не радять мати з ними справ.

Набагато цікавішим виглядає той факт, що Держдепартамент США ввів санкції проти департаменту озброєнь Центральної військової ради КНР і його керівника Лі Шанфу.

Приводом стала закупівля цією структурою у Росії винищувачів Су-35 і зенітно-ракетних комплексів С-400.

Китай став першою країною, до якої США застосували санкції за співпрацю з Росією.

Санкції проти китайської держструктури включають заборону на отримання ліцензії експортера в США і на будь-які транзакції в рамках американської фінансової системи.

При тому, американські посадовці на умовах анонімності активно роздають коментарі, що кінцевою метою санкцій була і залишається Росія, а санкції не мають на меті підривати економіку будь-якої іншої країни.

Втім, тут представники Держдепу, не виключено, трохи лукавлять.

Оскільки, будь-який удар по Китаю для чинного президента США Дональда Трампа є поєднанням приємного з корисним.

Оскільки дозволяє, з одного боку, продемонструвати готовність до рішучого протистояння з Росією, а з іншого — дошкулити країні, економічну конкуренцію з якою Трамп вважає заняттям потрібнішим, аніж стримування Путіна.

З іншого боку, і обмеження поширення російських засобів ППО, які, принаймні, теоретично, можуть підірвати домінування американської авіаційної потуги, теж є першочерговим завданням для Вашингтону.

Той факт, що представники Держдепу зуміли відрадити від купівлі С-400 вже не одну країну (серед тих, хто відмовився від купівлі цієї зброї, зокрема, такий колосальний імпортер як Саудівська Аравія) свідчить про те, що до цього завдання американські дипломати ставляться серйозно.

А от радикально підірвати збройний експорт Росії за допомогою подібних санкцій навряд чи вдасться.

В першу чергу тому, що складається він з відверто застарілої зброї радянського виробництва, яка відправляється до пострадянських та африканських країн.

В даному випадку санкції навряд чи допоможуть.

У такий спосіб був виконаним вересневий план Держдепу США щодо антиросійських санкцій.

Наступна порція яких очікується, скоріше за все, у листопаді — коли буде прийнято другу порцію санкцій, пов'язаних із використанням хімічної зброї у Великій Британії.

Окрім того, на розгляді Конгресу знаходяться п'ять законопроектів, які передбачають додаткові жорсткі заходи відносно Москви.

Напевно, найжорсткіший із яких, запропонований сенаторами Менендесом і Гремом, передбачає не дописування прізвищ російських офіцерів до довгих списків, а введення обмеження на операції з суверенним боргом Росії і покарання для компаній, які співпрацюють з підприємствами енергетичного сектора Росії.