НАБУ звинуватила у перевищенні повноважень суд, що задовольнив позов Розенблата проти Бюро

14:10, 21 вересня 2018.

Політика.

В Бюро попередили, що рішення суду, в разі набуття законної сили, створить серйозні перепони у боротьбі з політичною корупцією.

НАБУ планує оскаржити рішення ОАСК, який задовольнив позов Розенблата / фото УНИАН.

Окружний адміністративний суд міста Києва, який визнав протиправними оперативно-розшукові заходи НАБУ стосовного народних депутатів у так званій «бурштиновій справі», не мав повноважень для розгляду відповідного позову.

Про це йдеться у коментарі НАБУ стосовно рішення адмінсуду, який напередодні задовольнив відповідний позов народного депутата Борислава Розенблата.

Наголошується, що компетенція адміністративних судів — це розгляд справ в сфері адміністративних та публічних відносин, а не «оцінка допустимості та законності доказів, зібраних в межах кримінального процесу».

«Надавши оцінку доказам, які використовувались у так званій «бурштиновій справі» відповідно до положень ст.99 КПК України, суддя ОАСК, на думку НАБУ, діяв всупереч Кодексу адміністративного судочинства та КПК України», - вказано в повідомленні.

НАБУ, як зазначається, планує оскаржити рішення суду.

Стверджується, що під час розслідування так званої «бурштинової справи» детектив НАБУ під прикриттям проводив санкціоноване візуальне спостереження, інші оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі (розшукові) дії стосовно учасників злочинної групи, діяльність якої була спрямована на отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.

В результаті було зафіксовано факт вчинення корупційного злочину, в тому числі народними депутатами України.

«При цьому безпосередньо стосовно народних депутатів України оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі дії до надання Верховною Радою України згоди на їх притягнення до кримінальної відповідальності детективами НАБУ не здійснювалися, з огляду на депутатську недоторканість», - наголошують в Бюро.

В той же час, правоохоронці повідомили, що згідно з ч.1 ст.269 КПК України при документуванні злочинної діяльності проводили такі негласні слідчі (розшукові) дії, як спостереження за річчю або місцем.

«Таке спостереження може здійснюватися із використанням відеозапису, фотографування, застосуванням спеціальних технічних засобів для спостереження.

Ані Конституція України, ані КПК України, ані Закон України «Про статус народного депутата України» не містять застережень щодо можливості використання як доказів матеріалів оперативно-розшукових заходів та/або негласних слідчих (розшукових) дій, на яких зафіксовані факти злочинної діяльності народного депутата України», - підкреслюють в НАБУ.

Зазгначається, що обов’язковими для виконання судом, який розглядатиме «бурштинову справу» по суті, є лише ті ухвали суду, які прийняті в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства і стосуються порушення прав людини і основоположних свобод, а не гарантій народного депутата.

«Відтак, рішення ОАСК щодо порушення нібито гарантій народного депутата не є обов’язковим для суду, який буде вирішувати питання про допустимість доказів у порядку кримінального судочинства», - вказали в Бюро.

В НАБУ звернули увагу і на те, що рішення адмінсуду, в разі набуття законної сили, створить серйозні перепони у боротьбі з політичною корупцією в країні.

Збір доказів стосовно дій народних депутатів України для притягнення їх до кримінальної відповідальності буде заблоковано.

Напередодні повідомлялось, що Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов народного депутата Борислава Розенблата до НАБУ та Генпрокуратури, визнавши дії відповідачів щодо здійснення оперативно-розшукових заходів стосовно депутата протиправними.

Довідка УНІАН.

19 червня 2017 року детективи НАБУ затримали 7 осіб, причетних до вимагання та одержання коштів за сприяння іноземній компанії у видобутку бурштину.

За версією слідства, злочин вчинено за участі народних депутатів.

Встановлена ймовірна причетність Розенблата (виключений із фракції БПП) та Максима Полякова ("Народний фронт").

11 липня Верховна Рада надала згоду на притягнення цих депутатів до кримінальної відповідальності, проте відмовила у наданні згоди на їх затримання та арешт.

Розенблат підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.

4 ст.

368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ч.

2 ст.

369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу України.

18 липня Солом’янський райсуд Києва призначив Розенблату запобіжний захід у вигляді 7 млн грн застави і заборонив без дозволу слідчого залишати Київ або Житомир, а також встановив ряд інших процесуальних зобов'язань; пізніше термін дії запобіжного заходу було продовжено до 18 грудня, а потім – до 11 лютого 2018 року.

19 жовтня під час обшуку в літаку, яким Розенблат мав намір відбути до Кельна (Німеччина), було вилучено вироби, схожі на ювелірні, паспорт громадянина України для виїзду за кордон і дипломатичний паспорт.

Тоді у НАБУ стверджували, що запобігли вивезенню Розенблатом за кордон матеріалів, важливих для розслідування так званої «бурштинової справи».

20 жовтня детективи НАБУ відкрили провадження за фактом ймовірного підроблення документів для видачі дипломатичного паспорта Розенблату (ч.

1 ст.

366 Кримінального кодексу України).

8 грудня в Окружному адмінсуді Києва повідомили про відкриття провадження за позовом Розенблата до НАБУ та САП.

Зокрема, Розенблат просив суд визнати протиправними дії НАБУ, які були погоджені із прокурорами САП, щодо проведення стосовно нього оперативно-розшукових дій.

#суд#НАБУ#Розенблат.